Деякі особливості воєнного стану

Указом Президента від 26.11.18 р. № 393/2018 (далі – Указ № 393) уведено воєнний стан на окремих територіях. Через це протягом зазначеного періоду можуть обмежуватися окремі конституційні права та свободи громадян, а також уводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб. Зокрема, це може проявитись у конфіскації майна підприємства або залученні його працівників до виконання примусових робіт. Пропонуємо розглянути правові підстави зазначених обмежень та їх наслідки.

Правові підстави введення воєнного стану

Відповідно до Указу № 393 воєнний стан уводиться на 30 діб із 14.00 26 листопада 2018 року до 14.00 26 грудня 2018 року. До переліку регіонів, де він уводиться, увійшли 10 областей, які розташовані вздовж російського кордону, на узбережжі Чорного та Азовського морів, а також межують із придністровською ділянкою молдавського кордону. Зокрема, це Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька, Луганська, Донецька, Сумська, Харківська, Чернігівська та Вінницька області.

Насамперед слід розібратися з поняттям воєнного стану, який уводиться в Україні вперше за всі роки її незалежності. Відповідно до визначення, наведеного у ст. 1 Закону від 12.05.15 р. № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі – Закон № 389), воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.

Цей правовий режим передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування (далі – ОМС) повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальної цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини та громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, Закон № 389 та відповідний Указ Президента. Як визначається в Законі № 389, керівництво територіями, на яких запроваджено такий правовий режим, переходить до військового командування, яке разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями та ОМС має запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму.

Закон № 389 передбачає можливість утворення нового органу – військових адміністрацій. Це тимчасові державні органи, які можуть бути утворені на територіях, де проголошено воєнний стан. Рішення про доцільність їх створення приймається Президентом за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування. Військову адміністрацію населеного пункту очолює начальник, який призначається та звільняється Президентом за пропозицією Генерального штабу.

Заходи правового режиму воєнного стану

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 389 в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади та ОМС запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини та громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених Указом Президента про введення воєнного стану, відповідні заходи.

Зазначимо лише деякі з них, що можуть вплинути на роботу та майнові права окремих установ, підприємств, організацій та права деяких категорій громадян. Це, зокрема:

• установлення посиленої охорони важливих об’єктів національної економіки та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення, і введення особливого режиму їх роботи. Перелік об’єктів національної економіки та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення, що підлягають посиленій охороні в умовах воєнного стану, затверджується КМУ;
• запровадження трудової повинності для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і не заброньованих за підприємствами, установами та організаціями на період дії воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які виникли в період дії воєнного стану, та залучення їх в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт, що виконуються для задоволення потреб ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронних органів і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення і не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки осіб. За працівниками, залученими до виконання суспільно корисних робіт, на час виконання таких робіт зберігається попереднє місце роботи (посада). Порядок залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану та питання їх соціального захисту з урахуванням вимог законодавства визначено постановою КМУ від 13.07.11 р. № 753;
• використання потужностей та трудових ресурсів підприємств, установ та організацій усіх форм власності для потреб оборони, зміна режиму їх роботи, проведення інших змін виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю;
• примусове відчуження майна, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучення майна державних підприємств, господарських об’єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видання про це відповідних документів установленого зразка.

Оскільки Закон № 389 не деталізує нюансів відчуження та вилучення майна, слід звернутися до спеціального закону та підзаконних актів, що регулюють ці питання.

Особливості відчуження та вилучення майна

Механізм передання, примусового відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб для потреб держави, а також його компенсації визначено:

• Законом від 17.05.12 р. № 4765-VI «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» (далі – Закон № 4765);
• постановою КМУ від 31.10.12 р. № 998 «Деякі питання здійснення повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» (далі – Постанова № 998).

Закон № 4765 визначає, що під примусовим відчуженням майна розуміється позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості.

Під вилученням майна розуміється позбавлення державних підприємств, державних господарських об’єднань права господарського відання або оперативного управління індивідуально визначеним державним майном із метою його передання на потреби держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

На відміну від примусового відчуження, вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану здійснюється без відшкодування вартості такого майна.

