Оплата відпусток та допомога на оздоровлення: порядок обчислення

Темою цієї консультації є порядок визначення сум оплати таких відпусток та розміру матеріальної допомоги на оздоровлення, що зазвичай виплачується при наданні відпусток для організації повноцінного відпочинку.

Порядок визначення сум оплати відпусток

Основним документом, яким ми користуємося при визначенні сум оплати відпусток, є Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (далі – Порядок № 100).

Згідно з п. 2 Порядку № 100 обчислення середньої зарплати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Для тих осіб, хто пропрацював менше року, але має в арсеналі повністю відпрацьований один або декілька календарних місяців, розрахунковим періодом буде відрізок часу з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, у якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку, тобто загальна кількість повністю відпрацьованих місяців, що передують місяцю надання відпустки.

Нарахування сум оплати зазначених відпусток та компенсації (п. 7 Порядку № 100) здійснюється шляхом перемноження середньоденної (годинної) зарплати на число календарних днів відпустки. У свою чергу, середньоденна (годинна) зарплата визначається діленням сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період (про який ішлося вище) на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, установлених законодавством). Нагадаємо, що святкові та неробочі дні визначено ст. 73 КЗпП.

Після запровадження святкового дня 14 жовтня – Дня захисника України (з 25.03.15 р.) загальна кількість святкових та неробочих днів становить 11 днів.

Сумарний заробіток за розрахунковий період у разі підвищення тарифних ставок (як в окремі місяці розрахункового періоду, так і в місяці, коли зберігається середня зарплата) має бути відкоригований на коефіцієнт такого підвищення (п. 10 Порядку № 100).

Зверніть увагу, що для різних місяців розрахункового періоду можуть бути застосовані різні коефіцієнти коригування. Так, наприклад, для працівника установи, який має 8-й тарифний розряд та якому надано відпустку в червні цього року, протягом розрахункового періоду (червень 2015-го – травень 2016 року) коригуванню підлягали:

• виплати за червень – серпень 2015 року – на коефіцієнт 1,3908, визначений як відношення окладів 1 943 грн. (діє з 01.05.16 р.) до 1 397 грн. (діяв протягом 2015 року до 01.09.15 р.);
• виплати за вересень – листопад 2015 року – на коефіцієнт 1,1705, визначений як відношення окладів 1 943 грн. (діє з 01.05.16 р.) до 1 660 грн.(діяв з 01.09.15 р. до 30.11.15 р.);
• виплати за грудень 2015-го – квітень 2016 року – на коефіцієнт 1,0647, визначений як відношення окладів 1 943 грн. (діє з 01.05.16 р.) до 1 825 грн. (діяв з 01.12.15 р. до 30.04.16 р.).

Виплати за травень 2016 року не підлягають коригуванню, оскільки оплата праці відбувалася за новим окладом 1 943 грн.

Для визначення середньоденної зарплати слід визначити загальну суму відкоригованих виплат, про які йшлося вище, та поділити їх на кількість календарних днів розрахункового періоду.

Слід звернути увагу, що не лише заробіток, а й кількість календарних днів розрахункового періоду при визначенні середньої зарплати може бути відкориговано. Ідеться про виключення з розрахункового періоду часу, протягом якого працівники згідно із чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково (п. 2 Порядку № 100). Це може бути, наприклад, час відпусток без збереження зарплати, час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку тощо.

Повертаючись до питання коригування виплат у зв’язку з підвищенням окладів, звертаємо увагу на особливість розрахунків, коли підвищення мало місце в місяці збереження середньої зарплати. У такому разі за скоригованим заробітком виплати здійснюються лише з дати підвищення окладів.

Наприклад, якщо відпустка почалась у квітні 2016 року, а частина її припала на травень, то за скоригованим у наведеному вище порядку заробітком буде оплачуватись лише травнева частина відпустки. Що стосується частини, яка припала на квітень, то в розрахунковому періоді (квітень 2015-го – березень 2016 року) для працівника 1-го тарифного розряду будуть застосовуватися коригування виплат при мінімальній зарплаті 1 218 грн. на коефіцієнт відношення 1 378 грн. до 1 218 грн. (1,131) – це будуть місяці з квітня до серпня 2015 року, а виплати з вересня 2015-го до березня 2016 року будуть ураховані у фактичній величині їх нарахування.

