Відкриті торги: покроковий алгоритм

Важко уявити сучасне життя без використання інформаційних технологій. При цьому існує безліч електронних пристроїв, які допомагають нам у повсякденні: персональний комп’ютер, мобільний телефон, планшет та інші. У чому ж їх популярність? Імовірно, у легкості користування та кількості завдань, які вони розв’язують. Ці якості досягаються завдяки використанню програмної складової, побудованої за певними алгоритмами.

Алгоритм – це набір правил, який визначає послідовність операцій для вирішення певного завдання. Тож, щоб правильно провести відкриті торги, не забувши нічого на кожному з етапів, ми створили покроковий алгоритм дій. При цьому покажемо, на що треба звертати найбільшу увагу на кожному з кроків, аби не помилитися. А для більшої наочності будемо крокувати конкретною закупівлею, наприклад шкільних меблів.

Спочатку закупівля має бути спланована, тому першим кроком є планування. І насамперед визначимося із предметом закупівлі.

Як передбачено абзацом другим п. 1 розд. ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.16 р. № 454 (далі – Порядок № 454), предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону від 25.12.15 р. № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922) та на основі Національного класифікатора ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Мінекономрозвитку і торгівлі від 23.12.15 р. № 1749 (далі – ДК 021:2015), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви послуги.

Звернемося до ДК 021:2015 і розглянемо, за яким цифровим кодом замовники можуть визначати предмет закупівлі – шкільні меблі. Бачимо, що для них ДК 021:2015 містить цифровий код 39160000-1.

При цьому не забуваймо в назві предмета закупівлі після цифрового коду згідно з вимогами Порядку № 454 зазначати в дужках конкретну назву товару, наприклад: