Забезпечення режиму секретності: організація та оплата праці

Оплата праці за професіями та галузями: запитання-відповіді (частина одинадцята)

Трудове законодавство передбачає виплату різних складових заробітку. Розглянемо, як призначаються на посаду та якими преференціями наділені особи, що працюють із секретною інформацією.

Відповідно до ст. 21 Закону від 21.01.94 р. № 3855-ХІІ Про державну таємницю» (далі – Закон № 3855) на підприємствах або в установах, що провадять діяльність, пов’язану з державною таємницею, створюються на правах окремих структурних підрозділів режимно-секретні органи (далі – РСО). Передбачено, що РСО підпорядковуються безпосередньо керівникові держоргану, органу місцевого самоврядування (далі – ОМС), підприємства, установи та організації.

Увага! Щоб створити РСО або ж їх реорганізувати чи ліквідувати, обов’язково має бути відповідне погодження СБУ.

Звісно ж, РСО мають ураховувати специфіку діяльності певного держоргану, ОМС, установи, чи, скажімо, комунального неприбуткового підприємства з надання населенню медичних послуг (далі – КНП). В установі чи КНП рішення щодо доцільності створення РСО або ж уведення відповідної кількості посад працівників, які забезпечуватимуть виконання вимог Закону № 3855, має ухвалити його керівник чи засновник.

Нагадаємо: згідно із Законом № 3855 до складу РСО входять підрозділи режиму, секретного діловодства та інші підрозділи, що безпосередньо забезпечують охорону державної таємниці залежно від специфіки діяльності держоргану, ОМС, підприємства, установи та організації. Крім того, якщо в цих структурах є значний обсяг робіт, пов’язаних із державною таємницею, законодавство передбачає введення посади заступника керівника з питань режиму, на якого покладаються обов’язки та права керівника РСО.