Як правильно організувати роботу медперсоналу в нічний час

Оскільки медичної допомоги громадяни можуть потребувати і вдень, і вночі, фахівці з медицини мають бути готовими допомогти пацієнтові будь-якої пори. Розглянемо, як організувати роботу персоналу для цілодобового надання населенню меддопомоги та як ця робота має оплачуватися.

Нормативно-правове підґрунтя

За яким саме режимом працюватиме підприємство, установа, організація, вирішує роботодавець та трудовий колектив за погодженням із відповідною профспілкою. Ззгідно з ст. 57 КЗпП час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку (далі – Правила) та графіками змінності.

Дотепер із цього питання діє ухвалений ще за часів колишнього СРСР документ, а саме: Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для робітників та службовців підприємств, установ, організацій, затверджені постановою Держкомпраці СРСР за погодженням із ВЦРПС від 20.07.84 р. № 213 (далі – Типові правила № 213).

Зокрема, п. 13 Типових правил № 213 передбачає, що графіки змінності мають доводитися до відома працівників зазвичай не пізніше ніж за місяць до набуття їх чинності. Однак згідно з ч. 3 ст. 32 КЗпП про зміну істотних умов праці (включаючи зміну режиму роботи) роботодавець має повідомити працівника не пізніше ніж за 2 місяці. Тому в разі коли певна категорія працівників виконуватиме свої посадові обов’язки за змінними графіками роботи, дотримуватись слід саме цієї норми КЗпП.

Звісно ж, чергування працівників за змінами має відбуватись рівномірно, а внормувати це має локальний документ – колдоговір, і перехід працівника з однієї зміни на іншу слід зафіксувати у графіку змінності.

Ще важливо пам’ятати, що нормальна тривалість робочого часу становить 40 год. на тиждень (ст. 50 КЗпП), а для деяких категорій працівників може бути встановлено скорочену тривалість (зокрема, для лікарів).

Окремо зазначимо, що гарантією держави, передбаченою ст. 54 КЗпП, є скорочення тривалості роботи (зміни) в нічний час на одну годину (крім працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, адже для них законодавство вже передбачило скорочення – не більше 36 год. на тиждень, та деяких інших категорій працюючих).

Визначено, що нічний час – це період з 22.00 до 06.00 (ст. 54 КЗпП). Застосовується й поняття «вечірній» час, хоча трудове законодавство такого терміна не містить.

Не зайвим буде нагадати, що є прямі заборони щодо роботи в нічний час, і стосуються вони:

• вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до трьох років;
• осіб, молодше 18-річного віку;
• інших категорій працівників, передбачених законодавством.

Зазначимо, що заборони стосовно залучення до роботи в нічний час стосуються майже всіх жінок. Будьмо обережними, залучаючи до нічних робіт осіб з інвалідністю, оскільки така робота може виконуватися лише з їх згоди та якщо це не суперечить медичним рекомендаціям.

Тривалість та режим роботи медпрацівників

Як передбачено ст. 33 Основ законодавства України про охорону здоров’я (далі – Основи), меддопомога має надаватися відповідно до показань професійно підготовленими медпрацівниками, які перебувають у трудових відносинах із ЗОЗ, що забезпечують надання меддопомоги згідно з одержаною ліцензією. Також цю допомогу можуть надавати фізособи-підприємці, які зареєстровані та одержали ліцензію та можуть перебувати із згаданими ЗОЗ у цивільно-правових відносинах.

Простіше кажучи, меддопомога має надаватися професіоналами від медицини, які працюють у ЗОЗ, та медиками-підприємцями, які уклали із ЗОЗ договори цивільно-правового характеру (далі – договори ЦПХ).

Кваліфікаційні вимоги до посад медпрацівників визначено Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 78 «Охорона здоров’я»), затвердженим наказом МОЗ від 29.03.02 р. № 117 (далі – Довідник № 117), що зазнав відповідних змін у зв’язку з медреформою.

Медпрацівники згідно з п. «з» ч. 1 ст. 77 Основ мають право, зокрема, на скорочений робочий день. Наказом МОЗ від 25.05.06 р. № 319 (далі – Наказ № 319) затверджено норми робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я, а саме:

• 38,5 год. на тиждень – для деяких керівних працівників з-поміж лікарів та фахівців із базовою та неповною вищою освітою (за винятком тих, хто працює у шкідливих умовах праці);
• 33 год. на тиждень – для лікарів, зайнятих лише амбулаторним прийомом, у визначених Наказом № 319 закладах.

У працівників деяких категорій тижнева тривалість роботи становить 18 год., 20 год., 24 год. тощо.

Нагадаємо, що згідно з Довідником № 117 до числа фахівців з базовою та неповною вищою освітою, зокрема, належать:

• акушерка стаціонару;
• рентгенлаборант;
• сестра медична стаціонару;
• фельдшер.

