Заповнюємо Е-декларацію: ураховуємо нюанси

Заповнюємо Е-декларацію, ураховуємо нюанси: частина друга

Заповнюємо Е-декларацію, ураховуємо нюанси на прикладах

Е-декларування в запитаннях та відповідях

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону від 14.10.14 р. № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі – Закон № 1700) суб’єкти декларування зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за формою, що визначається НАЗК. Така декларація охоплює звітний рік (попередній рік) за період із 1 січня до 31 грудня включно. Розглянемо особливості заповнення цього документа.

Для заповнення декларації раджу скористатися Роз’ясненням НАЗК від 11.08.16 р. № 3 щодо застосування окремих положень Закону № 1700 стосовно заходів фінансового контролю. Останні зміни внесено 21 та 29 грудня 2018 року!

Як передбачено ч. 2 ст. 52 Закону № 1700, у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів (далі – ПМ), установлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у 10-денний строк із моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний письмово повідомити про це НАЗК. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Реєстр), та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Відповідно до ст. 7 Закону від 23.11.18 р. № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон № 2629) 2019 року ПМ для працездатних осіб установлено в розмірі 1 921,00 грн.

Отже, із 01.01.19 р.обов’язок суб’єктів декларування повідомляти про суттєві зміни в майновому стані виникає в разі отримання доходу або придбання майна на суму, що перевищує 50 ПМ, установлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, тобто 96 050 грн.

Щоб своєчасно подати декларацію, суб’єкт декларування має провести підготовчу роботу, насамперед перевірити адресу електронної поштової скриньки, зазначену в персональному кабінеті.

Зверніть увагу, що для роботи з Реєстром слід використовувати поштові скриньки, які не підпадають під обмеження (зокрема: ukr.net, i.ua, email.ua, gmail.com тощо). В іншому разі її потрібно змінити, створивши в персональному кабінеті Реєстру особисту поштову скриньку, або використовувати іншу.

Наступним кроком підготовки до подання декларації буде перевірка термінів дії та працездатності електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП).

Той, хто вперше подаватиме декларацію, має спочатку отримати електронний цифровий підпис (далі – ЕЦП)в акредитованому центрі сертифікації ключів (далі – АЦСК).

Що і як декларуємо

В електронній декларації зазначається інформація про суб’єкта декларування, членів його сім’ї та відомості про майно, яке перебуває в їхньому володінні, іншому праві користування, на праві оренди. Зокрема, декларуванню підлягає нерухомість, цінне рухоме майно (наприклад, транспортні засоби, ювелірні вироби), цінні папери, корпоративні права, доходи, грошові активи, фінансові зобов’язання, а також зазначається інформація про членство декларанта в організаціях, про юридичні особи, бенефіціаром яких є декларант чи члени його сім’ї, про видатки декларанта.

Якщо у суб’єкта декларування з певних причин немає всіх даних, необхідних для заповнення, то декларацію слід подавати з наявними даними. Адже відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону № 1700 до спливу семи днів після подання декларації суб’єкт декларування має право подати виправлену (уточнену) декларацію. Головне – вчасно подати декларацію.

Не обов’язково дотримуватися черговості заповнення розділів, а можна заповнювати будь-який розділ за бажанням. Розділи декларації заповнюються залежно від майнового стану суб’єкта декларування або членів його сім’ї.

Оскільки ми розглядаємо порядок заповнення декларації за 2018 рік, то треба обирати тип декларації «щорічна за 2018 рік».

Розділ 2.1

Розділ 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» не є складним для заповнення.

У ньому зазначаються відомості про суб’єкта декларування. Прізвище, ім’я, по батькові та ідентифікаційний номер автоматично зчитуються з особистого ЕЦП. Змінити їх чи внести виправлення самостійно неможливо, тож у разі виявлення помилок, неточностей необхідно звернутися в АЦСК для внесення виправлень.

У цьому розділі декларант зазначає дату народження, місце реєстрації і адресу фактичного місця проживання, місце роботи (назва установи), займану посаду. Якщо у списку, що випадає з віконця «тип посади» і «категорії посади», немає відповідного значення, то комірки слід зробити неактивними. У будь-якому разі треба вказати зареєстроване місце проживання, місце фактичного проживання або адресу, яку вважаєте зручною для подальшого листування з НАЗК. У роз’ясненні НАЗК від 11.08.16 р. № 3 зазначено, що це може бути навіть адреса поштової скриньки.

