Набуття права власності на безхазяйну річ: судова практика
27.07.2016 17580 0 1
Основною складністю у справах про визнання майна безхазяйним є встановлення факту, що майно не має власника. У разі якщо заява подана щодо дійсно безхазяйного майна, прийняте судом рішення не оскаржується (оскільки немає осіб, зацікавлених в оскарженні), набуває чинності та майно переходить у власність територіальної громади. Проте велика кількість рішень у справах даної категорії все-таки оскаржується до апеляційної інстанції, адже заяви подаються щодо спірного майна. А іноді оскаржується навіть рішення держреєстратора про реєстрацію майна безхазяйним. Тож при підготовці визнання майна безхазяйним необхідно уважно ставитися до визначення власника майна.
Якщо заявником дотримано визначеної законодавством процедури набуття права власності на безхазяйну нерухому річ, з дня взяття на облік безхазяйного нерухомого майна минуло більше року і можливих власників майна не встановлено, то суд задовольняє заяву органу місцевого самоврядування та приймає рішення про передачу в комунальну власність безхазяйного майна (рішення Рогатинського райсуду Івано-Франківської області від 15.06.16 р. у справі № 349/599/16-ц).
Суть справи
Міська рада (заявник) звернулася до суду із заявою про визнання нерухомого майна безхазяйним та його передачу в комунальну власність міської ради.
У заяві міськрада зазначила, що на її території виявлено безхазяйне майно, а саме: нежитлову будівлю площею 20,3 м2 за адресою-1. Міськрада 08.04.15 р. звернулася до Реєстраційної служби РУЮ із заявою про взяття на облік цього майна. Після отримання витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна було подано оголошення в засоби масової інформації про виявлення на території міста безхазяйного нежитлового приміщення. Оскільки із часу взяття на облік указаного майна минув рік і ніхто із фізичних або юридичних осіб за цей період не звертався із підтвердженням права власності на дане майно, міська рада просила суд передати нежитлову будівлю в її комунальну власність. Суд задовольнив заяву міськради.
Аргументи суду
1. Відповідно до ст. 335 Цивільного кодексу (далі – ЦК) безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення в друкованих ЗМІ. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду в комунальну власність.
2. Згідно зі ст. 273 Цивільного процесуального одексу суд, установивши, що нерухома річ є безхазяйною та взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, і що один рік із дня взяття на облік нерухомої речі сплив, ухвалив рішення про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність відповідної територіальної громади.
3. Судом установлено, що на території міськради знаходиться безхазяйне майно, а саме: нежитлова будівля площею 20,3 м2, що розташована за адресою-1. Власники майна невідомі. У зв’язку із тим що майно тривалий час не використовується, будівля знаходиться в занедбаному стані, тому з метою її збереження рішенням міської ради від 23.01.15 р. будівля взята на її баланс.
На підставі цього рішення міськрада звернулася із заявою до Реєстраційної служби РУЮ про взяття на облік безхазяйного майна.
Майно було взяте на облік, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, сформованого 08.04.15 р. Реєстраційною службою РУЮ.
4. Судом також установлено, що міською радою були прийняті заходи із розшуку власника майна та надано оголошення в газету «Голос Опілля» про виявлення на території міста безхазяйної речі: нежитлового приміщення за адресою-1, але протягом року ніяких звернень від громадян та юридичних осіб із підтвердженням права власності не надходило. Один рік із дня взяття на облік нерухомої речі сплив, тому є підстави для передачі зазначеного об’єкта до комунальної власності міської ради.
Отже, суд дійшов висновку, що заявником дотримано визначеної ст. 335 ЦК процедури набуття права власності на безхазяйну нерухому річ, із дня взяття на облік указаного майна минуло більше року, даних про можливих власників майна не встановлено, тому за таких обставин заява підлягає задоволенню.
Не може бути взято на облік безхазяйне майно, яке є власністю особи, навіть якщо право власності цієї особи на таке майно не зареєстровано в Держреєстрі прав, за умови, що відповідне право зареєстровано згідно із законодавством, що діяло на момент його виникнення (ухвала ВАСУ від 14.04.16 р. у справі № К/800/1555/16).
Суть справи
Позивач – Міністерство інфраструктури України (далі – Позивач), відповідач – Реєстраційна служба районного управління юстиції (далі – Відповідач), третя особа – сільська рада. Позивач звернувся до суду із позовом щодо скасування рішення про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна – будівлі відділення зв’язку.
18.06.13 р. комісія з виявлення на території сільської ради та обстеження нерухомого безхазяйного майна склала акт обстеження безхазяйного нерухомого майна – нежитлової будівлі, який був затверджений рішенням сільської ради від 20.06.13 р. В акті було зазначено, що комісія виявила нежитлову будівлю та встановила, що будь-які документи на право користування земельною ділянкою під будівлею відсутні, а право власності на об’єкт нерухомого майна не зареєстроване. Згідно із висновком робочої групи об’єкт нерухомого майна – нежитлову будівлю визнано безхазяйним та вирішено передати на зберігання комунальному підприємству N.
10.07.13 р. сільська рада подала Відповідачу заяву про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і серед інших документів технічний паспорт на виробничий будинок літ. «А» «Будівля відділення зв’язку», виготовлений районним БТІ 30.08.12 р. Того ж дня Відповідач прийняв рішення про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна – будівлі відділення зв’язку. Рішенням сільської ради від 10.12.13 р. зазначене майно було взяте на баланс сільради як безхазяйне.
Не погоджуючись із рішенням Відповідача від 10.07.13 р., Позивач оскаржив його до суду, мотивуючи вимоги тим, що будівля є власністю держави в особі Позивача, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру об’єктів державної власності щодо державного майна. Балансоутримувачем спірного майна є УДППЗ «Укрпошта», вказане приміщення закріплене за обласною дирекцією підприємства, про що свідчить інвентарна картка обліку основних засобів.
Отже, на думку Позивача, спірна нежитлова будівля не є безхазяйним майном і належить державі на праві власності, яке виникло до набрання чинності Закону від 01.07.04 р. № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон № 1952). Оскільки зазначені обставини вже існували на час прийняття оскаржуваного рішення, об’єкт нерухомого майна не міг бути взятий на облік як безхазяйний.
Судові рішення у справі
Постановою окружного адміністративного суду від 27.10.15 р., залишеною без змін ухвалою Апеляційного адміністративного суду від 15.12.15 р. позов задоволено. Визнане протиправним та скасоване рішення Відповідача про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна. Касаційна скарга сільської ради, з якою вона звернулася до ВАСУ, ухвалою від 14.04.16 р. відхилена. Постанови судів попередніх інстанцій залишено без змін.
Аргументи суду
1. Відповідно до ст. 335 ЦК безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення в друкованих ЗМІ. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду в комунальну власність.
2. Згідно зі ст. 8 Закону № 1952 до повноважень органу держреєстрації прав відноситься, зокрема, забезпечення обліку безхазяйного нерухомого майна, який ведеться за заявою органу місцевого самоврядування в порядку, визначеному КМУ (ч. 11 ст. 15, у редакції, чинній на момент виникнення відносин). Під час розгляду заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна держреєстратор установлює відсутність реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, щодо якого подано заяву, а також відсутність реєстрації обтяжень речових прав на таке нерухоме майно у спеціальному розділі Держреєстру прав.
3. За матеріалами облікової справи держреєстратор під час розгляду заяви про взяття на облік безхазяйного майна – нежитлової будівлі установив відсутність у Держреєстрі прав, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Держреєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна відомостей про реєстрацію речових прав та/або обтяжень на зазначене нерухоме майно за іншими особами. З огляду на відсутність підстав для відмови у взятті на облік такого майна держреєстратор і прийняв оскаржуване рішення.
4. Судом зазначено, що спірна будівля обліковується в Єдиному реєстрі об’єктів державної власності щодо державного майна з 01.01.09 р., її балансоутримувачем є УДППЗ «Укрпошта».
5. Як визначено ст. 170 ЦК, держава набуває і здійснює цивільні права та обов’язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. УДППЗ «Укрпошта» є державним унітарним комерційним підприємством, що засноване на державній власності і на підставі розпорядження КМУ, передано до сфери управління Мінтрансзв’язку, правонаступником якого є Позивач.
6. Судами попередніх інстанцій установлено, що згідно із п. 4.1 Статуту УДППЗ «Укрпошта» майно підприємства становлять оборотні та необоротні активи, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Знаходження спірної будівлі на балансі УДППЗ «Укрпошта» підтверджується інвентарною карткою обліку основних засобів. Крім того, Позивач надав технічний паспорт на вказану будівлю, побудовану у 1989 році, який виготовлено районним БТІ 15.01.08 р. на замовлення УДППЗ «Укрпошта».
7. Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Таким чином, суд дійшов висновку, що нежитлова будівля – відділення зв’язку не є безхазяйним майном та належить державі на праві власності, яке виникло до набрання чинності Закону № 1952. Оскільки зазначені обставини існували на час прийняття оскаржуваного рішення, вказаний об’єкт нерухомого майна не міг бути взятий на облік як безхазяйний. Отже, прийняте державним реєстратором рішення про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна – будівлі відділення зв’язку не може вважатися обґрунтованим та правомірним, тому суд прийняв рішення про його скасування.
Коментарі до матеріалу