Держслужбовці мають право на подарунки, але є нюанси

08.08.2022 406 0 0

3 серпня цього року набув чинності Закон від 08.07.2022 № 2381-IX «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо особливостей застосування законодавства у сфері запобігання корупції в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2381). Цей нормативно-правовий акт скасував обмеження на отримання чиновниками подарунків за умови, що вони використовувалися для допомоги ЗСУ чи придбання гуманітарної допомоги для постраждалих від російської агресії. Тож розглянемо, що саме змінилося для державних службовців у частині антикорупційного законодавства.

Нововведення в антикорупційному законодавстві

Закон № 2381 дозволяє держслужбовцям не звітувати про отримані подарунки, зокрема й у вигляді коштів, за певних умов, а саме використання їх як допомоги ЗСУ або з гуманітарною метою. Згідно з ним доповнено новими п. 2³–2¹⁰ Прикінцеві положення Закону від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі – Закон № 1700).

Отже, передбачено, що із дня введення воєнного стану до його припинення або скасування, а також протягом одного місяця з дня його припинення або скасування вимоги щодо відповідності подарунків загальновизнаним уявленням про гостинність та обмеження вартості подарунків, установлені ч. 2 ст. 23 Закону № 1700, не поширюються на вчинення таких дій у зазначений у цьому абзаці період (п. 2³ ч. 2 розд. ХІІІ Закону № 1700):

1) одержання грошових коштів, у повному обсязі використаних (за наявності підтвердження використання одержаних грошових коштів у повному обсязі на одну або декілька із зазначених цілей) винятково для таких цілей:

здійснення переказів на спецрахунки, відкриті НБУ для підтримки ЗСУ та/або для гуманітарної допомоги особам, які постраждали внаслідок збройної агресії РФ проти України;
здійснення в установленому законодавством порядку благодійних пожертв на користь ЗСУ;
здійснення в установленому законодавством порядку благодійних пожертв для підтримки та захисту осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії РФ проти України;
здійснення витрат на придбання та доставку товарів з подальшою їх передачею у власність ЗСУ, іншим військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України, добровольчим формуванням територіальних громад, розвідувальним органам, правоохоронним органам;
здійснення витрат на придбання та доставку товарів, оплату робіт або послуг, наданих як гуманітарна допомога особам, які постраждали внаслідок збройної агресії РФ проти України;

2) одержання безоплатно або за ціною, нижчою за мінімальну ринкову ціну, товарів із подальшою їх передачею у власність ЗСУ, іншим військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України, добровольчим формуванням територіальних громад, розвідувальним органам, правоохоронним органам (за наявності підтвердження передачі таких товарів у повному обсязі);

3) одержання безоплатно або за ціною, нижчою за мінімальну ринкову ціну, товарів, наданих як благодійна пожертва чи гуманітарна допомога особам, які постраждали внаслідок збройної агресії РФ проти України (за наявності підтвердження надання таких товарів у повному обсязі на зазначені цілі);

4) одержання безоплатно або за ціною, нижчою за мінімальну ринкову ціну, особами, які фактично проживають на тимчасово окупованих територіях України чи на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або особами, які були змушені залишити місце свого фактичного проживання внаслідок тимчасової окупації (загрози тимчасової окупації), ведення (загрози ведення) бойових дій:

послуг із проживання чи розміщення;
транспортних послуг або послуг із перевезення у зв’язку із зміною місця фактичного проживання та/або з поверненням до місця проживання;
медичних послуг;
лікарських засобів;
товарів, робіт або послуг, визнаних гуманітарною допомогою (за винятком транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів, крім легкових автомобілів, спеціально обладнаних для перевезення осіб з інвалідністю та переданих особам з інвалідністю).

Також Законом установлено, що в декларації держслужбовця, звітний період якої повністю або частково припадає на період дії воєнного стану, відомості, які мають бути зазначені відповідно до п. 7, 10 ч. 1 ст. 46 Закону № 1700, не зазначаються щодо об’єктів декларування, передбачених п. 2³ ч. 2 розд. ХІІІ Закону № 1700.

