Ринок природного газу: законодавчі норми

Нинi правові засади функціонування ринку природного газу врегульовано Законом від 09.04.15 р. № 329-VIII «Про ринок природного газу» (далі – Закон № 329), який був прийнятий на заміну Закону від 08.07.10 р. № 2467-VI «Про засади функціонування ринку природного газу» (втратив чинність з 01.10.15 р.).

Згідно з преамбулою та ч. 1 ст. 3 Закону № 329 законодавець акцентує, що ринок природного газу України функціонує на принципах вільної конкуренції. Тобто всім споживачам гарантується право вибору та зміни постачальника природного газу (п. 1, 2 ч. 1 ст. 13 Закону № 329).

Не секрет, що раніше замовники закуповували природний газ за переговорною процедурою. Але ж як дiяти зараз, щоб не порушити закон, з огляду на наявність конкуренції на ринку природного газу? Постає питання: яку процедуру має обрати нинi замовник – конкурентну чи переговорну?

Постачання природного газу має здійснюватись суб’єктом господарювання відповідно до договору, згідно з яким постачальник зобов’язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості в порядку, передбаченому договором, а споживач зобов’язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Юридична особа (бюджетна установа), яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання його для власних потреб, а не для перепродажу або використання як сировини, за нормами Закону № 329 є споживачем. Постачання природного газу непобутовим споживачам (зокрема, бюджетним установам і організаціям) здійснюється на підставі договорів, які вони зобов’язані укласти згідно з Цивільним i Господарським кодексами.

Договори постачання природного газу мають містити істотні умови, передбачені ч. 5 ст. 12 Закону № 329. При цьому постачання природного газу здійснюють за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.

З огляду на викладене вище, можна зробити висновок, що, оскільки нині ринок природного газу конкурентний, споживачі природного газу (зокрема, бюджетні установи) мають право вільно обирати постачальника природного газу (за умови, що постачальник природного газу має ліцензію на право провадження зазначеного виду господарської діяльності, як вимагає п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону № 329). Отже, замовники можуть здійснювати закупівлю природного газу лише в ліцензованих постачальників шляхом проведення конкурсних торгів.

Однак такий висновок не можна вважати остаточним, оскільки закупівля природного газу також може бути здійснена шляхом проведення переговорної процедури у разі наявності законних пiдстав, наприклад на підставі ч. 2 ст. 39 Закону від 10.04.14 р. № 1197-VII «Про здійснення державних закупівель» (далі – Закон № 1197), якщо замовником було двічі скасовано процедуру закупівлі через відсутність достатньої кількості учасників.

Звертаємо увагу, що для постачання (транспортування) природного газу замовнику постачальник укладає договір транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 32 Закону № 329). Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, далі – НКРЕКП).

Оператор газотранспортної системи не може провадити діяльність з видобутку, розподілу або постачання природного газу. Діяльність із розподілу природного газу здійснюється (на підставі ліцензії, яку видає Регулятор) оператором газорозподільної системи (ч. 2 ст. 32 Закону № 329).

Щоб замовник отримав природний газ, він має бути приєднаний до газорозподільної системи. Плата за приєднання до газорозподільної системи визначається згідно з договором між замовником і оператором газорозподільної системи на підставі методології, затвердженої Регулятором. Технічні та комерційні умови приєднання до газорозподільної системи визначаються в кодексі газорозподільних систем.

Слід зазначити, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

При цьому за договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов’язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов’язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість таких послуг. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором.

Тож закупівлю послуг із розподілу природного газу у оператора газорозподільної системи замовник здійснює шляхом застосування переговорної процедури закупівлі. Нагадаємо, що переговорну процедуру закупівлі при закупівлі природного газу замовник застосовує в разі наявності документально підтверджених умов, визначених у ст. 39 Закону № 1197.