Якщо адреса реєстрації збігається з місцем фактичного проживання, то просто треба поставити галочку у графі «Збігається з зареєстрованим місцем проживання».

Якщо дані в усіх полях заповнено правильно, то навпроти розділу (у меню) з’явиться відмітка (галочка). Якщо ж дані внесено неправильно, некоректно або заповнено не в повному обсязі, то в меню навпроти списку розділів, з’явиться червоний кружечок зі знаком оклику посередині.

Розділ 2.2

У розд. 2.2 зазначається інформація про членів сім’ї декларанта. Згідно із Законом № 1700 до членів сім’ї належать: особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою та піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які живуть разом, але не перебувають у шлюбі.

Якщо між чоловіком та дружиною шлюб офіційно не розірвано (навіть якщо особи разом не живуть через різні на те причини, не пов’язані спільним побутом тощо), то включення цього члена сім’ї до переліку є обов’язковим.

Також членом сім’ї вважають будь-яку особу, яка одночасно відповідає трьом таким ознакам: проживання разом із декларантом; ведення спільного господарства; взаємні права та обов’язки, що мають характер сімейних. За відсутності хоча б однієї із цих ознак для цілей декларування інші особи не будуть уважатися членами сім’ї суб’єкта декларування. Це визначення виключає, наприклад, спільну оренду нерухомості за відсутності сімейних стосунків. У такому разі членом сім’ї може бути як родич декларанта (дитина чи батьки, за умови проживання разом), так і співмешканець.

Щодо членів сім’ї декларанта відображається така інформація: тип зв’язку; прізвище, ім’я, по батькові; дата народження; ідентифікаційний номер, громадянство.

У разі відсутності у члена сім’ї ідентифікаційного номера (наприклад, відмова через релігійні переконання тощо) зазначається серія, номер паспорта. У дитини, для якої не отримувався ідентифікаційний номер, зазначається серія та номер свідоцтва про народження.

Якщо ж член сім’ї відмовив суб’єкту декларування в наданні ідентифікаційного номера або паспортних даних, то обирається значення (помітка) «Член сім’ї не надав даних».

Якщо в декларанта немає членів сім’ї, то розд. 2 не заповнюється.

Уся інформація відображається станом на кінець звітного періоду.

Розділ 3

У цьому розділі потрібно задекларувати всі об’єкти нерухомості, земельні ділянки, які є у власності суб’єкта декларування та/або членів його сім’ї (приватній, спільній, спільній частковій тощо), або якими вони володіють чи користуються, зокрема орендують.

Кожен об’єкт нерухомості декларується окремо, з відображенням: виду об’єкта; його площі; реєстраційного номера; дати набуття права; вартості на дату набуття права; вартості за останньою грошовою оцінкою (у разі наявності); його розташування; типу права; інформації про власника; частки власності.

У позиції «Реєстраційний номер»: для землі (земельної ділянки) це означає, що треба вказати кадастровий номер, для будинку чи квартири – реєстраційний номер, який зазначено в Єдиному реєстрі прав на нерухоме майно.

Якщо у співвласників визначено частку власності, то зазначаємо її у відсотках відповідно до правовстановних документів. У разі наявності співвласників, але відсутності документального визначення часток власності у полі «Частка власності» зазначається «Не застосовується».

Якщо об’єкт нерухомості перебуває в оренді або на іншому праві користування, про власника такого майна також надаються відомості або вказується найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. У цьому разі в полі «Частка власності» необхідно вказати – «Не застосовується».

Якщо декларант та/або член його сім’ї проживає в помешканні, яке йому не належить, то зазначається тип права – право користування у зв’язку з реєстрацією місця проживання.

Якщо земельна ділянка приватизована, то «Тип права» зазначається – «Власність», якщо ж не приватизована, то власник має вказати відповідну раду, до власності якої вона належить. Проте, для того щоб достовірно відобразити це в декларації, декларант має звернутися до відкритого джерела інформації, а саме до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Найпоширеніші запитання щодо заповнення розд. 3

Чи потрібно подавати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, якщо приватизовано квартиру?