Крім того, такі самі норми поширюються на матеріальну допомогу, передбачену законодавством іноземної держави (крім держави, визнаної Верховною Радою державою-агресором), виплачену за кошти іноземної держави (крім держави, визнаної Верховною Радою державою-агресором) або міжнародної організації (п. 2⁴ ч. 2 розд. ХІІІ Закону № 1700).

Нагадаємо, що відповідно до п. 7, 10 ч. 1 ст. 46 Закону № 1700 у декларації зазначаються відомості про:

отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи;
видатки, а також будь-які інші правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов’язання, зазначені в п. 2–9 ч. 1 ст. 46 Закону № 1700.

Зверніть увагу! У разі одержання доходу, придбання майна, здійснення видатків, передбачених п. 2³ ч. 2 розд. ХІІІ Закону № 1700, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані не подається (п. 25 ч. 2 розд. ХІІІ Закону № 1700).

Ще одним нововведення в антикорупційному законодавстві на час воєнного стану є те, що в разі відкриття держслужбовцем або членом його сім’ї валютного рахунку в установі банку-нерезидента повідомлення про відкриття валютного рахунку може не подаватися, якщо такий рахунок був відкритий під час дії воєнного стану. Крім того, цей рахунок мав використовуватися лише для отримання матеріальної допомоги, передбаченої законодавством іноземної держави (крім держави, визнаної Верховною Радою державою-агресором), виплаченої за рахунок коштів іноземної держави (крім держави, визнаної Верховною Радою державою-агресором) або міжнародної організації, та закритий протягом одного місяця з дня припинення чи скасування воєнного стану (п. 2⁶ ч. 2 розд. ХІІІ Закону № 1700).

Зверніть увагу! Відповідно до п. 2⁷ ч. 2 розд. ХІІІ Закону № 1700 суб’єкт декларування зобов’язаний подати декларацію держслужбовця, кінцевий строк подання якої припадає на період дії воєнного стану, протягом 90 календарних днів (далі – к. д.) із дня його припинення чи скасування.

Те саме стосується й суттєвих змін у майновому стані (ч. 4 ст. 52 Закону № 1700) та подання повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента (ч. 1 ст. 52 Закону № 1700), які держслужбовець має задекларувати, тобто протягом 90 к. д. із дня припинення чи скасування воєнного стану.

Зазначимо також, що на період дії воєнного стану обмеження, установлене п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону № 1700, не поширюється на держслужбовців (крім держслужбовців категорії «А»), посадових осіб місцевого самоврядування (крім посадових осіб, посади яких віднесені до першої – третьої категорій), якщо такі особи перебувають у відпустці без збереження зарплати або в разі простою, за умови що трудові договори (контракти), цивільно-правові договори про надання послуг або правочини у сфері підприємницької діяльності укладаються з юрособами приватного права або фізособами-підприємцями, стосовно яких такі державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування протягом останнього року не здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих юросіб або фізосіб-підприємців. Такі особи зобов’язані припинити зайняття іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) чи підприємницькою діяльністю відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону № 1700 протягом 15 робочих днів з дня припинення простою або закінчення відпустки (п. 2⁸ ч. 2 розд. ХІІІ Закону № 1700).

На період дії воєнного стану перебіг строків, визначених ч. 2 ст. 25, ч. 1 ст. 36 Закону № 1700, зупиняється до дня припинення чи скасування воєнного стану для осіб, які не мають можливості здійснити визначені дії в установлені строки у зв’язку з виконанням завдань в інтересах оборони України, безпосередньою участю у веденні воєнних (бойових) дій, виконанням інших завдань в інтересах національної безпеки й оборони (п. 2⁹ ч. 2 розд. ХІІІ Закону № 1700).

Такі особи виконують відповідні обов’язки у такі строки:

обов’язки, передбачені ч. 2 ст. 25 Закону № 1700, – протягом 15 робочих днів із дня припинення чи скасування воєнного стану;
обов’язки, передбачені ч. 1 ст. 36 Закону № 1700, – протягом 60 к. д. із дня припинення чи скасування воєнного стану.

