Благодійна допомога: порядок надання та особливості оформлення

Благодійництво та гуманітарна допомога в бюджетних установах

Отримання благодійної допомоги різних видів останніми роками стало доволі поширеним явищем у бюджетній сфері. Завдяки додатковим надходженням коштів (товарів, робіт чи послуг) від благодійників бюджетні установи мають змогу підтримувати свою діяльність на належному рівні. Порядок надання благодійної допомоги та використання її бюджетними установами чітко врегульовано чинним законодавством. Розглянемо його детальніше.

Правова основа благодійництва

Сфера благодійності регулюється в Україні низкою нормативно-правових актів, основними з яких є Закон від 05.07.12 р. № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі – Закон № 5073).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 5073 благодійна діяльність – це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає отримання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Бенефіціаром (набувачем) благодійної допомоги може бути, зокрема, неприбуткова організація або територіальна громада (тобто суб’єкти держсектору), що отримує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених Законом № 5073. Бенефіціарами благодійних організацій також можуть бути будь-які юридичні особи, що отримують допомогу для досягнення цілей, визначених Законом № 5073.

Благодійник – це дієздатна фізична або юридична особа приватного права (зокрема, благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності.

Крім Закону № 5073 питання надання та отримання благодійної допомоги визначають такі нормативно-правові акти:

• Бюджетний кодекс;
• Порядок передачі дарунків, одержаних як подарунки державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді, державним або комунальним установам чи організаціям, затверджений постановою КМУ від 16.11.11 р. № 1195;
• Порядок отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування, затверджений постановою КМУ від 04.08.2000 р. № 1222 (далі – Порядок № 1222);
• Порядок розподілу товарів, отриманих як благодійна допомога, та контролю за цільовим розподілом благодійної допомоги у вигляді наданих послуг або виконаних робіт, затверджений постановою КМУ від 17.08.98 р. № 1295 (далі – Порядок № 1295).

Напрями та види благодійності

Закон № 5073 чітко регламентує цілі благодійної діяльності, види благодійних організацій, сфери та порядок управління ними. Так, згідно зі ст. 3 Закону № 5073 цілями благодійної діяльності є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, визначених цим Законом, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах. Зазначена стаття містить також повний перелік сфер благодійної діяльності, зокрема:

• освіта;
• охорона здоров’я;
• екологія, охорона довкілля та захист тварин;
• запобігання природним і техногенним катастрофам та ліквідація їх наслідків, допомога постраждалим внаслідок катастроф, збройних конфліктів і нещасних випадків, а також біженцям та особам, які перебувають у складних життєвих обставинах;
• опіка і піклування, законне представництво та правова допомога;
• соціальний захист, соціальне забезпечення, соціальні послуги і подолання бідності;
• культура та мистецтво, охорона культурної спадщини;
• наука і наукові дослідження;
• спорт і фізична культура;
• права людини і громадянина та основоположні свободи;
• розвиток територіальних громад;
• розвиток міжнародної співпраці України;
• стимулювання економічного росту і розвитку економіки України та її окремих регіонів та підвищення конкурентоспроможності України;
• сприяння здійсненню державних, регіональних, місцевих та міжнародних програм, спрямованих на поліпшення соціально-економічного становища в Україні;
• сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності країни, захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного стану.

Згідно зі ст. 5 Закону № 5073 благодійники спільно чи індивідуально можуть здійснювати благодійну діяльність на підставі добровільного вибору одного або кількох таких її видів:

• безоплатне передання у власність бенефіціарів коштів, іншого майна, а також безоплатне відступлення бенефіціарам майнових прав;
• безоплатне передання бенефіціарам права користування та інших речових прав на майно і майнові права;
• безоплатне передання бенефіціарам доходів від майна і майнових прав;
• безоплатне надання послуг та виконання робіт на користь бенефіціарів;
• благодійна спільна діяльність та виконання інших контрактів (договорів) про благодійну діяльність;
• публічний збір благодійних пожертв;
• управління благодійними ендавментами (грошовими фондами);
• виконання заповітів, заповідальних відказів і спадкових договорів для благодійної діяльності;
• проведення благодійних аукціонів, негрошових лотерей, конкурсів та інших благодійних заходів, не заборонених законом.

Закони України можуть визначати додаткові види благодійної діяльності та особливості регулювання певних видів благодійної діяльності. Проте отримання бенефіціарами благодійної допомоги від благодійників не може бути підставою для обмеження чи припинення будь-яких інших видів допомоги, виплат чи пільг, визначених законами України.

Перелік бюджетних установ – отримувачів благодійних (добровільних) внесків та пожертв від юридичних та фізичних осіб наведено в Порядку № 1222. Це заклади освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання.

Закон № 5073 не передбачає надання благодійної допомоги органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування (далі – ОМС), органам і підрозділам внутрішніх справ та цивільного захисту або іншим воєнізованим формуванням. У цьому контексті доречно нагадати, що відповідно до ч. 1. ст. 54 Закону від 14.10.14 р. № 1700-VII «Про запобігання корупції» державним органам та ОМС забороняється отримувати від фізичних, юридичних осіб безоплатно грошові кошти або інше майно, нематеріальні активи, майнові переваги, пільги чи послуги, крім випадків, передбачених законами або чинними міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою.

