Бухоблік КНП: організаційні моменти

Комунальне некомерційне підприємство: організація діяльності та бухоблік

Розглянемо особливості організації бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності закладами охорони здоров’я у формі комунальних некомерційних підприємств (далі – КНП).

Нові ролі закладу охорони здоров’я

Відповідно до Бюджетного кодексу реорганізовані в КНП заклади охорони здоров’я не можуть мати статусу розпорядників бюджетних коштів за визначенням, але можуть фінансуватися з державного чи місцевого бюджету як одержувачі бюджетних коштів.

У взаємодії з Національною службою здоров’я України (далі – НСЗУ) медзаклади не є отримувачами бюджетних коштів. Зокрема, у листі ДКС від 25.09.15 р. № 14-08/868-23932 «Щодо визначення одержувача бюджетних коштів» роз’яснюється, хто саме є одержувачем бюджетних коштів. Першою ознакою одержувача бюджетних коштів є включення такої особи до мережі одержувачів і розпорядників бюджетних коштів. Заклади ПМД, які уклали з НСЗУ договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій відповідно до постанови КМУ від 25.04.18 р. № 410, не мають такої ознаки.

Тобто за договорами з НСЗУ заклади ПМД фактично надають послуги, отримуючи за них плату. Оскільки фінансування від НСЗУ є коштами, отриманими за надання послуг із медичного обслуговування, стосовно цих коштів немає зобов’язань дотримуватися цільового використання або подавати звітність, подібно до одержувачів бюджетних коштів.

Заклади ПМД можуть використовувати кошти НСЗУ за умови дотримання головної вимоги договору – надання медичної допомоги в повному обсязі, визначеному порядком надання ПМД та самим договором. Надлишок коштів можна спрямовувати на розвиток підприємства, навчання працівників, оновлення обладнання тощо за статтями витрат, затвердженими у фінансовому плані й погодженими з власником. Ми будемо чекати на більш детальні роз’яснення від міністерства щодо повноважень реорганізованих КНП.

Водночас кошти місцевих програм, завдяки яким у КНП залишиться статус одержувача бюджетних коштів, необхідно так само включити у фінансовий план. Надалі треба підготувати та подати пакет документів щодо коштів, за якими КНП має статус отримувача бюджетних коштів: план використання коштів та подання звітності відповідно до Порядку складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 24.01.12 р. № 44 (далі – Порядок № 44).

Організація бухобліку КНП

Відповідно до ст. 8 Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) організувати ведення бухобліку на підприємстві зобов’язаний його керівник. До реорганізації та зміни форми господарювання бухоблік у медичних закладах здійснювався згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженим наказом Мінфіну від 31.12.13 р. № 1203.

На відміну від цього, законодавчим підґрунтям для ведення бухобліку в КНП є План рахунків бухгалтерського обліку та Інструкція про його застосування, затверджені наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291 (далі – План рахунків № 291). Цим планом рахунків мають користуватися всі організації та підприємства на території України, включаючи заклади первинної медичної допомоги (далі – ПМД) у формі КНП.

Зміна форми фінобліку

Змінити форму фінансового обліку допоможе якомога швидший перехід на фінансовий план. Річний баланс реорганізовані медзаклади мають подавати вже за новою системою, а більшість підприємств використовують загальні для всіх форми звітності.

Враховуючи, що реорганізація тягне за собою цілу низку змін, керівництво має вирішити, в які строки підприємство зможе зробити певні кроки, і закріпити це рішення відповідним наказом. Наприклад, деякі заклади ПМД на складання порівняльної таблиці для переходу на новий план рахунків витратили лише один робочий день.

Змінивши план рахунків, підприємство має по-іншому обліковувати витрати і керуватися вже НП(С)БО 1, а не НП(С)БОДС.

Зміна форми рахунків

Керівник КНП має видати наказ, яким зобов’язати відповідальну особу, починаючи з певної дати (дати реорганізації, утворення), вести бухоблік відповідно до Плану рахунків № 291. Із цього моменту всі подальші дії КНП має здійснювати, керуючись саме цим документом.

Форми організації бухобліку

Для КНП існують три можливі форми організації бухобліку (п. 4 ст. 8 Закону № 996):

• введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;
• користування послугами спеціаліста з бухобліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юрособи, – за договором;
• ведення бухобліку на договірних засадах: централізованою бухгалтерією, суб’єктом підприємницької діяльності, самозайнятою особою, що провадять діяльність у сфері бухобліку та/або аудиторську діяльність.

Керівник КНП має обрати одну із цих форм та організувати ведення бухобліку і подання фінзвітності підприємства відповідно до законодавства.

