РРО: застосування бюджетними установами

Касові операції в бюджетній установі

У своїй діяльності бюджетна установа може використовувати реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО). В яких випадках його треба застосовувати, а в яких без нього можна обійтися? Які особливості реєстрації та перереєстрації РРО? Чи заводити окрему книгу обліку для реєстратора? Який порядок роботи з РРО? Відповіді на ці та інші запитання ми надамо у статті.

Порядок застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (далі – Закон № 265). Його дія поширюється на всіх суб’єктів господарювання (далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб), які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Отже, РРО застосовується у разі проведення розрахункової операції. Під такою операцією абзац четвертий ст. 2 Закону № 265 розуміє:

• приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг);
• видачу готівки за повернутий покупцем товар (ненадану послугу);
• у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа з оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця, а в разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів із перерахування коштів до банку покупця.

Водночас бюджетна установа може знайти себе в Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженому постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336. У такому разі установа не застосовуватиме РРО, а матиме справу з розрахунковими книжками (далі – РК) та книгою обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), яка ведеться на господарську одиницю.