Продовжуємо дію договору закупівлі

Для організації та проведення процедури закупівлі бюджетній установі – замовнику потрібен певний час – аж до декількох місяців, що залежить від виду процедури та можливого її оскарження. Через це може скластися ситуація, що торги ще не завершено, а структурні підрозділи замовника вже шлють службові записки до комітету з конкурсних торгів, запитуючи, наприклад, коли закінчаться торги на той чи інший товар, необхідний для повноцінної діяльності замовника. І щоб не брати участі в «пошуку винного», радимо вже зараз подбати про забезпечення установи необхідними товарами та послугами на початку наступного року.

Умови продовження договору закупівлі

Напевно, для замовників держзакупівельного процесу не секрет, що змінювати істотні умови договору про закупівлю після його підписання до повного виконання сторонами зобов’язань не можна. Виняток, передбачений Законом від 10.04.14 р. № 1197-VII «Про здійснення державних закупівель» (далі – Закон № 1197), становлять декілька випадків, зокрема: дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку (п. 8 ч. 5, ч. 6 ст. 40 Закону № 1197).

Як бачимо, наведена норма містить декілька умов, які замовник має врахувати та виконати задля дотримання вимог Закону № 1197. Проаналізуємо їх.

Насамперед, з’ясуємо, що є «договором про закупівлю» у розумінні Закону № 1197. Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 цього Закону договір про закупівлю – це договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Як бачимо, згідно з цим визначенням договір про закупівлю – це не будь-який господарський договір, а саме договір, який укладається внаслідок проведення державної закупівлі за однією із процедур, передбачених Законом № 1197. А державною закупівлею при цьому є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, установленому цим Законом.

Отже, замовник має право керуватися зазначеною вище нормою і продовжувати на наступний рік дію лише тих договорів, які він уклав за результатами проведення однієї з процедур, передбачених Законом № 1197. Якщо ж, наприклад, замовник-бюджетник уклав господарський договір без застосування Закону № 1197, то він не може скористатися вищенаведеною нормою цього Закону щодо продовження дії цього договору.

Також важливим аспектом є те, що застосовувати норму ч. 6 ст. 40 Закону № 1197 може лише той замовник, який є стороною укладеного договору про закупівлю. Скористатися нею має право і замовник, який став правонаступником попереднього замовника, тобто новий замовник отримав від попереднього замовника, який є стороною договору про закупівлю, в установленому законодавством порядку права та обов’язки за укладеним договором про закупівлю.

Якщо ж зміна замовника відбулася без правонаступництва, то новий замовник не може продовжити строк дії договору про закупівлю на підставі ч. 6 ст. 40 Закону № 1197.

Далі замовнику слід звернути увагу на те, що він може продовжити дію договору про закупівлю лише в разі, якщо строк його дії ще не закінчився. Адже строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу).

Ось чому замовнику вже наприкінці поточного року варто задуматися, буде він продовжувати дію договору чи ні. Адже зазвичай строк дії договору визначається сторонами з моменту його підписання й до останнього дня року – наприклад, 31.12.14 р. При цьому щодо строку виконання зобов’язань за договором сторони, буває, зазначають таке: «...а в частині виконання зобов’язань – до повного їх виконання». Разом з тим унести зміни до договору та продовжити його дію в такому разі сторони мають право все одно лише в межах строку дії договору, тобто до 31.12.14 р.

Ще однією з умов застосування замовником норми ч. 6 ст. 40 Закону № 1197 є те, що мають бути затверджені в установленому порядку видатки. Таке обмеження стосується розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів. А тому під час укладання відповідних додаткових угод ці замовники мають ураховувати зазначене обмеження в частині умов щодо виникнення у замовника платіжних зобов’язань, оскільки згідно з ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

До того ж на практиці бюджетникам затверджують кошториси після прийняття закону про Державний бюджет на відповідний рік, а цей закон іноді може бути прийнятий і на початку наступного року. У такому разі замовник наприкінці року шляхом укладення додаткової угоди до договору про закупівлю може продовжити його дію, посилаючись на п. 8 ч. 5 ст. 40 Закону № 1197, зазначивши в ній не конкретну суму коштів, на яку продовжується договір, а лише те, що оплату буде здійснено залежно від реального фінансування видатків замовника. А в новому році, після затвердження видатків, йому потрібно укласти ще одну додаткову угоду до цього діючого договору, зазначивши в ній уже конкретну суму закупівлі в межах 20 %.

