Оплата праці в держорганах: огляд суттєвих змін
Щороку відбуваються зміни в оплаті праці осіб, які працюють у державних органах. Розглянемо, як визначатиметься розмір їхнього заробітку протягом поточного року.
Нормативно-правове підґрунтя для визначення заробітку держслужбовців
Насамперед нагадаємо, що згідно зі ст. 51 Закону від 10.12.15 р. № 889-VІІІ «Про державну службу» (далі – Закон № 889) схема посадових окладів на посадах держслужби має визначатися Кабміном щороку ще під час підготовки проекту держбюджету наступного року, виходячи з юрисдикції держорганів. Також цією нормою передбачено, що мінімальний посадовий оклад групи 9 у держорганах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст обласного значення, не може бути менше 2 ПМ (прожиткових мінімумів) для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року.
Про те, які законодавчі норми насправді будуть застосовуватися для визначення, зокрема, посадових окладів держслужбовців, ми вже коротко повідомляли читачів (див. «Новації в оплаті праці – 2019»).
Розглянемо детальніше, за якими правилами мають визначатись у поточному році основні складові заробітку працівників держорганів.
Згідно із Законом від 23.11.18 р. № 2629-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон № 2629) змінено редакцію ст. 51 Закону № 889, а саме: відповідно до п. 8 Прикінцевих положень Закону № 2629 протягом поточного року розрахунковою величиною для визначення посадових окладів працівників держорганів є ПМ для працездатних осіб, установлений на 1 січня 2018 року. Наголошуємо: ідеться про визначення посадових окладів саме працівників держорганів, а не лише держслужбовців.
Це означає, що насправді найнижчий розмір посадового окладу держслужбовця 9-ї групи оплати праці (держорган районного рівня, міста обласного значення) з 01.01.19 р. становитиме 3 524 грн. Тобто розраховувати його необхідно виходячи з ПМ, установленого ст. 7 Закону від 07.12.17 р. № 2246-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (далі – Закон № 2246) – 1 762 грн.
Якби редакція ст. 51 Закону № 889 не змінювалася, то мінімальний посадовий оклад держслужбовця, виходячи з установленого ст. 7 Закону від 23.11.18 р. № 2629 ПМ станом на 01.01.19 р. – 1 921 грн., мав би становити 3 842 грн. (1 921 грн. х 2), тобто на 318 грн. більше.
Щоб не виникало непорозумінь та обурень, зауважимо, що, по-перше, законодавчо ці питання врегульовано достатньо коректно. По-друге, мінімальний посадовий оклад держслужбовця порівняно з минулим роком зріс на 924 грн., оскільки згідно з постановою КМУ від 18.01.17 р. № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів» (далі – Постанова № 15) він становив 2 600 грн.
Алгоритм розрахунку посадових окладів
Згідно з постановою КМУ від 06.02.19 р. № 102 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2019 році» (далі – Постанова № 102) суттєво змінено алгоритм визначення розмірів посадових окладів працівників держорганів та органів судової влади, прокуратури, а також відбулися інші зміни (зокрема, унесено зміни до декількох урядових рішень), про що скажемо нижче.
Зазначимо, що Постанова № 102 набрала чинності з 16.02.19 р., однак застосовувати її слід починаючи з 01.01.19 р. Тобто бухгалтерським та іншим службам доведеться розрахувати заробіток працівників, оплата праці яких провадиться згідно з цим документом, за новими правилами саме з 01.01.19 р.
Головна новація – це визначення розмірів посадових окладів практично всіх працівників згаданих органів (за винятком посад робітників) із застосуванням коефіцієнтів. Простіше кажучи, на сьогодні, після внесення змін Постановою № 102 до базового урядового рішення з оплати праці, а саме до Постанови № 15, схеми посадових окладів містять коефіцієнти співвідношень до мінімального розміру посадового окладу, а самих розмірів посадових окладів, як це було раніше, уже немає.
Звісно ж, у Постанові № 102 ураховано вимоги ст. 51 Закону № 889 щодо ухвалення рішенням Кабміну схем посадових окладів з урахуванням юрисдикції держорганів та встановлення розмірів посадових окладів за посадами держслужбовців із поділом цих посад на дев‘ять груп оплати праці.
Фактично Схема посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів 2019 року (у коефіцієнтах), затверджена Постановою № 102 (далі – Схема), передбачає ті самі посади держслужбовців, що містила Схема, затверджена Постановою № 15.
Примітки до оновленої Схеми відтепер пояснюють, як визначати посадові оклади. Зокрема, мінімальний посадовий оклад групи 9, визначений із розміру ПМ станом на 01.01.18 р. (тобто 3 524 грн.), слід помножити на відповідний коефіцієнт. Якщо посадовий оклад визначено у гривнях із копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище – заокруглюються до 10 грн. Винятком із цього правила є визначення мінімального посадового окладу групи 9.
