Індексація в закладах охорони здоров’я

При затвердженні спільним наказом Мінпраці та соцполітики та МОЗ від 05.10.05 р. № 308/519 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення (далі – Умови) законодавець ставив за мету врахувати всі особливості їх роботи залежно від кваліфікації, характеру та умов роботи працівника, типу закладу. У результаті при нарахуванні зарплати в цій галузі ми маємо справу з такими її складовими, як оклади, підвищення окладів, доплати і надбавки та інші виплати. Розглянемо в консультації, як впливає на порядок проведення індексації зміна розміру цих складових.

Оклади та їх підвищення

Ми поставили на перше місце оклади та їх підвищення, оскільки саме збільшення окладів за чинними нормами Порядку, затвердженого постановою КМУ від 17.07.03 р. № 1078 (далі – Порядок № 1078) може вплинути на суму індексації та порядок її розрахунків.

Основний критерій установлення схемних окладів (так називають оклади, установлені за схемами тарифних розрядів, наведеними в пп. 2.2.1, 2.2.5, 2.2.8, 2.2.11 і т. д. Умов), зокрема для керівних працівників закладів охорони здоров’я, – це група з оплати праці. Вона визначається за даними додатка 2 до Умов за кількістю ліжок у закладі того чи іншого профілю та в окремих випадках за рівнем медзакладу (обласні, міські тощо). А от схемні оклади, наприклад лікарів, установлюються залежно від присвоєної працівнику кваліфікаційної категорії.

Утім, незалежно від порядку встановлення схемні оклади можна без сумніву віднести до постійних складових (вони не часто змінюються), а отже, визнати об’єктами індексації.

Підвищення схемних окладів пов’язане із законодавчим підвищенням базового окладу працівника 1-го тарифного розряду (далі – базовий оклад). Саме до цієї величини застосовуються тарифні коефіцієнти, які фактично формують оклад.