Укладання контракту з медпрацівниками під час карантину

Умови та оплата праці в бюджетних установах (частина 11)

Гаряча лінія «Антивірус»: як працювати на карантині

Ця консультація допоможе розібратись у правилах укладення трудових договорів у формі контракту із працівниками. Акцентовано увагу на особливостях його укладення із медпрацівниками в період коронавірусного карантину.

Загальні засади укладення контракту із працівниками

Як визначено ст. 21 КЗпП, особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов’язки та відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення та організацї праці працівника, умови розірвання договору, зокрема дострокового, можуть установлюватися угодою сторін.

Звертаємо увагу: сфера застосування контракту визначається законами. Це означає, що договір у формі контракту може бути укладений з особою лише в разі, якщо це передбачено відповідним законодавчим актом. Так, на сьогодні контракт може укладатися із педагогічними та науково-педагогічними працівниками (Закон від 05.09.17 р. № 2145-VІІІ «Про освіту»), держслужбовцями (Закон від 10.12.15 р. № 889-VІІІ «Про державну службу») тощо.

Важливо, що з норм ст. 23 КЗпП випливає таке: строковий трудовий договір укладається в разі, якщо трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк виходячи з характеру наступної роботи або ж умов її виконання, або інтересів працівників та в інших випадках, зокрема в разі укладення контракту. Це означає, що контракт не належить до таких трудових договорів, які укладаються на невизначений строк. Детальніше про строки укладення контракту та припинення його дії – далі в цій консультації.

Не забуваймо про вимоги ст. 24 КЗпП, згідно з якими дотримання письмової форми укладення трудового договору в письмовій формі є обов’язковим, зокрема й у разі укладення контракту.

Щоб не порушувати трудове законодавство, зауважимо для роботодавців таке: у разі укладення як безстрокового трудового договору, так і договору у формі контракту не можна допускати до роботи працівника, поки контракт не буде оформлено в установленому законодавством порядку.

Тобто слід видати наказ керівника установи (чи власника, якщо контракт укладається з керівником установи, підприємства), в якому зазначити необхідність укладення контракту з певною особою, строк, на який він діятиме, за необхідності – інші реквізити. Також слід повідомити відповідні органи ДФС про прийняття працівника на роботу, як це передбачає постанова КМУ від 17.06.15 р. № 413.

Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників затверджено постановою КМУ від 19.03.94 р. № 170 (далі – Положення № 170).

Щоправда, його не можна застосовувати, якщо йдеться про керівників підприємств державної форми власності. Для них застосовуються норми постанови КМУ від 19.03.93 р. № 203 та від 02.08.95 р. № 597.

Як і загальні норми трудового законодавства, у Положенні № 170 міститься застереження: умови контракту, що погіршують становище працівника порівняно з чинним законодавством, угодами і колективним договором, уважаються недійсними.

Крім того, на роботодавця покладається обов’язок щодо забезпечення конфіденційності умов контракту.

Також Положення № 170 чітко визначає підстави для розірвання контракту, його продовження або укладення на новий строк, а також можливість установлення в контракті додаткових гарантій тому працівникові, з яким достроково припинено контракт із не залежних від нього причин.

Підгрунтя для укладення контракту з медпрацівниками

Згідно з п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 13.04.20 р. № 555-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 555) можливе залучення закладами охорони здоров’я (далі – ЗОЗ) додатково, на умовах контракту, осіб, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам. Метою такого залучення є протидія поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Згідно із Законом № 555 таке залучення має провадитись на період установлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням цієї хвороби, та протягом 30 днів із дня його скасування.

Цим Законом передбачено, що за наявності в особи на момент укладення контракту основного місця роботи (незалежно від підпорядкування та форми власності роботодавця) за таким медичним працівником на строк дії контракту має зберігатися його основне місце роботи й посада, а оплата праці за основним місцем роботи має здійснюватись за фактично виконану роботу.

Це означає, що медпрацівник може працювати водночас і за своїм основним місцем роботи, і виконувати свої обов’язки, установлені в умовах укладеного на період карантину контракту.

Документом, який детально розкриває правила, пов’язані з реалізацією цієї норми Закону № 555, є наказ МОЗ від 28.08.20 р. № 1976 «Деякі питання залучення з метою протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) закладами охорони здоров’я додатково, на умовах контракту, осіб, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам» (далі – Наказ № 1976, набуває чинності з дня опублікування, на момент підписання номера до друку офіційно не опубліковано).