Зазвичай позиції щодо норм робочого часу заклад охорони здоров’я (далі – ЗОЗ) або ж комунальне некомерційне підприємство (далі – КНП) передбачають у локальному документі, тобто в розділі «Режим роботи» колдоговору. У ньому також розмежовуються посади, за якими працівники виконуватимуть роботу відповідно до встановлених правилами трудового розпорядку умов та правил, а які – згідно з ухваленими графіками змінності.

Звісно, кожен штатний працівник про режим роботи, а також тривалість робочого часу, передбаченої законодавством за посадою, яку він обіймає, має бути повідомлений (бажано письмово) ще під час укладання з ним трудового договору.

Особливо ретельно радимо роботодавцям поставитися до документального оформлення працівників, до посад яких застосовуватиметься змінна робота.

Приміром, максимальна норма годин протягом тижня не має перевищувати:

• персоналу, який належить до фахівців із базовою та неповною вищою освітою, а також медичних реєстраторів, дезінфекторів – 38,5 год.;
• заступників головних лікарів, головних інженерів, робітників – 40 год.

Чергування вдома та його оплата

Щоб ЗОЗ чи КНП цілодобово мали змогу надати населенню необхідну меддопомогу, роботодавцеві слід заздалегідь потурбуватись про можливості залучення персоналу до чергувань.

На сьогодні, окрім згаданих вище законодавчих норм, для складання графіку чергування працівників ЗОЗ застосовуються положення Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту, затверджених спільним наказом МОЗ та Мінпраці від 05.10.05 р. № 308/519 (далі – Умови № 308/519), якими передбачено норми щодо чергування вдома та у стаціонарі.

До чергування вдома залучаються лікарі та фахівці з базовою та неповною медичною освітою, зайняті наданням меддопомоги населенню, зокрема екстреної.

Згідно із п. 5.1 Умов № 308/519 таке чергування надається до 5 посад лікарів з основних лікарських спеціальностей та 4 посад фахівців із базовою та неповною вищою освітою (лаборант, рентгенлаборант, сестра медична операційна, сестра медична-анестезист). Однак умовою чергування вдома є врахування таких чинників:

• укомплектованість штатів;
• виробнича необхідність;
• кількість викликів та їх експертне оцінювання.

Оскільки за фактом звернутись до працівника, який чергує вдома, можуть будь-якої години продовж доби, пояснимо, як слід фіксувати період його чергування в облікових документах, а саме: кожна година чергування вдома, незалежно від того, удень це відбувається чи вночі, має враховуватись як півгодини. Наприклад, у разі домашнього чергування з 20.00 до 02.00 (протягом 5 год.) для оплати чергування враховується час 2,5 год.

Спеціаліста чи фахівця за потреби можуть викликати в заклад, де він працює, на місце події чи навіть додому до хворого. У такому разі обчислення заробітку працівника за години чергування вдома має провадитися згідно із затвердженим у ЗОЗ чи КНП положенням про оплату праці, причому враховується посадовий оклад та його підвищення за кваліфікаційну категорію.

Важливим є те, що в разі виклику працівника під час домашнього чергування витрачений ним на виклик час (зокрема, перебування в дорозі від свого місця проживання до місця, до якого його викликали) слід оплачувати за фактично відпрацьовані години з розрахунку посадового окладу, визначеного штатним розписом, та виплат, установлених законодавством за роботу в нічний час.

Також п. 3.2 Умов № 308/519 передбачає здійснення доплати в розмірі 35 % годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

Якщо йдеться про надання екстреної, швидкої та невідкладної меддопомоги, то ця доплата становить 50 %. У такому самому розмірі провадиться доплата за нічні години працівникам відділень (палат) анестезіології та інтенсивної терапії, для новонароджених дітей, у пологових (акушерських) відділеннях.

Чергування у стаціонарі

Оскільки робота в лікарнях (незалежно від того, чи це ЗОЗ, чи КНП) не припиняється ні вдень, ні вночі, розглянемо особливості чергування медперсоналу безпосередньо у стаціонарі.

Зазначимо, що, як і в разі чергування вдома, чергування у стаціонарі може бути в межах місячної та понадмісячної норми робочого часу працівника (п. 5.2 Умов № 308/519).

Детальніше розповімо про те, як визначити таку місячну норму. Отже, для цього враховується щоденна тривалість робочого часу, установлена для працівника за шестиденного робочого тижня, та кількість робочих днів у цьому місяці. До місячної норми входять всі види робіт, виконувані працівником, серед яких:

• основна робота (скажімо, підготовка до проведення хірургічного втручання та його проведення);
• чергування (наприклад, два чергування протягом місяця після закінчення основної роботи);
• виклик для надання допомоги хворим вдома (наприклад, допомога лікаря-кардіолога пацієнтові похилого віку);
• інші види робіт, що покладаються на працівника згідно з його посадовою інструкцією.

Радимо пам’ятати, що залучати до чергування працівників можна з їх згоди, як це й передбачено законодавством та ч. 2 п. 5.2 Умов № 308/519, з безумовним дотриманням вимог ст. 55, 63 КЗпП щодо заборони роботи в нічний час зазначених у цих статтях осіб, про що зазначалося вище.