Наведемо кілька розрахунків щодо працівників місцевої держадміністрації районного рівня:
- керівникові апарату згідно із Схемою коефіцієнт співвідношень становить 2,53. Тож його посадовий оклад розраховується так:
2,53 х 3 524,00 грн = 8 915,72 ≈ 8 920 грн.;
- завідувачу самостійного відділу — коефіцієнт 1,93, розрахунковий посадовий оклад:
1,93 х 3 524 грн. = 6 801,32 грн. ≈ 6 800 грн.;
- провідному спеціалістові – коефіцієнт 1,08, розрахунковий посадовий оклад:
1,08 х 3 524 грн. = 3 805,92 грн. ≈ 3 810 грн.
Такі правила розрахунку посадових окладів стосуються як держслужбовців, так і інших категорій працівників держорганів, органів прокуратури, судових органів. Тож так само слід розраховувати оклади працівників патронатних служб, працівників, які виконують функції з обслуговування.
Додамо: після внесення Постановою № 102 змін до постанови КМУ від 28.03.11 р. № 329 «Деякі питання матеріального забезпечення працівників Національної школи суддів України та Національної академії прокуратури України» (працівникам цих установ системи правосуддя посадові оклади з 01.01.19 р. слід розраховувати із застосуванням вищевикладених правил, тобто виходячи з установлених коефіцієнтів співвідношень до мінімального посадового окладу групи 9 у держорганах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст обласного значення, у розмірі 2 ПМ станом на 01.01.18 р.
Преференції щодо розмірів посадових окладів
Як передбачалося і раніше примітками до відповідних схем посадових окладів, затверджених Постановою № 15, збережено деякі преференції для визначення розмірів посадових окладів за окремими посадами працівників та держорганів, виходячи з виконуваних ними завдань та функцій. Розглянемо деякі з них.
Як це й передбачалося Схемою, затвердженою Постановою № 15, підвищення посадових окладів із застосуванням коефіцієнта 1,25 слід здійснювати держслужбовцям вищих органів влади (Апарат ВРУ, Адміністрація Президента, Апарат РНБО, Секретаріат КМУ тощо), а з коефіцієнтом 1,45 – тим, хто готує висновки до проектів нормативно-правових актів та проводить їх експертизу або ж безпосередньо виконує функції із забезпечення кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій. Тож розраховані за новими правилами, виходячи з установлених коефіцієнтів співвідношень, посадові оклади підвищуються відповідно на 25 % чи 45 %.
Звісно ж, якщо йдеться про держоргани, наприклад міністерства, відомства, їх територіальні підрозділи, місцеві держадміністрації, то держслужбовцям, які за своїми посадовими інструкціями забезпечують кібербезпеку, кіберзахист, безпеку інформаційних технологій, як і раніше, розрахований за зміненою Постановою № 15 посадовий оклад має бути визначений з урахуванням коефіцієнта 1,2.
Змінено умови застосування стимулюючих виплат
Спочатку – до історії встановлення стимулюючих виплат держслужбовцям.
Законом № 889 було передбачено право керівникам держорганів у межах економії фонду оплати праці встановлювати держслужбовцям додаткові стимулюючі виплати. Спочатку застосування цієї норми обмежувалося періодом із дня набрання чинності зазначеного Закону і до 01.05.18 р. Потім цей період було продовжено Законом № 2246 – до 31.12.18 р., а тепер Законом № 2629 – до кінця 2019 року.
Згідно з Положенням про застосування стимулюючих виплат державним службовцям, затвердженим Постановою № 15 (далі – Положення № 15), до таких виплат належать надбавки:
- за інтенсивність праці (установлюється у відсотках до посадового окладу);
- за виконання особливо важливої роботи.
Для одержання цих двох надбавок Положенням № 15 установлено доволі жорсткі критерії, що мають бути враховані керівником відповідного держоргану під час прийняття ним рішення про виплату.
Водночас передбачено, що надбавка за виконання особливо важливої роботи встановлюється тим держслужбовцям, які належать до посад фахівців із питань реформ, а також тим, хто забезпечує впровадження пріоритетних реформ держави у відповідній галузі (далі – фахівці з питань реформ).
Звертаємо увагу на важливі зміни, унесені Постановою № 102 до Положення № 15. А саме змінено алгоритм установлення надбавки за виконання особливо важливої роботи:
- нараховується ця виплата з урахуванням відпрацьованого часу протягом місяця (раніше передбачалось її встановлення у мінімальному розміріі з дня призначення на посаду);
- на період випробування надбавка фахівцям із питань реформ має становити 50 % щомісячної надбавки цих фахівців згідно з додатком до цього Положення. Для тих фахівців, яким на 01.01.19 р. установлено випробування, до його завершення зберігається встановлений розмір надбавки з тим, щоб він не перевищував визначеного додатком розміру.
Раніше чинну норму стосовно встановлення цієї надбавки фахівцям із питань реформ у розмірі, що перевищує мінімальний, за умовами та критеріями, установленими Мінсоцполітики, скасовано.
Пояснимо детальніше. У додатку до Положення № 15 за відповідними посадами фахівців із питань реформ було встановлено граничні розміри щомісячної надбавки за виконання особливо важливої роботи.