Тобто, якщо, приміром, медпрацівник уже уклав безстроковий трудовий договір із медзакладом чи комунальним некомерційним підприємством (далі – КНП), а також з ним укладено на час карантину контракт про роботу в цьому закладі чи КНП, роботодавець повинен забезпечити достовірний облік фактично відпрацьованого робочого часу як за основним місцем роботи медика, так і в умовах роботи за контрактом.

Дії роботодавця

Насамперед зауважимо, що потребу в додатковому залученні працівників відповідної кваліфікації до надання медичної допомоги в умовах кронавірусної хвороби визначає саме керівник закладу чи КНП.

Типову форму контракту затверджено Наказом № 1976 (далі – Типова форма № 1976). Звісно ж, у контракті зазначається строк його дії, права, обов’язки, умови оплати праці і організації праці, а також умови розірвання цього контракту.

Однак у такому разі медпрацівник зобов’язаний повідомити роботодавця про факт укладення контракту.

Така робота не є роботою за сумісництвом.

Важливим є те, що строк, на який укладається контракт, визначають сторони. Проте цей строк не може бути більшим, ніж період дії встановленого Кабміном карантину та 30 днів із дня його відміни. Скажімо, якщо карантин буде скасовано з 1 березня 2021 року, строк дії контракту не має перевищувати 1 квітня 2021 року.

Також роботодавцеві слід визначитися, чи є де проживати медпрацівникові під час здійснення своєї роботи за контрактом та як він доїжджає до закладу чи КНП – адже відповідно до п. 10 Порядку № 1976 за згодою сторін можуть бути передбачені умови забезпечення залученого медика місцем проживання та перевезення під час виконання ним обов’язків, установлених контрактом. Таке забезпечення здійснюється за рахунок видатків місцевих бюджетів.

Якщо виникла потреба внесення змін до контракту, то сторони укладають додаткові угоди в письмовій формі у двох примірниках.

У разі продовження дії карантину (пам’ятаємо, що це належить до компетенції КМУ) строк дії контракту може бути продовжено за згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди.

Зміст контракту

Окрім визначення строку дії контракту, одним з основних питань є коректне встановлення в ньому умов оплати та організації праці медпрацівника.

Упереджуємо: ці позиції фіксуються лише за згодою сторін.

Отже, для працівника бюджетного закладу, що працюватиме на умовах контракту, розмір оплати праці за жодних підстав не може бути меншим того, що передбачений Умовами оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затвердженими спільними наказом Мінсоцполітики та МОЗ від 05.10.05 р. № 308/519 (далі – Умови № 308/519).

Для економічної служби такого закладу не зайвим буде знати, що здійснювати матеріальне забезпечення медпрацівників за контрактом слід у межах коштів, передбачених для відповідного бюджетного періоду в державному та місцевих бюджетах на утримання ЗОЗ.

Приміром, посадовий оклад працівникові-контрактнику слід визначати згідно із присвоєним йому тарифним розрядом єдиної тарифної сітки, а розрахунковою величиною для цього слугуватиме розмір тарифного розряду працівника 1-го тарифного розряду ЄТС.

Крім того, працівникові належить передбачити в контракті, зокрема, такі складові заробітку, встановлені Умовами № 308/519:

• підвищення посадового окладу;
• доплати та надбавки;
• премії тощо.

До речі, згідно із розд. ІІ Типової форми № 1976 медпрацівникові надається щорічна оплачувана відпустка згідно із законодавстом, а її оплата провадиться виходячи із середнього заробітку, обчисленого відповідно до Порядку обчислення середньої зарплати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

В іншому разі, якщо здійснюється залучення медпрацівника на період карантину до КНП, оплата його праці визначається за правилами, установленими для госпрозрахункових підприємств.

Тобто підгрунтям для встановлення в контракті умов матеріального забезпечення медика, що працюватиме в КНП, є колективний договір цього підприємства. Маємо також пам’ятати: ті КНП, що уклали договори про медичне обслуговування населення з Національною службою здоров’я, це забезпечення проводять відповідно до укладених договорів.

Оскільки контракт із медпрацівником фактично є документом, який захищає водночас роботодавця та працівника від порушень норм законодавства при роботі згідно з цим строковим трудовим договором, у ньому конче необхідно зазначити також права та обов’язки сторін, які уклали цей контракт.

