Виправлення помилки шляхом перенесення з МНМА до запасів

Бюджетна установа виявила, що при оприбуткуванні матеріальних цінностей на субрахунок 1113 помилково було віднесено деяку кількість малоцінних та швидкозношуваних предметів (далі – МШП) загальною вартістю 300 грн, які мають обліковуватися на субрахунку 1812. Як виправити цю помилку, адже вона допущена в минулому періоді (грудень 2016 року) і нараховано амортизацію в сумі 150 грн?

Загальний порядок виправлення помилок

При виправленні помилок у первинних документах та облікових регістрах слід керуватися Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мінфіну від 24.05.1995 № 88 (далі – Положення № 88). У ньому, зокрема, зазначено, що в тексті та цифрах первинних документів, облікових регістрів і звітності підчистки і необумовлені виправлення не допускаються (п. 4.1).

Виправлення помилки у паперових первинних документах має супроводжуватися надписом «Виправлено» та підтверджуватися підписами осіб, які підписали цей документ, із зазначенням дати виправлення (п. 4.7 Положення № 88).

Помилки, допущені в первинних документах, облікових регістрах і звітності, що створені в електронній формі, виправляються методом «сторно» або додатковими бухгалтерськими проведеннями.

Унесенням цих даних до облікового регістру в місяці виявлення помилки ліквідується неправильний запис та відображається правильна сума і кореспонденція рахунків. Довідка має містити причину помилки, посилання на документи та облікові регістри, в яких допущено помилку, і підписуватися працівником, який її склав, а після перевірки – головним бухгалтером (п. 4.6 Положення № 88).

Починаючи з 01.01.2015 при виправленні помилок ми керуємося нормами ще одного документа – НП(С)БОДС 125 «Зміни облікових оцінок та виправлення помилок». Цей стандарт установлює порядок розкриття у фінзвітності інформації про зміни в облікових оцінках, в обліковій політиці та про виправлення суттєвих помилок. У ньому визначено поняття «суттєва помилка»: це помилка, виявлена в поточному періоді, внаслідок якої фінансова звітність не може надалі вважатися достовірною.

Отже, згідно з нормами НП(С)БОДС 125 треба не лише виправити виявлену помилку, але й проаналізувати, чи є вона суттєвою та як впливає на фінрезультат попередніх періодів. Стандарт передбачає два шляхи виправлення помилок:

• суттєві помилки, допущені при складанні фінзвітності у попередніх роках, виправляються шляхом коригування сальдо фінрезультату попередніх періодів на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на фінрезультат цих періодів (п. 5 розд. 2);
• суттєві помилки, які відносяться до попередніх періодів, виправляються шляхом повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінзвітності, крім випадків, коли це недоцільно (п. 6 розд. 2).

При цьому у примітках до фінзвітності слід розкривати:

• зміст і суму помилки;
• статті фінзвітності минулих періодів, які перераховані з метою повторного подання порівняльної інформації, або обґрунтування недоцільності перерахунку;
• факт повторного оприлюднення виправлених фінзвітів.

Зверніть увагу: поріг суттєвості повинен бути встановлений в наказі про облікову політику установи (п. 4 розд. 1 НП(С)БОДС 125).

Поріг суттєвості в бюджетних установах зазвичай установлюється в розмірі 10 % підсумку балансу відповідно до рекомендацій, наведених в листі Мінфіну від 28.03.2014 № 31-08420-07/23-639/1/1084. Проте бюджетні установи можуть також визначити поріг суттєвості в разі виправлення помилок минулих періодів згідно з Методичними рекомендаціями, затвердженими наказом Мінфіну від 27.06.2013 № 635, – на рівні 5 % підсумку балансу.

Відображення в бухобліку виправлення помилки

Виявлена помилка (у нашій ситуації – у сумі 300 грн) у жодному разі не може вважатися суттєвою, але її виправлення призведе до зменшення внесеного капіталу та фонду в необоротних активах і вплине на фінрезультат виконання кошторису попередніх періодів. Тому нашу помилку з огляду на її загальну суму слід виправити способом, указаним у п. 5 розд. 2 НП(С)БОДС 125, – методом «сторно».

Відповідно до вимог Положення № 88 та НП(С)БОДС 125 ми повинні скласти Бухгалтерську довідку типової форми, затвердженої наказом Мінфіну від 08.09.2017 № 755, відобразивши в ній інформацію про період (грудень 2016 року), в якому цю помилку було допущено. Помилка виправляється в місяці її виявлення.

Нагадаємо, із 01.01.2017 усі бюджетні установи перейшли на План рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2013 № 1203, дотримуючись положень Методичних рекомендацій зі співставлення субрахунків бухгалтерського обліку та перенесення залишків, затверджених наказом Мінфіну від 21.12.2016 № 1127.

Витрати на придбання активів, помилково оприбуткованих (як у нашій ситуації), були списані ще у 2016 році. У фінрезультаті минулих звітних періодів відображено лише суму нарахованої амортизації в розмірі 50 %.

Отже, алгоритм виправлення нашої помилки є таким:

Крок 1. Сторнуємо помилково оприбутковані матеріальні цінності та відображаємо їх вартість та нараховану амортизацію зі знаком «–» такими проведеннями:

• Дт 1113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» – Кт 5111 «Внесений капітал розпорядникам бюджетних коштів» – 300 грн.;
• Дт 5512 «Накопичені фінансові результати виконання кошторису» – Кт 1412 «Знос інших необоротних матеріальних активів» – 150 грн.

Крок 2. Відображаємо в обліку запаси, вилучені з фонду необоротних активів, для їх подальшого використання.

Виходячи з Типової кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затвердженої наказом Мінфіну від 29.12.2015 № 1219, відобразити запаси в обліку, на нашу думку, слід так:

(грн)

Після видачі МШП у використання здійснюється їх кількісний облік.

При відображенні в бухобліку операцій з виправлення помилок бюджетні установи повинні дотримуватися норм чинного законодавства та методів, прописаних у наказі про облікову політику. Слід ретельно проаналізувати причину помилки та її вплив на фінансовий результат попередніх періодів, адже від цього залежить спосіб її виправлення та відображення у фінзвітності.