Готуємо бюджетні запити на 2016 рік: що нового?

Наказом від 15.06.15 р. № 554 внесено зміни до Інструкції з підготовки бюджетних запитів, затвердже-ної наказом Мінфіну від 06.06.12 р. № 687 (далі – Інструкція). Зупинимося докладніше на основних новаціях.

1. Посилено вимогу до головного розпорядника щодо забезпечення відповідності бюджетних запитів меті його діяльності (місії) та пріоритетам державної політики, визначеним програмними (стратегічними) документами економічного і соціального розвитку.

Розглянемо цю вимогу з точки зору практичного застосування. Оскільки суттєвими елементами бюджетного запиту є планування не тільки на плановий, але й на два наступних бюджетних періоди, головний розпорядник повинен ураховувати у бюджетному запиті зміни у своїй діяльності, регламентовані програмними (стратегічними) документами (наприклад, розширення видів діяльності, зміну структури тощо). Крім того, він має взяти до уваги цю вимогу при розподілі граничного обсягу та індикативних прогнозних показників за бюджетними програмами. У свою чергу, виконання цієї норми є одним з елементів аналізу отриманих бюджетних запитів, який здійснюється структурними підрозділами Мінфіну. Нагадаємо, що з метою усунення розбіжностей із головними розпорядниками щодо показників проекту та прогнозу держбюджету Мінфін проводить відповідні погоджувальні наради. Інформація про результати аналізу бюджетних запитів та погоджувальних нарад із головними розпорядниками є основою для включення бюджетного запиту до проекту Державного бюджету України.

2. Посилено норму щодо доопрацювання бюджетних запитів. У попередній редакції Інструкції йшлося про їх доопрацювання без уточнення форм та строків такої роботи. Зараз чітко встановлено, що головні розпорядники бюджетних коштів уточнюють бюджетні запити з урахуванням прийнятих Кабміном рішень про доопрацювання проекту закону про Держбюджет України для подання до Верховної Ради. Строк подання уточнених запитів до Мінфіну – три дні.

3. Більш чітко унормовано процедури розрахунку видатків та надання кредитів на плановий та наступні два бюджетних періоди. Зокрема, наголошено, що при підготовці бюджетних запитів головні розпорядники мають дотримуватися основних принципів бюджетної системи. У зв’язку із цим слід зважити:

на принцип пріоритетності, який передбачає спрямування видатків або надання кредитів за бюджетною програмою виходячи із цілей та завдань, визначених програмними (стратегічними) документами, та реальних можливостей бюджету;

принцип жорсткої економії бюджетних коштів, згідно з яким вживаються заходи для планомірної мінімізації витрат усіх видів ресурсів з одночасним забезпеченням належного виконання завдань бюджетної програми;

принцип обґрунтованості витрат «від першої гривні», який передбачає детальні розрахунки в межах кожного коду економічної класифікації видатків або класифікації кредитування. При цьому мають бути враховані кількісні та вартісні фактори, що впливають на обсяг видатків та надання кредитів у плановому та наступних двох бюджетних періодах.

4. Конкретизовано порядок включення до бюджетних запитів за окремими бюджетними програмами показників, які забезпечують протягом декількох років виконання довгострокових зобов’язань за інвестиційними проектами та енергосервісними договорами.

Що стосується інвестиційних проектів, то в Інструкції продубльовано норму ст. 35 Бюджетного кодексу (далі – БК), згідно з якою до бюджетних запитів включаються показники, схвалені або відібрані в установленому законодавством порядку, а також підтверджені розрахунками обсягу витрат і вигід щодо реалізації таких проектів.

На думку Мінфіну (див. лист від 10.04.15 р. № 31-04110-09-9/12554), відповідна інформація має надаватися разом із бюджетними запитами та відображатися у показниках результату діяльності головного розпорядника коштів держбюджету, а також результативних показниках за відповідними бюджетними програмами. При цьому першочергово передбачаються бюджетні кошти для продовження інвестиційних програм (проектів), які реалізуються за рахунок бюджетних призначень, визначених Законом від 29.12.14 р. № 80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік», з урахуванням необхідності поетапного їх завершення та введення в дію відповідних об’єктів, як це передбачено ст. 21 БК.

Що стосується обсягів довгострокових зобов’язань за енергосервісом, то умови їх включення до бюджетного запиту такі самі, як і для інших інвестиційних проектів. Зазначимо, що вказані зобов’язання виникають на підставі енергосервісного договору, тобто договору, предметом якого є здійснення енергосервісу його виконавцем з оплатою за рахунок досягнутого в результаті надання цієї послуги скорочення споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів (Закон від 09.04.15 р. № 327-VIII «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації»).

Пропозиції з інвестиційних проектів, які мають реалізовуватися за державної підтримки у плановому та прогнозних роках, можуть бути включені до бюджетних запитів тільки після держреєстрації таких проектів та оцінки їх економічної ефективності відповідно до ст. 121 Закону від 18.09.91 р. № 1560-XII «Про інвестиційну діяльність».

5. Вилучено з бюджетного запиту опцію «завдання» і натомість запроваджено опцію «стратегічна ціль». Утім більш детальне вивчення Інструкції дозволяє зробити висновок, що ці поняття у сьогоднішній інтерпретації за своєю сутністю мало чим відрізняються, оскільки критерії, яким вони мають відповідати, практично не змінилися, а результативні показники, що формувалися для кожного завдання, зараз мають формуватися для кожної стратегічної цілі. Але конкретні роз’яснення щодо особливостей формування стратегічних цілей, відмінних від завдань, можуть бути надані лише Мінфіном.

6. Змінено визначення поняття «показники результату бюджетної програми». Тепер ці показники характеризують не рівень виконання завдань, а рівень досягнення стратегічних цілей. Тобто акцент зміщено з використання коштів на досягнення результату. Крім того, суттєвою є вимога, що показники результату мають характеризувати прогрес у досягненні стратегічних цілей у середньостроковому періоді та забезпечувати порівнянність таких показників за роками.

Змінено також порядок визначення результативних показників бюджетних програм. Зокрема, вилучено норму щодо урахування примірного переліку цих показників, установленого Мінфіном. Водночас уведено норму, згідно з якою головні розпорядники при визначенні показників результату можуть використовувати практичний досвід інших країн у визначенні показників, які характеризують результати реалізації державної політики у відповідних галузях (сферах діяльності). Це має забезпечити можливість їх порівняння із показниками міжнародних рейтингів.

Кількість результативних показників за кожним напрямом, як правило, не повинна перевищувати чотирьох. Для бюджетних програм, що реалізуються протягом декількох років, результативні показники бюджетної програми не повинні суттєво змінюватися за своїм змістом порівняно із результативними показниками, передбаченими паспортом відповідної бюджетної програми на поточний рік.

7. Наведено у новій редакції додаток 1 до Інструкції (Бюджетний запит на 20__ – 20__ роки загальний, форма 20__-1). Зокрема, до п. 3 «Стратегічні цілі та показники результату діяльності головного розпорядника коштів державного бюджету» цієї форми введено опцію «Стратегічна ціль», а п. 4 «Розподіл граничного обсягу видатків/надання кредитів загального фонду державного бюджету на 20__ рік та індикативних прогнозних показників на 20__ і 20__ роки за бюджетними програмами» доповнено графою 10, у якій кожна бюджетна програма має чітке посилання на ту стратегічну ціль, на досягнення якої спрямована її реалізація.