У зв‘язку з унесенням змін Постановою № 102 з 01.01.19 р. мають бути застосовані нові розміри згаданої надбавки, установленої Положенням № 15, дещо відкориговані у бік зменшення порівняно з раніше чинними. Крім того, з назви додатка слово «граничної» вилучено, а розмір надбавки встановлено єдиною сумою, а не в діапазоні від мінімальної до максимальної.
Крім того, у додатку до Положення № 15 тепер визначено розмір згаданої надбавки ще за такою посадою, як державний експерт директорату, генерального департаменту, Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції.
Стосовно випробування, то згідно зі ст. 35 Закону № 889 до держслужбовців (включаючи фахівців із питань реформ) з метою перевірки їх відповідності займаній посаді воно може встановлюватися на строк до 6 місяців. Це означає, що віднині протягом установленого керівником держслужби строку випробування надбавка за виконання особливо важливої роботи (звісно, у разі її встановлення) має виплачуватись держслужбовцеві в половинному розмірі порівняно з тим, що встановлений додатком до Положення № 15.
Преміювання
За ст. 50 Закону № 889 держслужбовцям можуть установлюватись такі види премій:
- премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності;
- місячна або квартальна премія відповідно до особистого внеску держслужбовця в загальний результат роботи держоргану.
Щодо їх розмірів, то виходячи з норм зазначеної статті та п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889, з 01.01.19 р загальний розмір премій, які може отримати держслужбовець протягом року, не має перевищувати 30 % фонду його посадового окладу за рік.
«Запрацювала» повною мірою з 01.01.19 р. й норма ч. 6 ст. 52 Закону № 889, згідно з якою фонд преміювання держоргану встановлюється в розмірі 20 % загального фонду посадових окладів за рік та економії фонду оплати праці.
На практиці це означає, що в поточному році є можливість здійснювати преміювання посадовців у більш високих розмірах порівняно з раніше визначеними.
Керуватися слід Типовим положенням про преміювання державних службовців органів державної влади, інших державних органів, їхніх апаратів (секретаріатів), затвердженим наказом Мінсоцполітики від 13.06.16 р. № 646 (далі – Типове положення № 646). Однак у кожному держоргані обов‘язково має бути ухвалено локальний документ щодо преміювання працівників, розроблений на основі згаданого Типового положення.
І тоді керівник держслужби, виходячи з установленого в держоргані алгоритму преміювання держслужбовців (помісячно чи поквартально, а потім – за результатами їх щорічного оцінювання), а також конкретизованих показників, умов та розмірів преміювання, своїм наказом визначатиме розмір премії кожному держслужбовцеві з урахуванням результатів його роботи.
Отже, оскільки посадові оклади працівників держорганів 2019 року порівняно з раніше встановленими дещо збільшились, збільшився і фонд оплати. Тому радимо внести необхідні корективи до положень держорганів щодо преміювання держслужбовців із тим, щоб виплати здійснювалися виходячи зі змінених норм Закону № 889. Звісно, плануючи видатки на цю мету, слід виходити з реальних ресурсів, тобто не виходити за межі видатків кошторису відповідного держоргану на оплату праці.
Зауважимо: Типове положення № 646 слугує базовим документом для ухвалення локального положення про преміювання держслужбовців категорій «Б» і «В». Якщо йдеться про преміювання держслужбовців категорії «А», застосовуються норми Порядку преміювання цих осіб, затвердженого Постановою № 15.
Принагідно скажемо: до складових заробітку працівників держорганів входять посадові оклади, надбавки (включаючи надбавку за ранг держслужбовця), премія. Їм належить ще й така виплата, як грошова допомога у розмірі середньомісячної зарплати (ст. 57 Закону № 889), і може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань (ст. 54 Закону № 889).
Особливості визначення умов оплати праці керівників ЦВК
Відповідно до Постанови № 102 з додатка 1 до постанови КМУ від 20.04.16 р. № 304 «Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу» (далі – Постанова № 304) вилучено позиції, за якими визначалися розміри посадових окладів керівників Центральної виборчої комісії (далі – ЦВК).
Визначення посадових окладів голови ЦВК, його заступників та секретаря ЦВК здійснювати-меться зовсім інакше, а саме виходячи з розміру ПМ, установленого на 1 січня календарного року. Це передбачено в ч. 1 ст. 37 Закону від 30.06.04 р. № 1932-ІV Про «Центральну виборчу комісію» після внесення до неї змін Законом від 22.11.18 р. № 2621-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (набув чинності з 01.01.19 р.).
Оскільки і норма щодо такого порядку визначення посадових окладів, і зміни до Постанови № 304 діють з початку року, зазначеним керівникам потрібно буде зараз здійснити новий розрахунок заробітку. Зауважимо: розрахунок посадового окладу голови ЦВК, його заступників та секретаря має здійснюватись, виходячи з ПМ станом на 01.01.19 р., тобто 1 921 грн.
Коментарі до матеріалу