Чи має право працівник відмовитися від відрядження?

Працівник відмовляється від відрядження: чи можливо

Так, працівник має право відмовитися від поїздки у відрядження, але лише в таких випадках.

1. Він належить до категорії працівників, яких заборонено направляти у відрядження або дозволено направляти лише за їхньою згодою, а саме:

• забороняється направляти у відрядження:
  – вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 176 КЗпП);
  – чоловіків – батьків, які виховують дітей віком до трьох років без матері (у т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також опікунів, одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів дітей зазначеного віку (ст. 186¹ КЗпП);
• можна направляти у відрядження лише за їхньою згодою:
  – жінок, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дітей з інвалідністю (ст. 177 КЗпП);
  – чоловіків – батьків, які виховують дітей віком від 3 до 14 років без матері (у т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також опікунів, одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів дітей вказаного віку (ст. 186¹ КЗпП).

Крім того, не можуть бути направлені у відрядження працівники:

• у зв’язку з відкриттям їм листка непрацездатності;
• під час перебування у будь-якій відпустці, зокрема і без збереження заробітної плати.

2. Очевидною є небезпека для його життя чи здоров’я під час такої службової поїздки.

Наголосимо, що роботодавець не має права вимагати від працівника виконувати роботи, що становлять очевидну небезпеку для його життя чи здоров’я, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці (ст. 153 КЗпП).

Отже, якщо працівника направляють у відрядження в місцевість, в якій або поруч з якою йдуть бойові дії, він може відмовитися, пояснивши, що виконання службових завдань у такому відрядженні загрожує його життю та здоров’ю.