Виплати, які враховуються та які не враховуються при визначенні середньої зарплати

Для зазначених розрахункових періодів при обчисленні середньої зарплати для оплати відпусток включаються такі виплати (п. 3 Порядку № 100):

• основна заробітна плата;
• доплати і надбавки: за надурочну роботу; за роботу в нічний час; за суміщення професій і посад; за розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою; вислугу років та інші);
• виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії. Як зазначено в Порядку № 100, премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на зарплату. Погодьтеся, що вислів місяць, «на який вони припадають» може бути сприйнятий користувачами по-різному: або це виплати місяця, за результатами роботи в якому нараховується премія, або виплати місяця, коли фактично виплачується премія незалежно від того, за який місяць вони нараховані. Розрахункова відомість на зарплату містить і ту, і іншу інформацію. Тож скористаємося роз’ясненнями, наведеними у листі Мінпраці та соцполітики від 09.12.11 р. № 1105/13/81-11, а саме «...Відповідно до Порядку лише премії включаються в заробітну плату того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю, всі інші виплати мають ураховуватись в ті місяці, за які їх здійснено...». Отже, будемо мати на увазі, що премії відносяться до місяця фактичної їх виплати незалежно від того, за який місяць вони нараховані;
• винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років. Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік;
• оплата попередньої щорічної відпустки;
• середній заробіток за час виконання державних і громадських обов’язків (до них, зокрема, відноситься виплата середнього заробітку мобілізованим);
• середній заробіток за час службового відрядження. Зазначимо: якщо дні відрядження були оплачені як звичайні робочі дні (у разі якщо така оплата виявилася вищою за середню зарплату) такі виплати також будуть включені у розрахунок для визначення середньої зарплати у складі основної зарплати;
• допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (у т. ч. у зв’язку з вагітністю та пологами).

Важливо, що всі перелічені виплати включаються в розрахунок середньої зарплати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із зарплати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Не включаються до розрахунків разові виплати – матеріальна допомога на оздоровлення (лист Мінпраці та соцполітики від 13.12.05 р. № 694/13/84-05), вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, допомога при виході на пенсію, премії одноразового характеру (наприклад, до ювілейних дат, професійних свят, компенсаційні виплати на проїзд і т. д.) тощо. Детальний перелік таких виплат наведено в п. 4 Порядку № 100.

На сьогодні актуальним є питання для установ, що виплатили індивідуально кожному працівнику у грудні 2015 року премію в розмірі належної йому суми індексації. При цьому в деяких випадках наказ про виплату таких премій містив формулювання про погашення такою разовою премією сум індексації.

Процедури, подібної до цієї, не відбувалося ні до, ні після грудня 2015 року. Тому, по суті, це були одноразові виплати. Проте в листі Мінсоцполітики від 11.04.16 р. № 405/13/84-16 рекомендується враховувати цю премію при розрахунку середньоденної зарплати. Але в листі робиться акцент на тому, що це була премія за виробничі показники, але в більшому розмірі, як того вимагала постанова КМУ від 09.12.15 р. № 1013. Якщо так, то, можливо, слід переглянути формулювання наказу, аби не мати неприємностей від контролерів. Адже не кожен із них погодиться визнати лист документом, що підлягає обов’язковому виконанню.

Оплата відпусток за відсутності заробітку та відпрацьованого місяця

Якщо перед наданням відпустки заробітку не було, для визначення сум оплати відпустки, ми маємо керуватися нормами абзацу передостаннього п. 4 Порядку № 100, яким передбачено: у разі відсутності заробітку не з вини працівника розрахунки середньої зарплати проводяться виходячи з установленої йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Водночас виникає запитання: як визначити розрахунковий період та провести нарахування сум оплати відпустки, коли заробіток є, але напередодні місяця відпустки не було повністю відпрацьованого календарного місяця.

Для такого випадку більшість експертів радять також скористатися наведеними вище нормами абзацу передостаннього п. 4 Порядку № 100. І хоча, як ми бачимо, у ньому йдеться лише про відсутність зарплати взагалі, за версією Мінсоцполітики, викладеною в листі від 27.03.13 р. № 321/ 13/84-13 (далі – Лист № 321), зазначена норма застосовується при визначенні середньої зарплати не лише в разі, якщо працівник не мав заробітку, а й у разі, якщо він напередодні місяця відпустки не відпрацював календарного місяця з першого по перше число.

Що ж, логічно скористатися рекомендаціями Листа № 321, адже сам Порядок № 100 жодних вказівок для такої ситуації не містить. Не містить цей документ і вказівок, як саме проводити розрахунки, про які йдеться в зазначеній вище нормі п. 4 Порядку № 100.

