Закупівля шляхом укладання прямих договорів: чи складати додаток до річного плану?

Бюджетна установа здійснює закупівлі не через систему ProZorro, а шляхом укладання прямих договорів. Чи обов’язково складати за такими закупівлями додаток до річного плану та оприлюднювати його в системі ProZorro?

Якщо замовник проводить допорогові закупівлі не через електронну систему закупівель ProZorro, а шляхом укладення прямих договорів, то за такими закупівлями замовник має скласти, затвердити та оприлюднити додаток до річного плану закупівель. А чому так, аналізуємо далі.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону від 25.12.15 р. № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922) публічна закупівля – це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, установленому цим Законом.

У визначенні терміна «публічна закупівля» наведено скорочену його назву, яка надалі вживається в Законі № 922, а саме: «публічна закупівля (далі – закупівля)...». Тому якщо ми перейдемо до ч. 1 ст. 2 Закону № 922, де говориться про допорогові закупівлі, то побачимо вживання зазначеного скорочення – «закупівлі». Тобто термін «закупівля» (а отже, «публічна закупівля») законодавець вживає стосовно як надпорогових закупівель, так і допорогових.

При цьому бачимо, що нині Закон № 922 частково поширюється на допорогові закупівлі, тобто певний порядок здійснення саме таких закупівель прописано в Законі № 922. Яких саме випадків це стосується, ми знайдемо в ч. 1 ст. 2 Закону № 922. Насамперед, це обов’язкове дотримання принципів публічних закупівель, можливість закуповувати через ProZorro, навіть якщо вартісний поріг закупівлі менший, ніж установлено законом для проведення процедур публічних закупівель, та обов’язкове оприлюднення звіту про укладені договори в разі укладення таких договорів без застосування ProZorro та якщо очікувана вартість такого предмета закупівлі дорівнює/перевищує 50 тис. грн.

Отже, доходимо висновку, що допорогова закупівля – це також публічна закупівля.

Якщо ми звернемо увагу на назву ст. 4 Закону № 922 – «Планування закупівель та інші передумови здійснення процедур закупівель», то зрозуміємо, що в цій статті йдеться про планування загалом закупівель, тобто публічних закупівель, до яких ми відносимо й допорогові закупівлі. Однак у змісті статті в частині допорогових закупівель ідеться лише про строк оприлюднення додатка та не визначено, у яких саме випадках та яким чином він складається. Тож далі звернемось до наказу Мінекономрозвитку від 22.03.16 р. № 490 (далі – Наказ № 490), яким затверджено форми документів у сфері публічних закупівель. Так, п. 2 Наказу № 490 передбачено, що додаток до річного плану закупівель, до якого вноситься інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому ч. 1 ст. 2 Закону № 922, складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в електронній системі закупівель.

Отже, незалежно від того, як замовник проводитиме допорогові закупівлі – через ProZorro чи шляхом укладання прямих договорів, він має обов’язково скласти за такими закупівлями та затвердити додаток до річного плану, а також оприлюднити його у ProZorro у строк, установлений у ч. 1 ст. 4 Закону № 922: протягом 5 календарних днів із дня затвердження додатка.

Варто зазначити, що нині законодавство у сфері публічних закупівель не визначає, що додаток до річного плану закупівель є невід’ємною частиною самого річного плану. Водночас не встановлено вимог щодо черговості, періодичності оприлюднення додатка. Як бачимо вище, вимоги є лише щодо строку та форми оприлюднення додатка. Тож замовник може не планувати одразу всі річні допорогові закупівлі в додатку, якщо в цьому немає потреби. Можна спочатку спланувати ті закупівлі, у яких існує нагальна потреба та за якими вже треба укладати договори, а потім вносити до додатка інші закупівлі в міру потреби. Зважайте на те, що спочатку закупівля має бути спланована в додатку, а потім уже укладається за цією закупівлею договір.