Роботодавці також повинні пам’ятати про коректність призначення чергування. Це означає, що, скажімо, лікар КНП, якому встановлено тижневу норму робочих годин у розмірі 33 год., у разі залучення до чергування у стаціонарі має відпрацювати саме таку тижневу кількість годин, а не більше. Тобто протягом, наприклад, тижня (чи місяця) тривалість роботи за зміну слід зменшити на кількість годин його фактичного чергування. Лише за таких умов чергування буде в межах місячної норми робочого часу.

Якщо медпрацівник чергуватиме у свій робочий час за графіком роботи в межах згаданої місячної норми, здійснювати йому додаткову оплату, а саме понад посадовий оклад, не треба.

А як діяти, коли треба залучити до чергування працівника у стаціонарі у вихідний чи святковий день, але в межах місячної норми робочого часу? Якщо так складено графік, є два варіанти:

• працівникові це компенсується шляхом надання іншого дня відпочинку;
• провадиться оплата в розмірі одинарної годинної ставки понад оклад (ст. 72, 107 КЗпП). Не забуваймо: алгоритм дій у такому разі має бути погоджений як працівником, так і роботодавцем.

Працівникам, залученим до роботи в нічний час, у тому числі для чергування у стаціонарі, за кожну годину нічної зміни здійснюється доплата в розмірі 35 % годинної тарифної ставки (посадового окладу), а якщо йдеться про чергування в нічний час працівників служб екстреної, швидкої та невідкладної допомоги – 50 % (п. 3.2 Умов № 308/519).

«Нічна» оплата праці медиків КНП

Окремо розглянемо, як здійснюється оплата роботи в нічний час працівників КНП.

Відповідно до ст. 108 КЗпП робота в нічний час має оплачуватись у підвищеному розмірі, установленому Генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колдоговором, але не нижче 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину такої роботи. Це є державною гарантією.

Відповідно до розд. ІІ Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2019–2021 роки, ухваленої 14.05.19 р. (далі – Генугода), на підприємствах небюджетної сфери (тобто в КНП) незалежно від форм власності тарифна ставка робітника І розряду встановлюється відповідною галузевою (міжгалузевою), територіальною угодою та на їх основі колдоговором.

Для підприємств, в яких не укладено галузеві угоди або положення укладених угод не регулюють розмір тарифної ставки робітника І розряду, її розмір установлюється на рівні, не меншому як на 10 % вище встановленого на законодавчому рівні розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Також Генугодою передбачено, що в разі застосування інших, ніж тарифна, систем оплати праці необхідно встановлювати нижню межу оплати за кваліфіковану працю не нижче розміру тарифної ставки робітника І розряду в небюджетній сфері.

Сподіваємося, колдоговір КНП зафіксував ці ключові норми щодо оплати праці.

Стосовно доплат, то додатком 3 Генугоди встановлено такий розмір їх виплати:

• за роботу в нічний час – 35 % годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в цей час;
• за роботу у вечірній час – з 18.00 до 22.00 (у разі багатозмінного режиму роботи) – 20 % годинної тарифної ставки (окладу, посадового окладу) за кожну годину роботи в такий час.

Виходить, що працівникам КНП, які працюватимуть у нічний чи вечірній час, можна буде здійснювати доплати за таку роботу в розмірах, не менших від передбачених додатком 3 до Генугоди. Звісно, відповідні норми має містити колдоговір КНП, і стосуватимуться вони працівників, перелік яких визначено цим колдоговором, інакше для їх застосування не виникатиме підстав.

Чергування у стаціонарі понад місячну норму часу

Практика показує, що нерідко виникає потреба залучення до роботи в нічні години поза межами робочого часу, визначеного законодавством для відповідної посади. Таке залучення є правомірним лише у виняткових випадках, коли немає вакантної посади за цією спеціальністю (наприклад, некоректним є залучення до такої роботи хірурга для чергування у неврологічному відділенні, якщо всі штатні посади заповнено).

Зауважимо: працівникові, який після закінчення нічної робочої зміни продовжує працювати через те, що інший працівник, який мав його змінити, не вийшов на роботу з якихось причин, а замінити його іншим працівником у адміністрації ЗОЗ чи КНП немає можливості, його роботу слід табелювати як надурочну.

Оплата такої надурочної роботи здійснюється згідно зі ст. 106 КЗпП, а саме:

• за погодинною системою оплати – у подвійному розмірі годинної ставки;
• за відрядною системою оплати – провадиться доплата у розмірі 100 % тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, за всі відпрацьовані надурочні години.

Наостанок додамо: усі особливості оплати праці, визначені для працівників ЗОЗ, зокрема, Умовами № 308/519, можуть застосовуватися до відповідних категорій працівників КНП, якщо це передбачено колдоговором КНП. Це стосується і оплати роботи в нічний час.