Службове житло: правовий статус, оформлення та управління

Правовий режим використання службового житла встановлено ще Житловим кодексом УРСР (далі – ЖК) та іншими підзаконними актами. З огляду на це, на сьогодні такі питання додатково урегульовано прийнятими останніми роками нормативно-правовими актами. Пропонуємо розглянути їх у контексті вимог законодавства щодо діяльності бюджетних установ.

Насамперед зазначимо, що чинне законодавство не містить чіткого визначення поняття «службове житлове приміщення». Проте з аналізу його окремих положень вбачається, що службове житло – це житлове приміщення, що перебуває в державній чи комунальній власності, яке у зв’язку з характером трудових відносин призначене, як правило, для проживання працівників поблизу роботи.

Відповідно до ст. 119 ЖК службові житлові приміщення можуть бути надані лише визначеним категоріям осіб. Перелік категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення, та Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР затверджено постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.88 р. № 37 (далі – Перелік № 37, Положення № 37).

Бюджетне законодавство не містить жодних обмежень щодо планування та здійснення видатків на будівництво, придбання чи отримання службового житла бюджетними установами. Виняток становить застереження для Держказначейства щодо здійснення платежів, викладене в пп. 2 п. 2 постанови КМУ від 11.10.16 р. № 710 «Про ефективне використання державних коштів».

Зокрема, ідеться про те, що інші видатки, у тому числі капітальні, мають здійснюватися з урахуванням ресурсної забезпеченості загального фонду держбюджету, наявних та прогнозних залишків коштів на єдиному казначейському рахунку, зареєстрованих бюджетних зобов’язань та пріоритетності проведення видатків і надання кредитів.

Нагадаємо, що Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Мінфіну від 12.03.12 р. № 333, містить код економічної класифікації 3121 «Капітальне будівництво (придбання) житла», який систематизує та деталізує за економічною характеристикою такі видатки: