Облік транспортно-заготівельних витрат та їх розподіл

Загальні правила

Як уже зазначалось у попередніх консультаціях, однією із складових первісної вартості запасів відповідно до п. 8 розд. ІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 123 «Запаси», затвердженого наказом Мінфіну від 12.10.10 р. № 1202 (далі – НП(С)БОДС 123), є транспортно-заготівельні витрати (далі – ТЗВ).

Важливо нагадати, що бюджетні установи згідно з Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 12.03.12 р. № 333, здійснюють відповідно до умов договору оплату послуг сторонніх організацій за транспортування товарів за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)».

ТЗВ можуть ураховуватись у складі первісної вартості запасів (п. 8 розд. ІІ Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів суб’єктів державного сектора, затверджених наказом Мінфіну від 23.01.15 р. № 11 (далі – Методрекомендації «Запаси»)):

• або шляхом включення до складу первісної вартості запасів у момент їх оприбуткування при первісному визнанні – якщо при придбанні товару можна достеменно визначити суми витрат, які безпосередньо належать до придбаних запасів,
• або шляхом узагальнення за окремими групами запасів на окремому субрахунку рахунків обліку запасів або аналітичному рахунку та подальшого розподілу ТЗВ – якщо ТЗВ стосуються доставки декількох найменувань (груп, видів запасів).

Як передбачено п. 10 розд IV НП(С)БОДС 123 та п. 9 розд. ІІ Методрекомендацій «Запаси», сума ТЗВ, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів або аналітичному рахунку, щомісячно може розподілятися таким чином: