При публічних закупівлях членами тендерних комітетів можуть бути не лише службові особи замовника (огляд Закону «Про публічні закупівлі»)

25.12.15 р. Верховна Рада прийняла Закон «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Відповідно до Прикінцевих положень цього Закону (розд. VIII) він набуває чинності із дня, що настає за днем його опублікування, та вводиться в дію:

• з 01.04.16 р. – для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання;
• з 01.08.16 р. – для всіх замовників.

Станом на 16.01.16 р. Закон ще готується на підпис. Та оскільки новації дуже суттєві, розглянемо основ-ні з них, щоб замовники вже були готові до впровадження їх на практиці.

Так, Закон об’єднує в собі положення Закону від 10.04.14 р. № 1197-VII «Про здійснення державних закупівель» (далі – Закон № 1197) та Закону від 24.05.12 р. № 4851-VI «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності» (далі – Закон № 4851). При цьому Закони № 1197 і № 4851 скасовуються, але не раніше дня набуття чинності прийнятого Закону:

• Закон № 1197 – з 01.08.16 р.;
• Закон № 4851 – з 01.04.16 р.

Законом передбачено обов’язкове проведення закупівель, починаючи з відповідних вартісних меж, через електронну систему. Зауважимо, що вартісні межі застосування Закону залишилися такими самими, як Закону № 1197 (≥ 200 тис. грн. – для товарів/послуг і ≥ 1,5 млн грн. – для робіт) та Закону № 4851 (≥ 1 млн грн. – для товарів/послуг і ≥ 5 млн грн. – для робіт).

Разом з тим під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, зазначену вище, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

Зауважимо, що Закон частково поширюється і на «допорогові» закупівлі, а саме, якщо очікувана вартість закупівлі  ≥ 50 тис. грн. і ≤ зазначених вище вартісних меж. За таких умов, якщо замовник вирішив закупити за прямими договорами без проведення електронних торгів, він повинен оприлюднити звіт про укладений за цим предметом закупівлі договір у системі електронних закупівель у строк протягом 1 календарного дня із дня укладення договору.

Слід зазначити, що в Законі змінено основну «закупівельну» термінологію, хоча її зміст залишився незмінним. Так:

• державні закупівлі перейменовано на «публічні закупівлі»;
• конкурс – на «тендер»;
• документація конкурсних торгів – на «тендерна документація»
• пропозиція конкурсних торгів – на «тендерна пропозиція»;
• комітет із конкурсних торгів – на «тендерний комітет».
• Законом передбачено три види процедур публічних закупівель, а саме:
• відкриті торги і конкурентний діалог (конкурентні процедури закупівель);
• переговорна процедура закупівлі (неконкурентна процедура).

Зараз Законом № 1197 передбачено п’ять процедур державних закупівель.

Слід зазначити, що така процедура, як відкриті торги, здійснюється з обов’язковим проведенням аукціону з найнижчою ціною та з урахуванням нецінових критеріїв. При цьому крім «ціни» (питома вага – не менше 70 %) критеріями оцінки можуть бути й інші критерії, які є такими самими, як і в Законі № 1197, наприклад: «умови оплати», «строк виконання», «гарантійне обслуговування» та ін.

Законом передбачено, що оцінка тендерних пропозицій здійснюється автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, а також шляхом застосування електронного аукціону.

При цьому після оцінки електронною системою закупівель тендерних пропозицій замовник розглядає їх на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозицію якого визначено найбільш економічно вигідною за результатом оцінки.

Якщо ж тендерну пропозицію, визначену найбільш економічно вигідною за результатами оцінки, замовник відхилив, то він розглядає наступну пропозицію з переліку учасників, яка вважається найбільш економічно вигідною.

Звертаємо увагу, що оцінка та розгляд тендерних пропозицій за тими торгами, вартісні межі яких становлять для товарів і послуг – 133 тис. євро, а для робіт – 5 150 тис. євро (ч. 4 ст. 10 Закону), здійснюється навпаки.

Так, замовник до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій спочатку розглядає їх на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям. У такому разі електронна система закупівель здійснює оцінку лише тих тендерних пропозицій, що не було відхилено замовником за результатами такого поперед-нього розгляду.

Цікавим моментом тут є дотримання конфіденційності. Так, як передбачено Законом, електронна система закупівель повинна бути загальнодоступною, а збереження інформації та документів має проходити таким чином, щоб гарантувати непорушність даних про учасників та їх пропозиції під час проведення процедури закупівлі та їх конфіденційність до моменту розкриття тендерних пропозицій.

