За результатами відкритих торгів було укладено договір на закупівлю дизельного палива. За десять днів постачальник звернувся до замовника з додатковою угодою про зміну ціни в межах 10 % у зв’язку з підвищенням на ринку ціни на дизпаливо. До проекту додаткової угоди № 1 постачальник додав довідку ДП «Держзовнішінформ» про розрахунковий рівень цін на внутрішньому ринку України при постачанні дизпалива. Додаткову угоду було підписано. За тиждень постачальник знову звернувся до замовника з пропозицію підняти ціну на дизпаливо, підписавши додаткову угоду № 2. Цього разу до проекту угоди він додав ту саму довідку ДП «Держзовнішінформ», що й до проекту додаткової угоди № 1. Водночас у листі постачальник наголосив, що ціна дизпалива в договорі, навіть з урахуванням додаткової угоди № 1, все одно менша за ринкову, тому необхідно підписати додаткову угоду № 2. Чи дійсно замовник повинен у такому випадку погоджуватися на підвищення ціни на дизпаливо? Як взагалі діяти в такій ситуації?
Як визначено п. 5 ч. 1 ст. 1 Законом від 25.12.15 р. № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922) договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
При цьому, як передбачено п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону № 922, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
Зауважимо, що саме цей виняток найчастіше викликає запитання як у замовників, так і в учасників. Адже до сьогодні в закупівельній спільноті немає одностайної позиції стосовно того:
Радимо замовникам уважно вчитатися в норму п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону № 922: