Абонемент у спортзал навчального закладу: розраховуємо вартість

Бюджетний заклад освіти – власник необоротних активів планує надавати платну послугу в межах додаткової господарської діяльності у сфері оздоровлення, фізкультури та спорту. У цій консультації ми розглянемо, як розрахувати вартість платної послуги навчального закладу із проведення групових спортивних занять з використанням його матеріально-технічної бази.

Платні послуги бюджетного закладу освіти

Усі платні послуги, які можуть надаватися закладом освіти, розподіляються на послуги основ-ного виду діяльності (у нашій ситуації – освітні послуги) та послуги додаткової господарської діяльності. Для освітніх послуг навчальний план (перелік тем і час на їх вивчення) визначається викладачем за погодженням із організацією вищого рівня. У результаті відвідування освітніх занять учні повинні оволодіти певним набором знань та навичок із конкретної дисципліни. Послугами навчального закладу із проведення групових спортивних занять можуть користуватися люди будь-якого віку, які на свій розсуд визначають програму та цілі тренувань. Такі послуги закладу відносяться до додаткової господарської діяльності у сфері оздоровлення, фізкультури та спорту.

Легітимність надання платних послуг із проведення групових спортивних занять з використанням матеріально-технічної бази установи (спортзалу) обумовлено в п. 4.2 Переліку, затвердженого постановою КМУ від 27.08.10 р. № 796 (далі – Перелік № 796). Також слід зазначити, що ця постанова гарантує дітям-сиротам та іншим пільговим категоріям дітей безплатне користування спортзалом.

Розрахунок вартості цих послуг регулюється Порядком надання інших платних послуг державними та комунальними навчальними закладами, затвердженим спільним наказом МОН, Мінекономіки та Мінфіну від 23.07.10 р. № 736/902/758 (далі – Порядок № 736). Зазначимо, що для платних освітніх послуг згаданим наказом затверджено інший Порядок.

Нормою п. 1.5 Порядку № 736 дозволено залучати одні й ті самі підрозділи до надання послуг основ-ного виду діяльності в рамках загального фонду бюджету та платних послуг спеціального фонду. Використовувати необоротні активи бюджетної установи для надання платної послуги можна лише в разі, якщо останнє не заважає виконанню в повному обсязі завдань основного виду діяльності в рамках загального фонду, чому віддається пріоритет (п. 4.2 Переліку № 796). Тому слід вести роздільний облік робочого часу працівників, що фінансуються з обох фондів бюджету, а також розробляти графік використання приміщень із зазначенням відповідних цілей. Ця інформація має бути відображена в передбаченому Порядком № 736 положенні про надання платних послуг, яке затверджується керівником бюджетної установи. На виконання вищенаведених вимог, а також для формування груп для занять спортом заклад приймає рішення надавати послуги за абонементами.

Цікаво, що при визначенні терміна «послуга» Порядок № 736 відсилає нас до Закону від 12.05.91 р. № 1023-XII «Про захист прав споживачів». Це важливо насамперед тому, що з метою дотримання цього Закону бюджетна установа – виконавець послуг зобов'язана забезпечити безпеку надання послуг. У нашому випадку з цього випливає необхідність присутності у спортзалі працівника закладу (тренера), на якого покладено обов'язки із забезпечення безпеки під час проведення спортивних занять, а також дотримання вимог щодо протипожежної безпеки, санітарної гігієни тощо.

Також зазначимо, що надання абонемента в спортзал є операцією, що оподатковується ПДВ за основною ставкою (20 %). У конкретному випадку все визначається тим, чи зареєстрований бюджетний заклад як платник ПДВ. Інформація про те, є заклад платником ПДВ чи ні, має бути відображена в передбаченому Порядком № 736 положенні про надання платних послуг, що затверджується керівником бюджетної установи.

Розрахунок вартості платної послуги

Розрахунок вартості платної послуги здійснюється на базі економічно обґрунтованих витрат, пов'язаних з її наданням.

Ці витрати можуть мати сезонний характер (теп-лопостачання), а розцінки на них можуть періодично змінюватися (оклади для оплати праці за ЄТС, тарифи на комунальні послуги). Тому з метою більш повного та рівномірного включення понесених витрат до ціни послуги її вартість розраховується на весь строк надання протягом року. Відтак ця повна вартість ділиться на вибрану кількість часових інтервалів (місяців, днів, годин).

Така свобода вибору можлива завдяки тому, що навчальний заклад самостійно визначає калькуляційну одиницю за кожною платною послугою. У нашому прикладі це може бути постійний абонемент на місяць або разовий абонемент на одне заняття (2 години).

Згідно з Порядком № 736 статтями калькуляції є:

витрати на оплату праці працівників, зокрема на індексацію зарплати;

нарахування на оплату праці за соціальним страхуванням;

матеріальні витрати, зокрема оплата послуг сторонніх організацій;

капітальні витрати (знос);

інші витрати відповідно до законодавства.

Узагалі існує декілька типів класифікації витрат: за економічними елементами (див. вище); за способом віднесення на об'єкт калькуляції – прямі та непрямі (або накладні); за залежністю від обсягу виконаних послуг – змінні та постійні. Тлумачення кожного з них наведемо далі.

Витрати на оплату праці

При розрахунку витрат на оплату праці слід враховувати, яким чином особа, що бере участь у наданні послуги, оформлена на роботу, а також яка нормативна база використовується для розрахунку її зарплати.

Першим варіантом буде залучення штатних працівників закладу для надання платних послуг. Порядок № 736 передбачає можливість при оформленні трудових відносин із працівником, що регулюються КЗпП, застосовувати для розрахунку зарплати як галузеве законодавство (у сфері науки та освіти), так і законодавство того виду, до сфери якого належить послуга, що надається (у галузі фізичної культури та спорту). Тобто це можуть бути нормативні акти, зазвичай ті, що використовуються установами науки та освіти, зокрема:

постанова КМУ від 23.03.11 р. № 373 (про встановлення надбавки за престижність педагогічним працівникам);

Інструкція про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затверджена наказом Міносвіти від 15.04.93 р. № 102;

Порядок виплати надбавок за вислугу років педагогічним працівникам, затверджений постановою КМУ від 31.01.01 р. № 78;

Умови оплати праці працівників бюджетних установ у галузі фізичної культури і спорту, затверджені наказом Мінмолодьспорту від 23.09.05 р. № 2097 (далі – Наказ № 2097).

При формуванні витрат на оплату праці працівників, залучених до надання платної послуги, можуть ураховуватися заохочувальні виплати та матеріальна допомога в порядку, установленому законодавством і колективними договорами.

Іншим варіантом залучення виконавця, що пропонується Порядком № 736, є укладення з ним договору цивільно-правового характеру про надання послуги відповідно до ст. 901–907 Цивільного кодексу, причому сума винагороди має відповідати зарплаті, розрахованій у перший спосіб. На практиці це, з одного боку, дозволяє бюджетній установі заощадити на відпусткових і лікарняних, але, з іншого боку, виконавець втрачає право на соціальний захист, оскільки КЗпП у такому разі не діє.

Нарахування на оплату праці

Сьогодні нарахування на оплату праці – це ЄСВ, що сплачується бюджетними установами за ставкою: 36,3 % – із заробітної плати; 33,2 % – із лікарняних; 8,41 % – з оплати праці інвалідів. Якщо ж установа планує залучати фізосіб за цивільно-правовими договорами, ставка ЄСВ становитиме 34,7 %.

Прямі матеріальні витрати

До прямих матеріальних витрат калькуляції відносять, наприклад, витрати на придбання спорт­інвентарю спеціально для користувачів абонементом: килимків, гантелей, м'ячів, волейбольної сітки тощо. Як правило, прямі витрати (у цій статті – крім витрат на придбання спортінвентарю) є змінними витратами, величина яких прямо пропорційна обсягу платних послуг, що надаються.

Окремою статтею виділяють комунальні витрати, які є прямими матеріальними витратами на послуги сторонніх організацій. Витрати на елект-роенергію та тепло розраховуються за встановленими тарифами та показниками лічильників або, у разі їх відсутності, пропорційно до опалюваних (освітлюваних) площ, на яких надається платна послуга, у загальній площі будівлі з урахуванням часу надання платної послуги (погодинно).

Зауважимо, що контролюючі органи Держфінінспекції розцінюють суму комунальних послуг, зазначену в калькуляції вартості платної послуги бюджетної установи, як обов'язкову до перерахування постачальникам енергоносіїв у межах спеціального фонду. У разі якщо споживачі платних послуг розрахувалися з бюджетним закладом, а він не перерахував за відповідними КЕКВ у повному обсязі кошти спеціального фонду постачальникам комунальних послуг, органи Держфінінспекції донараховують різницю до вилучення до бюджету як нецільове використання.

Накладні витрати

Витратами, пов'язаними з наданням платної послуги, є також накладні витрати, які не прямо включаються до вартості конкретної послуги, а розподіляються між усіма видами платних послуг пропорційно до самостійно вибраного показника, наприклад площі приміщення й часу надання послуги або сумі прямих витрат на оплату праці та обов'язкове соціальне страхування.

Такими витратами є загальногосподарські витрати на прибирання, охорону, протипожежну безпеку, техобслуговування та поточний ремонт спортзалу і спортивного устаткування. Щоб зробити розподіл цих витрат коректнішим, можна порекомендувати завгоспові вести облік фактичних витрат за об'єктами здійснення: наприклад, кількість літрів фарби, миючих засобів, рукавичок, ламп денного світла, сантехнічних деталей тощо окремо для спортзалу, бібліотеки, коридорів із накопиченням результатів за рік (пряме віднесення). А вже в межах обсягу розподіляти між різними послугами за розрахунком.

Накладними витратами, пов'язаними із наданням платної послуги, також є адміністративні витрати на бухоблік, послуги програмістів, інформаційні послуги (передплата періодики), канцелярські товари, послуги зв'язку тощо. Накладні витрати при складанні кошторису закладу за спецфондом розподіляються за КЕКВ на витрати на оплату праці, соцстрах, матеріальні витрати, інші послуги.

Звертаємо увагу, що чинні нормативи не містять обмеження розміру накладних витрат. Для установи має сенс визначати цю величину самостійно за фактичними витратами минулого року і конт-ролювати в поточному періоді, як буде показано далі.

Зазначимо, що накладні витрати – це постійні витрати, загальна величина яких не залежить безпосередньо від обсягу послуг, що надаються. Отже, сума накладних витрат у вартості одного абонемента залежить від кількості користувачів спортзалом. Причому чим більший обсяг надання послуг, тим менша сума накладних витрат у вартості одного абонемента і навпаки. Тому виправданим є застосування підвищувального коефіцієнта для визначення вартості разового абонемента по відношенню до вартості абонемента на місяць, оскільки останній розраховується виходячи з більшого обсягу надходжень від платної послуги.

На практиці більшість накладних витрат стосується не однієї конкретної послуги, а платних послуг у цілому. Наприклад, витрати на телефонний зв'язок фінансуються зі спеціального фонду. Виникає запитання: у якому розмірі їх віднести на вартість кожної платної послуги? При розрахунку коефіцієнта для віднесення частини накладних витрат до вартості конкретної платної послуги (Кнаклад) слід скористатися бюджетною звітністю за минулий рік, а саме формою № 4-1д, № 4-1м. При цьому в розрахунку слід використовувати фактичні витрати. Для цього:

розраховуємо ЗПнаклад – витрати на оплату праці за рік за спеціальним фондом фахівців неосновного профілю (бухгалтер, кадровик) та господарського персоналу (прибиральниця, сторож, працівники з обслуговування будівлі: слюсар, сантехнік) на підставі особових рахунків конкретних працівників;

визначаємо витрати на оплату праці основних працівників за спецфондом – 1:

ЗПосн = Витрати за КЕКВ 2100 –  – ЗПнаклад х 1,363;

обчислюємо коефіцієнт віднесення накладних витрат до вартості абонемента спортзалу, використовуючи дані для сукупності платних послуг спецфонду:

Кнаклад = (Витрати за КЕКВ 2210 без прямих матеріальних витрат + КЕКВ 2240) : ЗПосн.