При цьому метою реформування системи закупівель, зокрема, є боротьба з корупційними ризиками, уникнення їх через механізм, коли ніхто – ні замовник, ні учасники – не знає, хто саме (які компанії, фірми тощо) бере участь у торгах, аж до визначення переможця. Зазначене дозволило б уникнути впливу замовника та учасників на результати торгів.

І такий механізм, дійсно, реалізовано в Законі для торгів, вартість яких не перевищує 133 тис. євро (для товарів і послуг) або 5 150 тис. євро (для робіт). Так, відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону розкриття тендерних пропозицій з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі, здійснюється автоматично електронною системою закупівель відразу після закінчення електронного аукціону. А перед початком електронного аукціону автоматично розкривається тільки інформація про ціни/приведені ціни тендерних пропозицій без зазначення найменувань та інформації про учасників.

Однак у торгах, коли вартість перевищує 133 тис. євро (для товарів/послуг) або 5 150 тис. євро (для робіт), як ми зазначали вище, механізм розгляду пропозицій передує їх оцінці, а отже, замовник до проведення аукціону вже знає назви учасників, а також і учасники знатимуть своїх конкурентів у таких торгах. З огляду на «українські» реалії проведення закупівель, це може бути ризиком змови чи то між учасниками, чи то між замовником і учасником(ами).

Що стосується другого виду передбаченої в Законі процедури закупівлі, а саме: «конкурентний діалог», то вона проводиться в два етапи і застосовується в таких випадках:

• неможливість визначення необхідних технічних, якісних характеристик товарів та робіт або визначення виду послуг;
• якщо для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести переговори з учасниками (при цьому предметом закупівлі є консультаційні, юридичні послуги, розроблення інформаційних систем, програмних продуктів, здійснення наукових досліджень тощо).

Застосування переговорної процедури закупівлі не змінилося: умовою є винятковість та проведення переговорів з одним або кількома учасниками, а також наявність передбачених Законом підстав. Такі підстави загалом не змінилися, проте законодавець окремі з них конкретизував. Наприклад, така процедура може бути застосована, якщо замовник двічі скасував торги через відсутність достатньої кількості учасників, проте законодавець визначив як умову те, що предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не можуть відрізнятися від вимог, визначених замовником у тендерній документації.

Варто також зазначити, що переговорна процедура, з огляду на новації, буде здійснюватися без попереднього оприлюднення інформації про її проведення. Так, оприлюднюватимуть лише повідомлення про намір укласти договір після проведення переговорів з учасником процедури.

Зауважимо, що подання інформації під час проведення процедур закупівель за Законом здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель.

Електронна система закупівель – це інформаційно-телекомунікаційна система, яка забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією та документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу (Мінекономрозвитку), авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.

Суттєвих змін зазнало питання оприлюднення інформації та документів за процедурами. Замовникам варто звернути увагу на те, що для більшості випадків робочі дні замінено на календарні, а строки оприлюднення зменшено до одного календарного дня. При цьому Законом передбачено для оприлюднення нові документи, які раніше не оприлюднювали замовники, наприклад: протокол розгляду тендерних пропозицій, повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, договір про закупівлю. Окрему інформацію автоматично формуватиме та оприлюднюватиме електронна система закупівель: протокол розкриття тендерних пропозицій, звіт про результати проведення процедури закупівлі.

Цікаво, що торги, з огляду на новації, може проводити не лише тендерний комітет замовника, а й визначена замовником уповноважена особа (особи).

Так, уповноважена особа (особи) – це службова, посадова, а також інша фізична особа замовника, яку визначено відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із Законом на підставі власного розпорядчого рішення або трудового договору (контракту).

При цьому організація роботи, тобто проведення процедур закупівель, здійснюється уповноваженою особою самостійно, відповідно до умов трудового договору (контракту) або ж положення.

Окрім того, Закон передбачає, що Кабміном, органами місцевого самоврядування може бути визначено як замовників централізовані закупівельні організації. Такі організації (юридичні особи) організовують та проводять процедури закупівель та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників у порядку, передбаченому Законом.

Законодавець також передбачив у Законі, що пройти навчання з питань організації та здійснення закупівель може як голова із секретарем тендерного комітету, так і інші члени тендерного комітету, уповноважені особи, які проводитимуть торги.

Слід зазначити, що в силу прикінцевих положень коментованого Закону КМУ має в місячний строк із дня набуття ним чинності не лише привести свої нормативно-правові акти у відповідність до цього Закону, а й забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність до цього Закону, а також забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації його положень.

Тож варто чекати ще цілої низки змін до наказів Мінекономрозвитку, зокрема щодо Типового положення про комітет з конкурсних торгів, щодо форм документів у сфері закупівель тощо, а також нових нормативно-правових актів, які будуть регламентувати порядок роботи електронних майданчиків, веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель та електронної системи закупівель.