Так, якщо в документах на приватизацію сума перевищуватиме 50 ПМ.

Подарував квартиру дочці. Як відобразити цю інформацію?

Дарування квартири – це відчуження. Проте в разі дарування дохід не отримано, тому в декларації в розділі «Об’єкти нерухомості» квартиру не вказувати, а в розд. 14 «Видатки та інші правочини» в табличці 2 («Інші правочини») вказати, що суб’єкт декларування втратив право володіння.

Як зазначити «Вартість на дату набуття права», якщо будинок протягом декількох років будувався власним коштом?

Якщо під час уведення в експлуатацію будинку проводилося експертне оцінювання, то його результати вказувати як вартість на дату набуття.

Суб’єкт декларування отримав спадщину (квартиру), вартість якої перевищує 50 ПМ. Цю спадщину одразу ж відчужено. Гроші поділено з братом. Отримані кошти (сума яких перевищує 50 ПМ) декларант поклав на власний рахунок у банку. Як відобразити це в декларації?

Розділ 11: «Вид доходу», вибирається «Спадщина» (дані зазначити згідно із правовстановними документами).

Розділ 11: «Вид доходу», вибрати позицію «Дохід від відчуження нерухомого майна» (дані відобразити відповідно до правовстановних документів).

Розділ 12. Указати суму коштів, розміщених на рахунку в банку.

Розділ 14. Заповнити табличку 2, зазначивши, що:

• суб’єкт декларування набув право власності;
• право власності припинено.

У звітному періоді змінено прізвище у зв’язку з одруженням. Як це вказати в декларації, якщо суб’єкт декларування є власником житла, де вказано старе прізвище? Яке прізвище писати: нове чи старе?

Якщо станом на кінець звітного періоду прізвище вже нове, то декларацію треба подавати за новим прізвищем і вказати старе прізвище у графі «У звітному періоді було змінено прізвище, ім’я та по батькові».

Щодо власності на житло, то вибирати себе зі списку як суб’єкта декларування.

У квартирі прописаний суб’єкт декларування, його батьки, сестра. На квартиру є лише ордер, який було видано на чотирьох. Який тип власності у суб’єкта декларування та членів сім’ї?

Ордер – це документ, який дає право на вселення в житлове приміщення. Відповідно для декларанта та членів його сім’ї – це інше право користування, проживання.

Рішенням ради було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передання її безоплатно у приватну власність члену сім’ї декларанта. Тобто надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою. Подальші дії щодо отримання права власності на цю земельну ділянку членом сім’ї ще не проводилися. Як це відобразити в е-декларації?

У позиції «Тип права» зазначається – «Інше право користування» та вказується «Дозвіл на розробку проекту землеустрою».

Потрібно пам’ятати, що об’єкти нерухомості декларуються відповідно до їх наявності станом на останній день звітного періоду.

Розділ 4

Цей розділ «Об’єкти незавершеного будівництва» заповнюється аналогічно дл розділу 3.

Також у ньому декларант повинен задеклару­вати:

• об’єкти незавершеного будівництва;
• об’єкти, не прийняті в експлуатацію;
• об’єкти, право власності на які не зареєстровано в установленому законом порядку.

Такі об’єкти повинні бути задекларовані, якщо вони:

а) належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві власності відповідно до Цивільного кодексу;

б) розташовані на земельних ділянках, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або передані їм в оренду чи на іншому праві користування, незалежно від правових підстав набуття такого права;

в) повністю або частково побудовані з матеріалів чи за кошти суб’єкта декларування або членів його сім’ї.

У разі наявності об’єктів незавершеного будівництва їх необхідно відобразити в розд. 4, оскільки після реєстрації в установленому порядку ці об’єкти потрібно вказувати в розд. 3 «Об’єкти нерухомості». Якщо під час уведення в експлуатацію проводилося експертне оцінювання, то його результати треба вказати в розд. 3 «Об’єкти нерухомості» у полі «Вартість на дату набуття права».

Продовження цієї теми див. у наступних консультаціях.