Незаконне отримання від фізичних, юридичних осіб безоплатно грошових коштів або іншого майна, нематеріальних активів, майнових переваг, пільг чи послуг за наявності підстав тягне за собою відповідальність відповідних посадових осіб державних органів та ОМС.

Порядок надання та оформлення

Порядком № 1222 урегульовано питання отримання, використання та обліку благодійних внесків (пожертв) від благодійників – юридичних та фізичних осіб резидентів і нерезидентів бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання. Зокрема, благодійні внески можуть надаватися благодійниками набувачам у грошовій формі для потреб їх фінансування за напрямами видатків, визначеними благодійником, а також як товари, роботи, послуги в натуральній формі.

Якщо конкретні цілі використання благодійних коштів благодійником не визначено, то шляхи спрямування благодійного внеску визначаються керівником установи, закладу-бенефіціара відповідно до першочергових потреб, пов’язаних винятково з їх основною діяльністю. Тому частина коштів, отриманих як благодійні внески, може бути спрямована на виплату зарплати працівникам зазначених установ за умови дотримання вимог Закону № 5073, але лише у разі якщо такий напрям видатків визначено благодійником.

На сьогодні благодійні внески можуть надходити до набувачів кількома шляхами. Це може бути, наприклад, оформлення договору щодо надання благодійної допомоги.

Цивільне законодавство розглядає благодійну допомогу як пожертву. Згідно зі ст. 729 Цивільного кодексу (далі – ЦК) під час укладення договорів про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом. Такі договори можуть укладатися як в усній, так і в письмовій формі. Це узгоджується зі ст. 6 Закону № 5073, яка визначає безоплатне передання благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів (набувачів) для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, як благодійну пожертву.

Однак у разі укладення договору про пожертву потрібно дотримуватися вимог ст. 719 ЦК щодо письмової форми договору. Зокрема, це стосується нерухомої речі (з нотаріальним посвідченням), майнового права, рухомих речей, які мають особливу цінність. На відміну від договору дарування, договір про благодійну пожертву валютних цінностей не підлягає нотаріальному посвідченню. Це випливає зі змісту ч. 5 ст. 719, ч. 3 ст. 729 ЦК та ч. 1 ст. 6 Закону № 5073.

Благодійник – фізична особа також може написати заяву керівникові установи з проханням прийняти благодійні внески у грошовому вигляді. Напрями їх спрямування можуть зазначатися ним як у цій заяві, так і в реквізиті «Призначення платежу» у відповідній заяві на переказ коштів установленої форми. Факт унесення благодійного внеску (коштів) на спеціальний реєстраційний рахунок підтверджується виданою банком квитанцією.

Ще одним, чи не самим поширеним способом є внесення благодійної допомоги безпосередньо в касу установи (за її наявності) з оформленням відповідного прибуткового касового ордера встановленої форми. Далі такі кошти оприбутковуються і зараховуються на спецрахунок, відкритий в органах Держказначейства.

Бажання благодійника надати допомогу у вигляді матеріальних цінностей (послуг, робіт) може бути письмово підтверджене заявою довільної форми із зазначенням мети та що саме планується передати (надати, виконати). Також може бути укладено договір пожертви в порядку ст. 719 ЦК. Підставою для зарахування матеріальних цінностей (послуг, робіт) на облік буде накладна, акт оприбуткування благодійної допомоги. І хоча форму такого акта не затверджено, він має містити реквізити та відповідати вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88. В акті зазначають склад комісії, що приймає матеріальну цінність, благодійника, кількість, вартість об’єктів (або визначають справедливу вартість, якщо актив передано без підтвердних документів).

Проте до кінця відповідного звітного місяця до Держказначейства обов’язково слід подати Довідку про надходження в натуральній формі відповідно до вимог п. 12.7 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 23.08.12 р. № 938, та п. 11.17 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Мінфіну від 24.12.12 р. № 1407.

Отримана допомога через її незапланованість зумовлює внесення змін до спецфонду кошторису установи. Відповідно до ст. 13 БК благодійну допомогу (як грошову, так і натуральну) зараховують до підгрупи 1 другої групи як власні надходження бюджетної установи.

Оформлення бухгалтерської та фінансової звітності у сфері надання благодійної допомоги здійснюється відповідно до чинного законодавства. Так, згідно з Порядком № 1295 юридичні особи – набувачі благодійної допомоги ведуть бухгалтерський та оперативний облік надходження, зберігання, розподілу та використання благодійної допомоги у вигляді товарів, робіт, послуг, а також звітність за встановленими Держкомстатом формами. Для бухобліку операцій, пов’язаних із благодійною допомогою, набувачі благодійної допомоги користуються відповідними планами рахунків та інструкціями про їх використання, що діють в Україні.

І наостанок варто наголосити, що контроль за отриманням, зберіганням, розподілом благодійної допомоги у вигляді товарів, робіт, послуг здійснюють місцеві органи виконавчої влади, а за їх цільовим використанням – місцеві органи виконавчої влади та органи фіскальної служби.