Які підходи слід використовувати для визначення та відображення в обліку ліквідаційної вартості?

Бюджетна установа продовжує користуватися необоротними активами (далi – НА), залишкова вартість яких дорівнює нулю. Бюджетних асигнувань для здійснення переоцінки того чи іншого виду основних засобів (далi – ОЗ) із залученням спеціалістів відповідних галузей у кошторисі немає. При цьому згідно з вимогами національних стандартів для повністю замортизованого об’єкта обов’язково має визначатися ліквідаційна вартість. Чи змінюється при цьому первісна (переоцінена) вартість НА? Чи слід установлювати нові строки їх корисного використання і нараховувати амортизацію з урахуванням визначеної ліквідаційної вартості?

З точки зору НП(С)БОДС, а також МСФЗ ситуація з нульовою залишковою вартістю НА неприпустима, оскільки актив не може бути визнаний, якщо немає надійної оцінки його вартості.

Залежно від стану НА, залишкова вартість яких дорівнює нулю, зазначена ситуація потребує управлінського рішення:

а) або списання за наявності законних підстав для цього (невідповідність критеріям визнання об’єкта обліку, інші законні причини);

б) або подальшої експлуатації за однією з таких умов:

• поліпшення об’єкта ОЗ (реконструкції (реставрації), модернізації, добудови, дообладнання) і, як наслідок, збільшення первісної (переоціненої) вартості;
• здійснення переоцінки ОЗ;
• визначення ліквідаційної вартості придатних до експлуатації ОЗ, якщо з тих чи інших причин неможливо здійснити дії, зазначені вище в цьому підпункті, що відповідає ситуації, наведеній у запитанні. Про необхідність проведення таких дій ідеться і в листі Мiнфiну від 07.04.15 р. № 31-11420-07-5/12145.

Ліквідаційна вартість таких об’єктів, що буде відображена станом на 01.01.16 р., згідно з п. 1 розд. V Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мiнфiну від 23.01.15 р. № 11 (далі – Методрекомендації № 11), визначається комісією, створеною наказом керівника суб’єкта держсектора. По суті, це очікувана сума, яку в майбутньому, після закінчення строку корисного використання зможе отримати бюджетна установа, за вирахуванням витрат, пов’язаних із їх продажем або ліквідацією.

При цьому, як зазначено в п. 4 розд. VII Методрекомендацій № 11, визначення ліквідаційної вартості не є переоцінкою об’єкта ОЗ. Тому, зважаючи що згідно з п. 1 розд. V Методрекомендацій № 11 вартість, яка амортизується, складається з первісної або переоціненої вартості ОЗ за вирахуванням їх ліквідаційної, нараховувати амортизацію на визначену комісією ліквідаційну вартість не потрібно. Немає необхідності при цьому встановлювати додаткові строки використання такого об’єкта ОЗ.

Результати роботи комісії мають бути відображені в документі, який може мати назву, наприклад, «Акт визначення ліквідаційної вартості об’єкта основних засобів» (форму можна розробити самостійно та затвердити її у наказі про організацію бухобліку, прийнятому в установі).

На підставі такого акта в бухгалтерському обліку ліквідаційну вартість слід відобразити проведенням Дт 101–122 – Кт 401 (п. 1.28 Типової кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку, наведеної в додатку 2 до Плану рахунків бюджетних установ, затвердженого наказом Мiнфiну від 26.06.13 р. № 611). У результаті залишкова вартість об’єкта за таких умов дорівнюватиме ліквідаційній, що відповідатиме вимогам законодавства.

Також визначити ліквідаційну вартість такої категорії ОЗ можна і при проведенні у поточному році інвентаризації активів при наявності підстав, відображених у відповідних інвентаризаційних описах:

а) відповідності первісної (переоціненої) вартості зносу (накопиченій амортизації),

б) величини балансової вартості, яка дорівнює нулю.

У такому випадку інвентаризаційна комісія (робоча інвентаризаційна комісія) передає відповідні матеріали керівнику установи (пп. 1.4 розд. ІІІ Положення, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.14 р. № 879). А керівник на підставі переданих матеріалів приймає рішення щодо продовження експлуатації і наданні права інвентаризаційній комісії визначати ліквідаційну вартість таких ОЗ.

Звертаємо увагу, що наведені рекомендації відповідають підходу до проведення зазначених операцій, висловленого начальником управління методології бухгалтерського обліку Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України О. А. Канцуровим на семінарі (21.10.15 р.), організованому Міністерством фінансів України за сприяння ГО «Всеукраїнський бухгалтерський клуб», на який було запрошено для участі представників бухгалтерських служб міністерств і відомств.