20%-ве обмеження – це ще одна умова, яка має бути дотримана в разі продовження дії договору. Обчислювати цю величину потрібно виходячи з остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю.

При цьому може статися, що протягом року замовник вносив до договору про закупівлю певні зміни в передбачених законодавством випадках і в кінці року загальна сума договору:

• зменшилася, наприклад унаслідок зменшення обсягів закупівлі або зміни ціни (без зміни кількості чи обсягу та якості товарів, робіт і послуг);
• збільшилася, наприклад унаслідок зміни ціни у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів або зміною курсу інвалюти.

Тому при визначенні суми, на яку можна продовжити договір, слід ураховувати всі внесені до нього зміни. Тобто, якщо протягом року замовник уносив зміни до договору, наприклад, щодо зменшення обсягів закупівлі, то 20 % він має обчислювати виходячи з кінцевої зменшеної суми договору.

Зауважимо: законодавець передбачає, що договір може бути продовжений в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної в ньому. Це означає, що замовник має право продовжувати договір про закупівлю і на менший обсяг, ніж 20 %.

Ураховуємо нюанси продовження дії договору

Строки продовження дії договору

Прямої вказівки на те, що продовжувати дію договору можна лише в разі проведення процедури закупівлі, у Законі № 1197 немає. Також цей Закон не містить положень про те, що договір може бути продовжено лише в разі, якщо замовник уже розпочав процедуру закупівлі. Така процедура може бути розпочата як наприкінці поточного року, так і на початку наступного, адже ч. 6 ст. 40 Закону № 1197 не містить обмеження для замовника щодо моменту початку нових торгів, а лише визначає достатність строку дії попереднього договору для проведення торгів на початку наступного року.

Слід зауважити, що цей строк не є однаковим чи універсальним для кожного замовника. Так, зокрема, строк проведення відкритих торгів більший, ніж строк проведення запиту цінових пропозицій. При цьому торги можуть бути оскаржені, зупинені і, як наслідок, строк їх проведення буде продовжено.

Предмет закупівлі за продовженим договором

Як ми з’ясували, замовник може скористатися нормою ч. 6 ст. 40 Закону № 1197 у тому разі, якщо має на меті проводити нову процедуру закупівлі. При цьому зауважимо, що предметом такої закупівлі має бути той предмет, який закуповувався попередньо за договором, дія якого продовжується на 20 %. Нагадаємо, що Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 26.07.10 р. № 921.

Якщо первісний договір закупівлі, наприклад, за номенклатурою передбачає декілька позицій товару (закупівля була без поділу на лоти), то це не означає, що закуповувати в разі продовження цього договору необхідно всі без винятку позиції. Адже 20%-ве обмеження законодавець установив лише щодо суми договору, а не до асортименту чи кількості товару.

У новому році кошторисна вартість менша за вартісну межу

Може статися, що згідно із затвердженим кошторисом річна очікувана вартість предмета закупівлі (без урахування ПДВ) за мінусом суми, на яку продовжено дію договору, є меншою за вартісну межу, за якої застосовується Закон № 1197, і виникає запитання, чи потрібно в такому разі проводити процедуру закупівлі.

У пошуку відповіді звернемося до ч. 1 ст. 2 Закону № 1197, де визначено, що цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, за умови що вартість предмета закупівлі (без урахування ПДВ), товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тис. грн., а робіт – 1 млн грн.

З огляду на зазначене, оскільки очікувана вартість предмета закупівлі є меншою за вартісну межу для застосування Закону № 1197, процедура закупівлі не проводиться.