Так, у контракті, серед іншого, необхідно зафіксувати вимоги до медпрацівника щодо:

• належного виконання своїх обов’язків згідно із контрактом та посадовою інструкцією за посадою, на яку його призначено;
• дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, ухвалених у закладі чи КНП;
• дотримання галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я, а також правил охорони праці тощо.

Серед зобов’язань роботодавця передбачається:

• ознайомлення медпрацівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку, зокрема, із наявністю на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів;
• визначення працівникові робочого місця та забезпечення його необхідними для роботи засобами, належними та безпечними умовами праці, включаючи забезпечення медика засобами індивідуального захисту;
• виплата медпрацівникові заробітку в розмірі, визначеному згідно із законодавством, колективним договором та укладеним з ним контрактом.

Також працівник, з яким укладено контракт згідно із Законом № 555 та Наказом № 1976, має право розраховувати на таке:

• отримання заробітку в розмірах та за умовами, передбаченими у контракті;
• дострокове розірвання контракту, як це встановлено КЗпП;
• використання інших прав, гарантованих законодавством, колективним договором та укладеним із ним контрактом.

Нагадаємо: медик, з яким укладено контракт, також має дотримуватись правил медичної етики, а саме: забезпечувати збереження інформації про стан здоров’я пацієнтів, а також іншу інформацію, що відноситься до лікарської таємниці чи персональних даних пацієнтів.

Деякі особливості «медичного» контракту

Ще раз звертаємо увагу на моменти, що стосуються набрання чинності контрактом та завершення його дії.

Термін, з якого починає діяти контракт із працівником, визначається в наказі про укладення трудового договору у формі контракту та в самому контракті – це випливає із загальних норм трудового законодавства.

Датою набуття чинності контракту, укладеного з медпрацівником згідно з нормами Наказу № 1976, є дата, визначена в наказі чи розпорядженні керівника закладу чи КНП про призначення його на відповідну посаду.

Припинення «медичного» контракту може бути за таких підстав:

• закінчення строку, на який він укладався;
• згода сторін;
• ініціатива закладу чи КНП у випадках, установлених ст. 40 та 41 КЗпП;
• невиконання або неналежне виконання роботодавцем установлених контрактом зобов’язань;
• інше, передбачене контрактом.

Нагадаємо: ст. 40 КЗпП встановлено правила розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (зокрема, у разі реорганізації або виявлення невідповідності працівника займаній посаді чи систематичного невиконання ним без поважних причин своїх обов’язків, прогули тощо). За підстав, установлених у ст. 41 КЗпП, відбувається звільнення працівника за попередньою згодою профспілки.

Знаємо, що застосовуються заборони щодо звільнення працівника. Зокрема, є неприпустимим розірвання трудового договору в період тимчасової непрацездатності особи, перебування працівника у відпустці.

Але якщо йдеться про контракт, тут правила інші. Так, за спливом строку дії укладеного контракту (навіть якщо це припадає на період перебування працівника на лікарняному чи у відпустці) відбувається розірвання трудових відносин саме в той день, який за угодою сторін визначено кінцевим терміном його дії.

До речі, про це зазначається й у листі Мінсоцполітики від 13.08.14 р. № 88/0/15-14/06.

У Прикінцевих положеннях Типової форми № 1976 передбачено, що всі зміни до контракту мають бути оформлені додатковими угодами до нього, і вони набувають чинності після їх підписання сторонами контракту.

Додамо: на практиці в контрактах зазначаються також обсяги пропонованої працівникові роботи, а також вимоги до якості та строків її виконання.

Окрім того, згідно з Методичними рекомендаціями про правове забезпечення контрактної форми трудового договору та сфери його застосування, наведеними в листі Мін’юсту від 28.03.2000 р. № 32-8/473 (далі – Методрекомендації № 32), у контракті можна вказати умови підвищення чи зниження визначеного сторонами обсягу оплати праці, встановлення доплат, надбавок. Виходячи з цих рекомендацій, в контракті за згодою сторін установлюється індивідуальний графік роботи, а не лише режим робочого часу і часу відпочинку.

Хоча Наказ № 1976 подібних норм не передбачає, роботодавець за потреби може скористатися Методрекомендаціями № 32 – звісно, якщо медпрацівник не заперечуватиме проти цього.