Особливості розподілу і використання коштів КНП

У фінансовому плані необхідно відобразити всі видатки підприємства. Їх спрямування може бути узагальненим, більш широким, наприклад на закупівлю обладнання (без зазначення, якого саме), оплату консультаційних послуг (інформаційних, юридичних, бухгалтерських) або виконання капремонту тощо.

З моменту реорганізації заклади ПМД набувають статусу суб’єктів господарювання (далі – СГ), що дозволяє їм розпоряджатися коштами, отриманими від НСЗУ. Водночас, враховуючи ймовірні додаткові джерела фінансування за місцевими бюджетними програмами, заклади ПМД, реорганізовані в КНП, зберігають за собою статус одержувача бюджетних коштів.

Тобто КНП виступає:

• одержувачем коштів – за цільовими бюджетними програмами;
• СГ – за іншими коштами.

Цю особливість слід ураховувати під час подання звітності та визначення цільового використання коштів.

Питання неприбутковості

До ДФС необхідно подавати підтвердження використання коштів, зокрема щодо відповідності статуту підприємства й узгодженому з власником фінансовому плану. Однією з вимог до КНП як неприбуткової організації є використання власних доходів (прибутків) виключно на видатки з утримання підприємства, реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами. Цільове використання коштів підтверджується у фінансовому плані КНП.

Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 28.04.17 р. № 469, подається до органу ДФС. При цьому звітність подають:

• річну – неприбуткові організації, які відповідають вимогам п. 133.4 Податкового кодексу (далі – ПК) та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій;
• місячну – неприбуткові підприємства, які порушили вимоги п. 133.4 ПК. У цьому разі звіт подається за період із початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення.

Планування та звітність одержувача бюджетних коштів

Згідно з Порядком № 44 КНП як отримувачі бюджетних коштів повинні складати:

• план використання коштів;
• Звіт про надходження та використання коштів загального фонду (форма № 2д, № 2м);
• Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень (форма № 4-2д, № 4-2м);
• Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду (форма № 4-3д, № 4-3м);
• Звіт про надходження та використання інших надходжень спеціального фонду (позики міжнародних фінансових організацій) (форма № 4-3д.1, № 4-3м.1);
• Звіт про заборгованість за бюджетними коштами (форма № 7д, № 7м);
• Звіт про заборгованість за окремими програмами (форма № 7д.1, № 7м.1). До того ж бюджетною програмою можуть бути встановлені особливості звітності.

Звітність подається:

• місячна (форми № 4-3д.1, № 4-3.1, № 7д.1; № 7м.1) – органам Казначейства;
• квартальна і річна (форми № 2д, № 2м, № 4-2д, № 4-2м, № 4-3д, № 4-3м, № 4-3д.1, № 4-3м.1, № 7д, № 7м, № 7д.1, № 7м.1) – органам Казначейства та розпоряднику бюджетних коштів.

Фінансова звітність СГ

Фінансова звітність (річна та квартальна) закладу ПМД як СГ подається у відповідний період та строки органам, до сфери управління яких належить підприємство. Власники (засновники) мають отримувати звітність згідно з установчими документами. Отримувачами звітності можуть бути трудові колективи (за вимогою), інші органи та користувачі, зокрема органи державної статистики.

Складаючи фінзвітність, КНП мають керуватися:

1. Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419;
2. НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

Строки подання звітності:

• квартальної – не пізніше 25-го числа місяця, наступного за звітним;
• річної – не пізніше 28 лютого наступного за звітним року.

Звітність містить інформацію про активи підприємства, його зобов’язання, розміри власного капіталу, дохід, грошові потоки суб’єкта держсектору та бюджету. До складу звітності входять: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про власний капітал, звіт про рух грошових коштів, примітки до звітів. Усі дані подаються за новим планом рахунків СГ.

Звітність підлягає оприлюдненню на сайті КНП і окремо – на сайті власника, якщо останнє є додатковою вимогою власника.

Немає нічого неможливого! Ми поступово йшли до медичної реформи, і от перший її етап практично завершено – первинна ланка реорганізована в КНП. Головне – ретельно провести інвентаризацію активів та зобов’язань на момент реорганізації, здійснити перехід на План рахунків № 291 і провадити діяльність із дотриманням норм НП(С)БО та інших нормативних документів для КНП.

І не забувайте, навіть якщо реорганізація в КНП відбулася 01.10.18 р. і до цього моменту було проінвентаризовано активи та зобов’язання, це не звільняє вас від проведення щорічної інвентаризації відповідно до Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.14 р. № 879.

За матеріалами Українського медичного часопису