Облік основних засобів, отриманих у результаті списання активів: нові реалії

Більшість бухгалтерів-бюджетників уже встигли адаптуватися до змін в обліку основних засобів (далі – ОЗ), що відбулися з набуттям чинності НП(С)БОДС 121 «Основні засоби», перейшли на новий план рахунків, освоїли нову кореспонденцію субрахунків. Проте, на жаль, такі всеохоплюючі зміни в методології обліку даються взнаки, і час від часу виникають проблеми, які значною мірою зумовлені відсутністю регламентування окремих аспектів господарської діяльності розпорядників бюджетних коштів або неузгодженістю нормативної бази. Так відбулось і з відображенням в обліку операцій із вибуття ОЗ, які складаються з різних частин, а з ладу виходить одна з них. Тож і виникають проблеми зі списанням таких об’єктів. Спробуємо розібратися в них разом.

Основним документом, який визначає методологічні засади формування в бухобліку та розкриття у фінзвітності інформації про ОЗ, інші необоротні матеріальні активи (далі – НМА) та незавершені капітальні інвестиції в НМА, є НП(С)БОДС 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.10 р. № 1202.

Відповідно до п. 2 розд. ІІ НП(С)БОДС 121 та п. 4 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектора, затверджених наказом Мінфіну від 23.01.15 р. № 11 (далі – Методрекомендації № 11), об’єкт ОЗ визнається активом, якщо:

• існує ймовірність отримання суб’єктом держсектора майбутніх економічних вигід, пов’язаних із його використанням, та/або він має потенціал корисності для суспільства;
• і вартість об’єкта ОЗ може бути визначена.

Одиницею обліку ОЗ є об’єкт, який відповідає певним критеріям, а саме це:

• закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього;
• конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій;
• відокремлений комплекс конструктивно з’єдна­них предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно;
• інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється суб’єктом державного сектора.