Суспільно-корисні роботи для аліментників: оформлення, організація, оплата

Ми неодноразово звертали увагу на те, що державою посилено захист дітей, які мають право на одержання аліментів (див. «Аліменти: останні зміни, розмір, порядок розрахунку і стягнення»; «Заборгованість за аліментами: наслідки»). На сьогодні законодавство передбачає достатньо жорсткі заходи впливу на осіб, які заборгували зі сплати аліментів. Серед цих заходів – застосування адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисної роботи (ст. 24 КУпАП). Як має здійснюватись та оформлюватись виконання таких робіт, розглянемо в цій статті.

Що є підґрунтям для призначення суспільно корисних робіт?

За визначенням, наданим у ст. 31¹ КУпАП, суспільно корисні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт. Згідно із цією нормою вибір виду цих робіт та перелік об’єктів, на яких порушники мають їх виконувати, покладено на відповідний ОМС.

Зазначимо, що у главі 31-А КУпАП передбачено, як саме має здійснюватися провадження щодо суспільно корисних робіт. Так, адмінстягнення у вигляді суспільно корисних робіт накладається на порушника постановою суду, а строк виконання такого адмінстягнення обчислюється в годинах, протягом яких порушник виконує призначену йому роботу.

Детальніше засади, визначені КУпАП стосовно суспільно корисних робіт, прописано в Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт, затвердженому наказом Мін’юсту від 19.03.13 р. № 474/5 (далі – Порядок № 474/5).

Як ОМС дізнається про направлення до них порушника для виконання ним суспільно корисної роботи?

Щоб ОМС мав змогу визначитись, де саме порушники виконуватимуть суспільно корисні роботи, а також обсяг коштів на виплату їм заробітку, радимо звернути увагу на ці моменти ще під час погодження переліку об’єктів, на яких порушники будуть їх виконувати, та видів робіт. Адже згідно з п. 11.5 Порядку № 474/5 запит від уповноваженого органу з питань пробації (раніше – кримінально-виконавчої інспекції) щодо цих переліків та видів робіт має надійти до ОМС та власника підприємства, установи ще на початку поточного року.

Якщо проект такого документа опрацьовується, радимо заздалегідь уточнити, яку саме кількість осіб планується залучити до згаданих видів робіт, на скільки годин (орієнтовно) вони мають відпрацювати.

Як діяти, якщо в кошторисі бюджетної установи, де вони працюватимуть, для виплати заробітку цим особам недостатньо коштів?

Ще на етапі узгодження переліку об’єктів та видів суспільно-корисних робіт слід урахувати, що суспільно корисні роботи призначаються судом на строк від 120 до 360 год. і виконуються не більше 8 год. (ст. 31¹ КУпАП).

За таких умов, керуючись положеннями ст. 50 КЗпП щодо нормальної тривалості робочого тижня протягом не більше 40 год. та виходячи з норм КУпАП і п. 11.1 Порядку № 474/5, порушник має відпрацювати:

• мінімально – 15 робочих днів (120 год. : 8 год.);
• максимально – 45 робочих днів (360 год. : 8 год.)

Звертаємо також увагу: згідно з положеннями ст. 325² КУпАП заробіток за фактично відпрацьований порушником час не може бути меншим за розмір мінімальної зарплати (далі – МЗП). Відповідно до ст. 8 Закону від 23.11.18 р. № 2629-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на 01.01.19 р. МЗП становить:

• у місячному розмірі – 4 173 грн.;
• погодинному – 25,13 грн.

Оскільки особа має відпрацювати встановлену судовим рішенням кількість годин, розрахунок її заробітку має здійснюватись так, щоб за 1 фактично відпрацьовану годину він становив щонайменше 25,13 грн.

Тож у розрахунку на 1 особу, яка залучатиметься до виконання суспільно корисних робіт, у кошторисі установи слід передбачати відповідні видатки на оплату праці.

Наприклад, у розрахунках до кошторису можна передбачити, що орієнтовно заробіток за час виконання цих робіт (240 год. або 30 робочих днів – це середня кількість строку робіт однієї особи) однією особою становитиме 6 031 грн., а саме:

[(120 год. + 360 год.) : 2] х 25,13 грн. =
= 6 031 грн.

Якщо йдеться про кошторис бюджетної установи, то зміни до нього в частині забезпечення виплати заробітку особам, які виконуватимуть у ній згадані роботи, мають вноситись у загальному порядку з належним обґрунтуванням цих змін.

Як порушник дізнається, де саме він виконуватиме роботу?

Зазначимо, що порушник має бути направлений уповноваженим органом із питань пробації до відбування робіт у строк до 10 днів із дня приведення до виконання постанови суду щодо застосування суспільно корисних робіт. Потім порушникові надсилається виклик до цього органу задля проведення з ним роз’яснення порядку та умов виконання стягнення та наслідки його ухилення від виконання роботи.

Порушникові видається направлення на один із визначених ОМС об’єктів, де він і працюватиме. Зразок цього направлення міститься в додатку 21 до Порядку № 474/5.

Чи встановлено процедуру оформлення на підприємство, в установу особи для виконання суспільно корисних робіт?

Так, стисло дії власника підприємства, установи передбачає Порядок № 474/5.

Зокрема, має бути оформлений наказ із зазначенням у ньому:

• початку відбування особою суспільно корисних робіт;
• відомостей про закріплення за порушником відповідальної особи;
• факту ознайомлення порушника із правилами техніки безпеки.

Чи може бути оформлений порушник для виконання цих робіт за договором цивільно-правового характеру (далі – ЦПХ)?

Ні, так робити не можна. Відносини, що виникають під час відбування особою згаданого адмінстягнення, передбачають виконання визначеного виду та обсягу робіт, підпорядкування відповідальній особі установи, де вона працюватиме, визначення для неї конкретного робочого місця, виходу на роботу згідно з ухваленим графіком тощо. За всіма ознаками це є відносини, що регулюються трудовим законодавством (зокрема, КЗпП), а не нормами Цивільного кодексу, як при укладенні договору ЦПХ. Тому оформлення з особою, яка виконуватиме суспільно корисні роботи, договору ЦПХ призведе до неминучого штрафу, накладеного посадовими особами органів Держпраці після виявлення ними таких порушень законодавства.

Чи контролюється хід виконання порушником робіт, на які його направлено?

Так, здійснення такого контролю є обов’язком керівника того підприємства чи установи, де порушник відбуває призначене йому адмінстягнення. Зазначимо, що п. 14.1 Порядку № 474/5 передбачено ще й інші зобов’язання, серед яких, зокрема:

• своєчасне повідомлення уповноваженого органу з питань пробації про ухилення порушника від відбування робіт;
• облік та інформування згаданого органу щодо кількості відпрацьованих особою годин;
• нарахування плати порушникові за виконання робіт та перерахування її на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби для подальшого погашення заборгованості зі сплати аліментів.

До речі, якщо згадані зобов’язання не виконуватимуться, а також не буде погоджено з уповноваженим органом із питань пробації перелік об’єктів, на яких порушники відбуватимуть суспільно корисні роботи, та види робіт, що можуть ними виконуватись, згаданий орган пробації інформує про це відповідного прокурора.

Як на практиці здійснюється облік відпрацьованих порушником робіт?

Зазначимо, що Порядок № 474/5 передбачає здійснення обліку відпрацьованого порушником часу не лише власником підприємства, установи, де від відбуває покарання, а ще й уповноваженим органом із питань пробації. Додамо: цей орган пробації за потреби має проводити контрольні перевірки за місцем відбування робіт, з’ясовувати причини невиходу порушника на роботи та складати протоколи про адмінпорушення стосовно осіб, які ухиляються від відбування суспільно корисних робіт.

Отже, установа, де порушник виконує визначену для нього роботу, зобов’язана вести сумарний облік відпрацьованих ним годин. Це фіксується в обліковій картці порушника, що є складовою особової справи кожного порушника.

Детальна фіксація здійснюється в табелі виходу на роботу, форму якого наведено в додатку 22 до Порядку № 474/5. У ньому, зокрема, зазначається кількість годин за графіком та окремо – фактично відпрацьовані години. Табель підписує відповідальна особа, призначена власником за місцем відбування покарання, та керівник підприємства, установи. Табель оформлюється печаткою підприємства, установи.

Чи є особливості з виконання суспільно корисних осіб певними категоріями осіб?

Особливі умови відбування покарання порушником, який заборгував аліменти, у вигляді виконання суспільно корисних робіт можуть бути визначені лише судовим рішенням. Ідеться про:

• осіб, визнаних інвалідами І або ІІ групи;
• вагітних жінок;
• жінок старше 55 років;
• чоловіків старше 60 років.

За нормами КУпАП та Порядку № 474/5 саме уповноваженим органом із питань пробації має бути внесено до суду подання щодо згаданих категорій осіб для вирішення питань, пов’язаних із виконанням постанов суду про накладення адмінстягнень. Однак зазначимо, що в будь-якому разі порушникові доведеться відпрацьовувати таким чином, щоб зароблені ним кошти йшли на погашення заборгованих сум аліментів.

До яких саме робіт можуть залучатися порушники?

Види робіт та місце їх проведення згідно із законодавством визначає ОМС. Зазвичай до них належать такі, що передбачають упорядкування та прибирання територій зон відпочинку, ремонт та оновлення парканів, спортивних майданчиків, зупинок громадського транспорту, фарбування огорож тощо.

Для прикладу, за розпорядженням виконкому Київської міськдержадміністрації від 27.04.18 р. № 713 минулоріч серед переліку видів суспільно корисних робіт у м. Києві передбачено, зокрема:

• благоустрій та прибирання вулиць, прибудинкової території;
• комплексне прибирання місць загального користування в будинках;
• очищення об’єктів міської інфраструктури від несанкціонованої реклами та оголошень;
• вантажно-розвантажувальні роботи;
• ліквідація снігових заметів тощо.

Заплановано на 2018 рік, щоб організація робіт здійснювалася відповідними комунальними підприємствами районів міста.

ОМС може запланувати й залучення боржників за аліментами виконувати роботи з очищення каналізаційних стоків, підвалів житлових будинків – від забруднення або до інших не досить приємних видів робіт.

Чи можуть залучити порушника до виконання робіт, що є шкідливими для здоров’я?

Так, це є можливим. Зауважимо: згідно зі ст. 29 КЗпП до початку роботи за укладеним трудовим договором власник, окрім роз’яснення працівникові його прав та обов’язків, надання інформації про умови праці, має письмово поінформувати його про наявність небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Не завадить також проінструктувати майбутнього працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці, протипожежної охорони.

Наприклад, особі, яка в зимовий період розчищатиме пішохідні доріжки в парку від снігу, якщо роботи здійснюватимуться за несприятливих метеорологічних умов (мінусова температура, заметіль тощо), належить видати засоби захисту: рукавички, спеціальний одяг, взуття. Принаймні, це випливає з Мінімальних вимог безпеки й охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці, затверджених наказом Мінсоцполітики від 29.11.18 р. № 1804 (набули чинності з 15.01.19 р.).