І врешті-решт парламентарі передбачили, що на період дії воєнного стану НАЗК має право одержувати благодійні пожертви (у т. ч. гуманітарну допомогу) у вигляді товарів (майна) від проєктів міжнародної технічної допомоги (п. 2¹⁰ ч. 2 розд. ХІІІ Закону № 1700).

Відповідальність за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення

Хоча зазначені вище зміни надають певні послаблення в частині декларування, однак вони застосовуються лише в період дії воєнного стану та протягом місяця після його скасування. Саме тому доцільно нагадати держслужбовцям про відповідальність за порушення антикорупційного законодавства. Так, за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповіднодо ст. 65¹ Закону № 1700 притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Особа-правопорушник, до якої судом не застосовано покарання або не накладено на неї стягнення у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися держслужбою, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Зверніть увагу! Держслужбовець, стосовно якого набрало законної сили рішення суду про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, підлягає звільненню з посади в установленому законом порядку.

З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог зазначеного Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства рішенням керівника установи, де працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування згідно з Порядком проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», затвердженим постановою КМУ від 13.06.2000 № 950.

Крім того, обмеження щодо заборони особі займатися держслужбою, звільненій з посади у зв’язку з притягненням до відповідальності за корупційне правопорушення, установлюється лише за вмотивованим рішенням суду, якщо інше не передбачено законом.

А якщо держслужбовця лише повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального чи адміністративного правопорушення у сфері службової діяльності, то роботодавець має право відсторонити його від виконання повноважень на посаді.

Зверніть увагу! У разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від виконання службових повноважень особі відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов’язаного з таким відстороненням.

Відповідно до ст. 66 Закону № 1700 збитки, шкода, завдані державі внаслідок вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила відповідне правопорушення, у встановленому законом порядку.

У свою чергу, ст. 68 Закону № 1700 передбачено порядок відновлення прав і законних інтересів і відшкодування збитків, шкоди, завданих фізичним і юридичним особам внаслідок вчинення корупційного правопорушення. Також у разі вчинення корупційного правопорушення кошти та інше майно держслужбовця, одержані внаслідок корупції, підлягають конфіскації або спеціальній конфіскації за рішенням суду (ст. 69 Закону № 1700).

Крім зазначеного вище діють також норми КУпАП, якими встановлено адміністративну відповідальність за такі правопорушення, пов’язані з корупцією:

порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (ст. 172⁴ КУпАП);
порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків (ст. 172⁵ КУпАП);
порушення вимог фінансового контролю (ст. 172⁶ КУпАП);
порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (ст. 172⁷ КУпАП);
незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових повноважень (ст. 172⁸ КУпАП);
невжиття заходів щодо протидії корупції (ст. 172⁹, 172^9-1 КУпАП);
невиконання законних вимог (приписів) НАЗК (ст. 188⁴⁶ КУпАП).

Відповідно до Кримінального кодексу (далі – КК) корупційними злочинами вважаються:

нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без установлених бюджетних призначень або з їх перевищенням (ст. 210 КК);
підкуп працівника підприємства, установи чи організації (ст. 354 КК);
зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК);
зловживання повноваженнями службовою особою юрособи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (ст. 364¹ КК);
зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги (ст. 365² КК);
декларування недостовірної інформації (ст. 366¹ КК);
прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 КК);
незаконне збагачення (ст. 368² КК);
підкуп службової особи юрособи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (ст. 368³ КК);
підкуп особи, яка надає публічні послуги (ст. 368⁴ КК);
пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі (ст. 369 КК);
зловживання впливом (ст. 369² КК);
провокація підкупу (ст. 370 КК).

Крім того, до корупційних злочинів належать:

привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК);
викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження (ст. 357 КК).

Насамкінець наголосимо: хоча на час дії воєнного стану певні перелічені вище правопорушення обмежуються Законом № 2381, відповідальність за них не застосовується в разі, якщо отримані держслужбовцями подарунки використовувалися лише для допомоги ЗСУ чи придбання гуманітарної допомоги для постраждалих від російської агресії.

держоргани відповідальність держслужба корупція антикорупційне законодавство дарунок