Однак у листі від 08.05.13 р. № 498/13/84-13 Мінсоцполітики висловилося на користь підходу, коли середню зарплату за 1 календарний день (далі – к. д.) для оплати відпустки (виплати компенсації за невикористані дні відпустки) в ситуації, що розглядається, визначають так. Спочатку місячний оклад помножують на 12 місяців, а потім отриманий результат ділять на 354 к. д. (365 к. д. – 11 св. і нероб. д.). Якщо робочий рік включає дату 29 лютого 2016 року, такий показник дорівнюватиме 355 к. д.

Наприклад, працівник-інвалід працевлаштувався в установу на роботу за посадою сторожа з місячним окладом 1 516 грн. із 16 травня цього року, а з 20 червня побажав використати частину основної щорічної відпустки тривалістю 14 к. д.

Суму оплати відпустки слід визначити так:

1 516 грн. х 12 міс. = 18 192 грн.

18 192 грн. : 354 к. д. = 51,39 грн.

51,39 грн. х 14 к. д. = 719,46 грн.

Визначення суми матеріальної допомоги на оздоровлення

Як передбачено п. 2 Порядку № 100, в усіх інших випадках збереження середньої зарплати (крім оплати відпусток) середньомісячна зарплата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата. І хоча ця норма не зовсім стосується матеріальної допомоги (адже вона не може бути кваліфікована як середній заробіток, що зберігається за працівником протягом того чи іншого періоду), іншої норми Порядок № 100 не містить, тому нам нічого не залишається, як скористатися нею.

Правила розрахунку виплат, що обчислюються виходячи із середньої зарплати за останні 2 місяці роботи, наведено в п. 8 Порядку № 100.

На виконання норм цього пункту Мінпраці та соцполітики в листі від 21.08.09 р. № 506/13/ 84-09 запропонувало такий алгоритм нарахування матеріальної допомоги на оздоровлення.

Допомога визначається шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньоденна зарплата, у свою чергу, визначається діленням зарплати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів за цей період.

Середньомісячне число робочих днів розраховується шляхом ділення на два сумарного числа робочих днів за останні два календарних місяці згідно із графіком роботи установи, прийнятим із дотриманням вимог законодавства.

Що стосується виплат, здійснених протягом двох місяців, що беруть участь у розрахунках матеріальної допомоги, то це ті самі виплати, які враховуються і при обчисленні середньої зарплати при оплаті відпусток (п. 3 Порядку № 100), за винятком виплат за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

При проведенні розрахунків середньої зарплати виходячи з виплат за 2 місяці, премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, включаються в заробіток у частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі якщо число робочих днів у такому розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати враховуються пропорційно до часу, відпрацьованого в розрахунковому періоді (п. 3 Порядку № 100).

При визначенні розміру премій, які будуть брати участь у розрахунках матеріальної допомоги, доцільно скористатися рекомендаціями Мінсоцполітики, викладеними в листі від 06.08.14 р. № 1126/13/84-14. Зокрема, якщо премії, винагороди нараховуються в поточному за попередній місяць у фіксованому розмірі, і в цих місяцях (розрахункових) відпрацьовано не всі робочі дні, то такі премії враховуються пропорційно до відпрацьованого періоду.

Отже, у листі, на нашу думку, цілком логічно наголошується на тому, що коригування залежно від відпрацьованого часу розміру премії, яка виплачується в поточному місяці за попередній, здійснюється лише в разі, якщо така премія згідно з положенням установлюється у фіксованому розмірі.

Якщо такої умови внутрішніми документами не встановлено і премія, яка виплачується в поточному місяці за попередній, вже скоригована залежно від фактично відпрацьованого часу, то вона має включатися в розрахунок виплат у фактично нарахованому розмірі. Такий самий висновок ще раніше було зроблено в листі ГоловКРУ від 29.11.10 р. № 02-14/1818.

Якщо працівник пропрацював в установі менше двох календарних місяців, середня зарплата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Висновки

Для оплати відпусток ураховуються виплати за розрахунковий період, що дорівнює 12 місяців, або інший період, який складається з одного чи декількох повністю відпрацьованих календарних місяців. Якщо відпрацьовано менше місяця, сума оплати відпустки визначається виходячи з окладу. Матеріальна допомога визначається виходячи з виплат за два останніх календарних місяці (за винятком сум збереження середього заробітку у зв’язку із хворобою, перебуванням у відпустці тощо). Якщо відпрацьовано менше двох календарних місяців, то ураховуються виплати за фактично відпрацьований час.

На цю тему: «Сезон відпусток розпочався: правила надання щорічної відпустки», «Надання соціальних та інших відпусток, що не відносяться до щорічних»