Нюанси оформлення службових відряджень працівників держорганів

Протягом 2017 року неодноразово вносилися зміни до нормативних документів, що регулюють питання направлення у службові відрядження працівників держорганів. На які особливості оформлення таких відряджень слід звернути увагу, розглянемо в цій консультації.

Насамперед розглянемо категорії осіб, які працюють у держорганах. Згідно з положеннями Закону від 10.12.15 р. № 889-VІІІ «Про державну службу» (далі – Закон № 889) у держорганах можуть працювати держслужбовці, тобто особи, на яких поширюються норми цього Закону, а також особи, на яких не поширюється дія цього Закону, зокрема: міністр та його заступники; голови місцевих держадміністрацій та їхні заступники; депутати місцевих рад та посадові особи місцевого самоврядування; працівники держорганів, які виконують функції з обслуговування; працівники патронатних служб; робітники.

Працівники всіх зазначених вище категорій можуть направлятись у встановленому порядку у службові відрядження, однак порядок оформлення таких відряджень регламентується різними нормативно-правовими актами.

До працівників, на яких не поширюється дія Закону № 889, застосовуються загальні норми законодавства про працю, що стосуються, наприклад, інших працівників бюджетної сфери (науковців, освітян, медиків, бібліотекарів тощо). Тобто у відрядження такі працівники направляються за нормами ст. 121 КЗпП і ст. 12 Закону від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці». Як і раніше, за ними протягом усього часу відрядження зберігається місце роботи (посада), а оплата їх праці за цей період здійснюється за визначеними в колдоговорі умовами, але не нижче ніж середньомісячний заробіток.

Щодо держслужбовців, то питання службових відряджень цих посадовців урегульовано нормами Закону № 889. Нагадаємо: згідно зі ст. 5 цього Закону відносини, що виникають у зв’язку із вступом, проходженням та припиненням держслужби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія законодавства про працю поширюється на держслужбовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

За визначенням ст. 42 Закону № 889 держслужбовець направляється у службове відрядження для виконання своїх посадових обов’язків поза межами постійного місця служби, у тому числі на роботу до секретаріатів міжнародних організацій, представництв міжнародних організацій в інших країнах або органів влади іноземних держав у порядку, визначеному Кабміном. За держслужбовцем на весь період відрядження зберігається його посада та зарплата, а також відшкодовуються витрати та надаються інші компенсації, пов’язані з направленням у відрядження.