При цьому нагадаємо дві «держзакупівельні» заборони:

• ділення предмета закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування Закону № 1197;
• укладення договорів, які передбачають оплату товарів, робіт і послуг без проведення процедур, визначених Законом № 1197.

Якщо переможцем нових торгів став інший учасник

Якщо за результатами нових торгів переможцем стане інший учасник, ніж той, з яким замовник продовжив договір на 20 %, і за попереднім договором є певна сума коштів, яку не використано, то замовнику в пригоді стане норма ч. 5 ст. 40 Закону № 1197.

Зазначеною нормою передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника. Зауважимо, що зменшення обсягів закупівлі може бути пов’язане не лише з обсягом видатків замовника, але й з іншими факторами.

Виходячи зі сказаного, замовник може внести зміни до попереднього договору в частині зменшення обсягів закупівлі. Зауважимо, що додаткова угода щодо внесення таких змін має бути укладена в межах строку дії договору.

Унесення змін у разі коливання цін

У разі виникнення необхідності внесення інших змін до істотних умов договору, дію якого продовжено на 20 %, необхідно керуватися виключним переліком випадків щодо внесення таких змін, передбаченим ч. 5 ст. 40 Закону № 1197.

Зокрема, у разі коливання ціни товару на ринку замовник може змінити в продовженому договорі ціну за одиницю цього товару. При цьому така одноразова зміна може бути лише в межах 10 % як у бік збільшення ціни товару, так і в бік її зменшення. Факт коливання ціни товару на ринку замовник повинен підтвердити документально (наприклад, довідкою від органу, уповноваженого моніторити середньоринкові ціни на певний товар). Варто звернути увагу, що статистика щодо середньоринкових цін на окремі загальнозначущі товари оприлюднюється на офіційному сайті Мін­економрозвитку.

Водночас зміни в частині ціни за одиницю товару замовник може вносити до договору не один раз. Зауважимо, що умовою внесення таких змін є те, що загальна сума договору не повинна збільшуватися.

Продовження договору в разі здійснення закупівлі за додаткові кошти

Може статися, що замовник протягом року уклав два договори щодо здійснення закупівлі одного й того самого товару, наприклад бензину. При цьому один із договорів укладено за результатами проведення відкритих торгів на суму 500 тис. грн. Другий договір укладено без застосування Закону № 1197, оскільки закупівлю здійснено за «додаткові» кошти в розмірі 80 тис. грн., які замовник отримав уже після укладання першого договору.

У такому разі замовник може продовжити дію лише першого договору згідно з ч. 6 ст. 40 Закону № 1197, оскільки саме цей із двох договорів було укладено за результатами застосування зазначеного Закону.

Особливу увагу слід звернути також на те, що на сьогодні замовник має подати на оприлюднення такі документи, як повідомлення про внесення змін до договору та звіт про виконання договору (ця норма діє з 07.11.14 р.). Форми цих документів затверджено наказом Мінекономрозвитку від 15.09.14 р. № 1106.

Повідомлення про внесення змін до договору оприлюднюється лише в разі, якщо зміни внесено у випадках, передбачених п. 1, 2, 4, 5, 8 ч. 5 ст. 40 Закону № 1197. Зокрема, п. 8 передбачає зміну умов у зв’язку із застосуванням положень ч. 6 цієї статті, а ч. 6 – унесення змін щодо продовження дії договору на 20 %.

Отже, у разі внесення змін до договору в частині продовження його дії на 20 % від його суми замовник має подати протягом трьох робочих днів із дня внесення таких змін повідомлення для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу у сфері держзакупівель.

Нормою ч. 1 ст. 10 Закону № 1197 передбачено, що протягом 3 робочих днів із дня закінчення строку дії договору, виконання договору (його розірвання) замовник подає для оприлюднення звіт про виконання договору.

Оскільки в нашій ситуації строк дії договору наприкінці року не завершується, а натомість його продовжують на певний строк з початку наступного року, то Звіт про виконання договору подаватиметься після закінчення строку дії договору з урахуванням його продовження (або виконання договору чи його розірвання).