Нормативно-правове забезпечення обліку зобов’язань

Нормативні документи:

• Бюджетний кодекс (далі – БК);
• Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджені постановою КМУ від 28.02.02 р. № 228 (далі – Порядок № 228);
• Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затверджений наказом Мінфіну від 02.03.12 р. № 309 (далі – Порядок № 309);
• НП(С)БОДС 101 «Подання фінансової звітності», затверджене наказом Мінфіну від 24.12.09 р. № 1541 (набуває чинності з 01.01.17 р.);
• НП(С)БОДС 128 «Зобов’язання», затверджене наказом Мінфіну від 24.12.10 р. № 1629.

Загальні норми та термінологія

Бухгалтерський облік зобов’язань у держсекторі потрібно розглядати без відриву середовища, у якому функціонують установи держсектора, тобто без відриву від бюджетного процесу. Головним плановим фінансовим документом бюджетної установи є кошторис. Кошторис, з одного боку, визначає надходження бюджетної установи, з іншого – розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов’язань.

Водночас, як визначено в БК, бюджетне асигнування – це повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.

Бюджетні установи ведуть бухоблік відповідно до НП(С)БО та інших нормативно-правових актів щодо ведення бухобліку в порядку, установленому Мінфіном (ч. 2 ст. 56 БК).