Про примусове відчуження або вилучення майна складається акт (див. фрагмент). Бланк Акта про примусове відчуження або вилучення майна виготовляється за єдиним зразком, затвердженим Постановою № 998 (далі – Акт).

В Акті, зокрема, має зазначатися:

1) назва військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження або вилучення майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення;

2) відомості про власника (власників) майна:

• для юридичних осіб – повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код;
• для фізичних осіб – прізвище, ім’я, по батькові, постійне місце проживання та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів, крім осіб, які з релігійних або інших переконань відмовилися від ідентифікаційного номера, про що мають відповідну відмітку в паспорті;

3) відомості про документ, що встановлює право власності на майно (у разі наявності);

4) опис майна, достатній для його ідентифікації. Для нерухомого майна – відомості про місцезнаходження (адреса), для рухомого майна (наземні, водні та повітряні транспортні засоби) – відомості про реєстраційний номер транспортного засобу, марку, модель, номер шасі, рік випуску та інші реєстраційні дані;

5) сума виплачених коштів (у разі попереднього повного відшкодування вартості майна).

Підписується Акт власником майна або його законним представником та вповноваженими особами військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення, і скріплюється печатками військового командування та/або зазначених органів. Право державної власності на майно виникає з дати підписання зазначеного Акта. У разі примусового відчуження майна до Акта має бути додано документ, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінювання, яке проводилось у зв’язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження.

Звісно, у процесі примусового відчуження майна важливим питанням є його справедливе оцінювання. Згідно зі ст. 8 Закону № 4765 таке оцінювання проводиться в порядку, установленому законодавством про оцінювання майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі неможливості залучити до оцінювання майна суб’єктів оціночної діяльності – суб’єктів господарювання таке оцінювання проводиться суб’єктами оціночної діяльності – органами державної влади або ОМС за погодженням із власником майна. У разі відмови або відсутності власника майна зазначені органи мають право проводити таке оцінювання самостійно. Водночас оцінка майна, за якою попередньому власнику було відшкодовано вартість примусово відчуженого майна, може бути оскаржена до суду.

Утім, наскільки справедливою може бути оцінка за зазначених вище обставин та під час воєнного стану, прогнозувати важко, оскільки на сьогодні відсутня реальна практика таких заходів. Власникам та розпорядникам майна залишається лише сподіватися, що відповідні органи дотримуватимуться вимог чинного законодавства, а в разі його порушень – звертатимуться до суду.

Відшкодування вартості примусово відчуженого майна

Право на відшкодування вартості майна (далі – компенсація) у разі його примусового відчуження в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану мають юридичні особи комунальної таприватної форми власності та фізичні особи, у яких відчужено будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно на потреби держави.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 23 Закону № 389 примусове відчуження майна, що перебуває у приватній або комунальній власності, в умовах правового режиму воєнного стану, якщо не було здійснено попереднє повне відшкодування вартості такого майна, тягне за собою подальше повне відшкодування його вартості в порядку, визначеному законодавством.

Якщо майно, що було примусово відчужене у юридичних і фізичних осіб, після скасування правового режиму воєнного стану збереглося, колишній власник або уповноважена ним особа має право вимагати в судовому порядку повернення такого майна на умовах, визначених законом. Крім того, колишній власник примусово відчуженого майна може вимагати замість нього надання йому іншого майна, якщо це можливо.

Витрати, пов’язані з повною компенсацією за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, здійснюються в межах відповідних бюджетних призначень, передбачених Міністерству оборони або органам, які згідно із законом ухвалюють рішення про примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

Попереднє повне відшкодування вартості примусово відчуженого майна здійснюється на підставі документа, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінювання, яке проведено у зв’язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження.

Однак для отримання подальшої повної компенсації за примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного стану майно його колишній власник або уповноважена ним особа після скасування правового режиму воєнного стану має звернутися до військкомату за місцем відчуження майна із заявою, до якої додається акт і документ, що містить висновок про вартість майна.

Порядок розгляду заяв та здійснення виплат для наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, затверджено Постановою № 998.

Сподіваємося, що під час запровадженого воєнного стану влада обійдеться без вилучення чи примусового відчуження майна, проте все ж рекомендуємо взяти до уваги вищевикладене та бути готовими до всіляких несподіванок.