Податкові накладні: відповіді на актуальні запитання

Із запровадженням нового порядку електронного адміністрування ПДВ в установах виникає багато запитань щодо правильності складання податкових накладних (далі – ПН), виправлення в них помилок, реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) тощо. Відповіді на найпоширеніші запитання ми надамо в цій консультації.

Чи має право установа (платник ПДВ) на податковий кредит на підставі ПН, яку було оформлено однією особою продавця, а зареєстровано в ЄРПН іншою особою?

Податківці вважають: якщо П. І. Б. особи, яка склала ПН, відрізняється від П. І. Б. особи, яка наклала електронний цифровий підпис (далі – ЕЦП), то таку ПН складено з порушенням. Проте в ДФС не надали відповіді на запитання, чи можуть відмовити платникові ПДВ у податковому кредиті в такій ситуації.

Нагадаємо, що згідно з вимогою п. 201.1 Податкового кодексу (далі – ПК) платник податку зобов’язаний надати платнику (отримувачу) ПН, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису уповноваженої особи та зареєстровану в ЄРПН.

Продавець складає ПН та/або розрахунок коригування (далі – РК) з використанням спеціалізованого програмного забезпечення (п. 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.10 р. № 1246, далі – Порядок № 1246).

Після складення ПН та/або РК в електронній формі на них накладається ЕЦП посадових осіб платника податку (п. 201.1 ПК).

Зауважимо, що ЕЦП, що накладається на ПН при її реєстрації в ЄРПН, та підпис, що скріплює цю ПН при її видачі покупцю, мають належати одній особі, якій делеговано право підпису ПН (лист ДФС від 09.06.15 р. № 11999/6//99-99-1901-01-15). Для цього продавець має отримати засоби ЕЦП в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подати відповідну інформацію до податкового органу за місцем реєстрації.

Отже, рекомендуємо установі, яка отримує ПН, уважно перевіряти, чи одна й та сама особа оформила ПН та зареєструвала її в ЄРПН, адже від цього залежить право установи на отримання податкового кредиту.

Якщо виявлено розбіжність, рекомендуємо звернутися до продавця товару/послуги для виправлення ПН. Для цього продавець послуги повинен скласти РК, у якому:

• у шапці повторити дані ПН, яка коригується;
• табличну частину не заповнювати;
• під табличною частиною зазначити правильне П. І. Б. укладача, що відповідає особі, яка накладає ЕЦП.

Такий РК складається на дату виявлення помилки, реєструється в ЄРПН продавцем товару/послуги та надсилається установі-отримувачу. Якщо постачальник зробить таке коригування, то установа може не перейматися за свій податковий кредит.

Чи виправляти помилку в ПН, у разі якщо зазначено неправильний номер телефону (договору)? Як діяти, якщо покупець послуг наполягає на виправленні помилки?

Відразу зазначимо, що номер телефону і реквізити договору (дата та номер) не є обов’язковими реквізитами в розумінні пп. «а»–«і» п. 201.1 ПК. ПН із такими помилками не розглядаються податківцями як недійсні. Для покупця товару (послуг) такі ПН підтверджують право на податковий кредит. Натомість податківці особливу увагу приділяють достовірності відображення інформації в обов’язкових реквізитах ПН, а також відповідності показників, зазначених у ПН, умовам постачання. Тут маються на увазі такі показники, як ціна, вартість, номенклатура, кількість товару (послуг) тощо (п. 201.1 ПК).

Так, у консультації в ЗІР (підкатегорія 101.19) зазначено: не вважається складеною з порушенням ПН, у якій неправильно заповнено реквізит «номер телефону».

Але якщо покупець товару (послуг) просить виправити помилки, то це можна зробити, склавши РК (з порожньою табличною частиною) та відобразивши в титульній частині (шапці) всі реквізити правильно.

Чи є підставою для включення до податкового кредиту ПН, у якій адресу (продавця або покупця) заповнено інакше, ніж загальноприйнято?

Існує загальновстановлений порядок відображення в ПН інформації щодо адреси місцезнаходження продавця та покупця. Так, зазначена інформація має містити такі відомості: вулиця, № будинку, № офісу, місто (населений пункт), район (якщо населений пункт не є райцентром), область (якщо місто не є обласним центром), поштовий індекс. Зауважимо також, що загальноприйнятими є і скорочення, наприклад: «вул.», «буд.».

Отже, якщо інформацію щодо адреси місцезнаходження покупця або продавця зазначено правильно, але в іншому порядку, ніж загальноприйнято (наприклад, у зворотному порядку), то такий випадок не може бути підставою для виключення сум ПДВ із податкового кредиту (таке роз’яснення надано ДФС у ЗІР, підкатегорія 101.19).

Чи вважається ПН недійсною та заповненою з порушенням, якщо обов’язкові реквізити щодо назви (повної та скороченої) продавця та покупця відповідають статутній назві, але написані іншими літерами (великими або малими)?

Така ПН вважається дійсною. Відповідно до роз’яснень фіскальних органів найменування юридичної особи можна зазначати в податковій накладній як великими, так і великими та малими літерами, головне – щоб найменування повністю збігалося із зазначеним у статутних документах (лист Міндоходів від 29.04.13 р. № 1883/6/99-99-19-04-01-15). Невідповідність розміру літер, якими в ПН зазначено найменування продавця та найменування покупця, розміру літер назв, зазначених у статутних документах таких осіб, не є підставою визнавати податкову накладну такою, що заповнена з порушенням, за умови дотримання інших вимог заповнення ПН.

У які строки проводиться реєстрація ПН в ЄРПН?

Із 01.02.15 р. усі ПН, сформовані за операціями, датованими починаючи із зазначеної дати, підлягають обов’язковій реєстрації в ЄРПН. Ця норма стосується, у тому числі, і ПН, складених за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнено від оподаткування, а також ПН, що не надаються покупцю, а також незалежно від суми ПДВ, указаної в такій ПН. Розрахунок коригування (далі – РК) до таких податкових накладних також обов’язково реєструється в ЄРПН.

Строк реєстрації ПН та РК в ЄРПН становить 15 календарних днів із дати оформлення ПН або РК (п. 201.10 ПК).

ПН, складені за операціями, здійсненими після 01.02.15 р., можуть бути зареєстровані в ЄРПН після закінчення 15-денного строку реєстрації лише з одночасним застосуванням штрафів, але не пізніше 180 днів із дати їх складання.

Відсутність з вини платника реєстрації ПН та/або РК в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 % від суми ПДВ, зазначеної в такій ПН та/або РК.

Які штрафи передбачено за несвоєчасну реєстрацію ПН?

За порушення платниками податку термінів реєстрації ПН в ЄРПН застосовуватимуться штрафи в таких розмірах (у відсотках від суми ПДВ, зазначеної в такій ПН/РК):

• 10 % – у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
• 20 % – від 16 до 30 календарних днів;
• 30 % – від 31 до 60 календарних днів;
• 40 % – на 61 і більше календарних днів.

Якщо ПН/РК зареєстровано протягом 30 календарних днів із дати їх складання, то з 01.02.15 р. до 01.07.15 р. штраф у розмірі 10 %, передбачений ПК, не застосовується відповідно до п. 35 підрозд. 2 розд. ХХ ПК.

Слід зауважити, що зазначені штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію ПН в ЄРПН визначено в ст. 1201 ПК. Також у цій статті ПК визначено, що відсутність з вини платника реєстрації ПН/РК в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 % від суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК.

Відповідно до п. 35 підрозд. 2 розд. ХХ ПК норми абзацу другого п. 1201 ПК не застосовуються при порушенні термінів реєстрації в ЄРПН ПН/РК, складених у період із 01.02.15 р. до 01.07.15 р.

Відповіді на інші актуальні запитання щодо правильності оформлення ПН та РК до них читайте в наших наступних номерах.