Взагалі у разі невеликого обсягу надання платної послуги частину накладних витрат можна залишити нерозподіленою на конкретну послугу або на спеціальний фонд у цілому.

Капітальні витрати

А ось капітальні витрати на придбання й капітальний ремонт необоротних активів, наприклад витрати на капітальний ремонт туалетів спортзалу, можуть бути закладені в ціну, але в розмірі до 10 % вартості платної послуги (п. 2.6 Поряд-ку № 736). Додамо, що бюджетна установа зобов'язана надати на прохання споживачів послуг інформацію про їх вартість (див. калькуляцію далі, колонки 2 і 4).

Калькуляцію платних послуг розглянемо на умовному прикладі .

Приклад

Бюджетний заклад освіти планує надавати за абонементом послуги із групових занять спортом згідно із графіком використання спортзалу – щодня, крім свят. Групи будуть сформовані по 15 осіб у кожній, заняття проводитимуться по 2 год. в день 2 рази на тиждень (8,5 разу на місяць). Тренера оформлено за КЗпП. Площа спортзалу із санітарними приміщеннями – 170 м2. Коефіцієнт накладних витрат (Кнаклад) – 120 %.

Середнені річні витрати на комунальні послуги в розрахунку на місяць:

теплопостачання – 1 800 грн. [2 Гкал (за лічильником) х 900 грн/Гкал (тариф за 1 Гкал)];

електроенергія на першу групу – 17 ламп потужністю 20 Вт/год. і 4 кондиціонери по 250 Вт/год. (тариф – 1,20 грн. за 1 кВт/год.);

водопостачання та відведення води на 1 особу – 20 л (тариф – 15 грн. за 1 м3).

Розраховуємо вартість абонемента (див. зразок).

Зверніть увагу, що непрямі витрати в нашому прикладі розраховано на основі припущення, що обсяги надання платних послуг наступного року залишаться такими самими, як і поточного, що незмінним залишиться склад витрат тощо.

Тому суми непрямих витрат можуть розглядатися як оціночні мінімальні величини з можливим округленням у більшу сторону. Проте їх розрахунок і контроль мають чимале практичне значення в цілях забезпечення достатнього обсягу надходження грошових коштів спеціального фонду та можливості, яка випливає з цього, бюджетного закладу оплачувати витрати, обов’язкові для якісного здійснення основних функцій.

Усе перелічене дозволяє не створювати кредиторської заборгованості та працювати відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу, а саме брати зобов’язання та здійснювати платежі лише в межах кошторисних асигнувань. Зазначимо, що нормативна база не вимагає проведення подібних розрахунків, тому вони не підлягають перевірці та/або коментарям з боку контролюючих органів і рекомендуються виключно в інтересах бюджетного закладу.

Затверджуюдиректор ЗОШ № 24 В. А. Коломієць

Розрахунок вартості місячного абонемента в спортзал з 01.01.15 р.

Бюджетний заклад не є платником ПДВ.

Головний бухгалтер (підпис)          А. М. Товстенко

Бухгалтер                  (підпис)          Н. І. Клименко

Нормативна база містить широкий та такий, що дозволяє доповнення, перелік витрат, які можуть бути віднесені до складу вартості платної послуги. Це дає можливість на практиці в окремих випадках визначати ціну за допомогою ринкових механізмів, спираючись перш за все на співвідношення «ціна – якість», попит і купівельну здатність споживача, з подальшим розподілом залучених коштів між статтями калькуляції з урахуванням норм, що наводяться в цій консультації, і рекомендацій.