Ефективне використання бюджетних коштів через зміни в закупівлях

Із 19.12.20 р. почали діяти зміни, унесені до постанови КМУ від 11.10.16 р. № 710 «Про ефективне використання державних коштів» постановою КМУ від 16.12.20 р. № 1266 (далі – Постанова № 710, Постанова № 1266). Розглянемо, що у зв’язку із цим слід узяти до уваги під час оприлюднення інформації про закупівлі.

Додаткові вимоги до оприлюднення інформації про закупівлі

З метою ефективного та раціонального використання коштів рекомендовано, зокрема, Правлінню Пенсійного фонду України, правлінням фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, органам місцевого самоврядування забезпечити оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення.

Такі самі заходи як обов’язкові передбачено і для головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня), суб’єктів господарювання (далі – CГ) держсектору економіки.

Загалом оприлюднення мають забезпечити всі органи державної влади та інші державні органи, а також утворені органами державної влади підприємства, установи та організації, які використовують кошти держбюджету.

Проте, з огляду на те що Закон від 25.12.15 р. № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922) не містить таких вимог, зазначене оприлюднення не входить до функцій тендерного комітету та вповноваженої особи. Тому переліченим суб’єктам варто самостійно вирішити, хто саме в їхній установі буде відповідати за виконання вимог Постанови № 710.

Таке оприлюднення має бути здійснено на власному вебсайті. Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня та СГ держсектору економіки можуть зробити це на офіційному вебсайті головного розпорядника та суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції управління СГ держсектору економіки, відповідно.

Оприлюднити потрібну інформацію слід протягом п’яти робочих днів із дня оприлюднення оголошення про закупівлю. Тобто не з дня оприлюднення чи затвердження річного плану, а з дня оголошення закупівлі.

Оприлюднення вимагається, тільки якщо оприлюднюється оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.

Нагадаємо, конкурентна процедура закупівлі – це здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу (п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону № 922).

Під час обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі замовникам варто враховувати технічні вимоги тендерної документації, що оприлюднюється разом з оголошенням про проведення процедури закупівлі, та мету закупівлі.

Також має бути оприлюднено обґрунтування очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення для відповідної закупівлі. Тобто можуть бути оприлюднені обидва ці показники або один із них.

Для обґрунтування очікуваної вартості варто скористатися Примірною методикою визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженою наказом Мінекономрозвитку від 18.02.20 р. № 275.

Зміни до порядку проведення перевірки закупівель

Уже традиційно наприкінці року ухвалюють зміни у сфері контролю закупівель. Цього разу Постановою № 1266 було внесено зміни до постанови КМУ від 01.08.13 р. № 631, якою затверджено Порядок проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами (далі – Порядок № 631). Ці зміни врегульовують довгоочікувані підстави та процедуру проведення перевірок закупівель Держаудитслужбою, її терорганами (далі – орган держфінконтролю).

Відтепер такі перевірки проводяться за письмовим рішенням керівника органу держфінконтролю або його заступника за наявності однієї з таких підстав:

1) виникнення потреби в документальній та фактичній перевірці питань, які не можуть бути перевірені під час моніторингу процедури закупівлі, а саме:

• укладення договору (договорів) до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог законодавства;
• стану виконання умов договору, унесення змін до нього, зокрема вимог до якості, кількості (обсягів) предмета закупівлі, ціни договору;
• поділу предмета закупівлі на частини з метою уникнення процедур закупівель/спрощених закупівель у визначеному законодавством порядку;

2) наявність доручення або рішення КМУ, Мінфіну щодо проведення перевірки закупівель;

3) виявлення органом держфінконтролю вищого рівня під час перевірки (у порядку здійснення контролю за достовірністю висновків органу держфінконтролю нижчого рівня) актів перевірки закупівель/висновків про результати моніторингу процедури закупівлі невідповідності їх змісту вимогам законодавства. Перевірка закупівель може бути ініційована органом держфінконтролю вищого рівня, якщо розпочато дисциплінарне провадження стосовно посадових або службових осіб органу держфінконтролю нижчого рівня, які проводили перевірку, моніторинг процедури закупівлі, або в разі повідомлення їм про підозру в учиненні кримінального правопорушення.

Закон № 922 містить поняття моніторингу процедури закупівлі. Це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у вказаній сфері (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону № 922).

Перелік процедур закупівель наведено у ст. 13 Закону № 922. До нього включено: відкриті торги, конкурентний діалог, торги з обмеженою участю та переговорна процедура закупівлі.

Отже, моніторинг не проводиться стосовно спрощених закупівель та закупівель вартістю до 50 тис. грн.

Водночас Закон № 922 забороняє придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення зазначених процедур.

Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування Закону № 922, зокрема його положень про публікацію закупівель англійською мовою.

Такі випадки неможливо перевірити під час моніторингу, адже процедури закупівель не проводяться. Проте їх можна перевірити у процесі перевірки закупівель.

Перевірка фактичного стану виконання договору

Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі або/та перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юрособи, що перевіряється, чи за місцем розташування об’єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки.

Отже, укладення договору (договорів) до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог законодавства чи поділ предмета закупівлі на частини з метою уникнення вказаних процедур у визначеному законодавством порядку може бути виявлено саме під час перевірки закупівель.

Те саме стосується стану виконання умов договору, унесення змін до нього, зокрема вимог до якості, кількості (обсягів) предмета закупівлі, ціни договору. У цьому разі йдеться також про фактичний аналіз дотримання замовником законодавства про закупівлі, зокрема про перевірку паперових документів, що не оприлюднюються в електронній системі закупівель (далі – ЕСЗ), таких як рішення тендерного комітету чи вповноваженої особи.

Крім того, фактична перевірка здійснюється під час інвентаризації, обстеження та контрольного обміру закуплених (отриманих) замовником товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг та вчинення інших дій відповідно до повноважень органу держфінконтролю. Тому замовник забезпечує доступ на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення, що належать йому або використовуються ним.

Таким чином може бути перевірено фактичний стан виконання договору.

Слід зазначити, що в частині діяльності тендерного комітету та вповноваженої особи Порядок № 631 доповнено окремим п. 24, згідно з яким для здійснення на належному рівні контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель посадові особи органу держфінконтролю мають право отримувати:

• від службових і матеріально відповідальних осіб замовників – письмові пояснення із питань, які виникають під час перевірки закупівель;
• від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, інших юросіб та їхніх посадових осіб, фізосіб-підприємців – інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на орган держфінконтролю завдань;
• на письмовий запит в установленому законодавством про захист персональних даних порядку від керівника замовника, голови та членів тендерного комітету чи вповноваженої особи – їхні персональні дані та інші дані, необхідні для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Відмова вищезазначених осіб від надання зазначених письмових пояснень, інформації, документів і матеріалів фіксується в акті перевірки закупівель.

Персональні дані за вимогою

Важливим моментом для закупівель є отримання органом держфінконтролю персональних даних для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Нагадаємо, згідно з ч. 2 ст. 11 Закону № 922 під час користування ЕСЗ уповноважена особа вносить до цієї системи персональні дані, надає згоду на їх оброблення та оновлює такі дані в разі їх зміни. Ці персональні дані не оприлюднюються, але доступ до них, як передбачалося, зможуть мати працівники органу держфінконтролю. Це б спростило порядок складання протоколу про адмінправопорушення, у тому числі під час моніторингу процедури закупівлі.

До того ж, як установлено ст. 164¹⁴ КУпАП, унесення недостовірних персональних даних до ЕСЗ та неоновлення у разі їх зміни тягнуть за собою накладення на службових (посадових), уповноважених осіб замовника штрафу в розмірі від 1 500 до 3 000 НМДГ (від 25 500 до 51 000 грн).

Утім, наразі в ЕСЗ не реалізовано технічну можливість унесення вповноваженою особою своїх персональних даних. Проте змінами до Порядку № 631 надано можливість отримати персональні дані на письмовий запит органу держфінконтролю.

Зокрема, запит про надання персональних даних може містити вимоги надати таку інформацію про особу:

• дату народження;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків;
• серію та номер паспорта (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
• адресу проживання (перебування), реєстрації.

Однак слід зазначити, що Порядок № 631 визначає підстави та процедуру проведення органом держфінконтролю перевірок закупівель, тому спірною є необхідність надання замовником такої інформації на цей запит під час проведення моніторингу закупівлі. Зрештою замовник не винний у тому, що ЕСЗ не реалізувала потрібний для контролю функціонал.

Оскільки потреба в документальній та фактичній перевірці питань, які не можуть бути перевірені під час моніторингу процедури закупівлі, має конкретний перелік умов, можемо стверджувати, що відповідний запит щодо персональних даних має формуватися виключно за умови проведення перевірки закупівель.