Ведення військового обліку: на кого покладається та як оплачується

Із цієї консультації ви дізнаєтеся про: вимоги до кваліфікації та штатної чисельності осіб, які займаються веденням військового обліку; особливості оплати цієї роботи та заохочувальні виплати.

Хто здійснює військовий облік в установі

Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних затверджено постановою КМУ від 07.12.16 р. № 921 (далі – Порядок № 921). Для забезпечення виконання цього Порядку насамперед слід чітко визначитись із фахівцями, на яких покладатиметься такий обов’язок.

Працівник, який здійснюватиме військовий облік, має бути обізнаним з питань, пов’язаних з виконанням таких особливих функцій, досконало володіти всіма законодавчими нормами, що регулюють ці питання. Крім того, його дисципліна має бути бездоганною, щоб робота виконувалась чітко та вчасно, адже подекуди може йтися про облік військовиків в особливий період чи в період воєнного стану.

Якщо на сьогодні в установі немає особи, відповідальної за ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, ситуацію слід негайно виправити, дотримуючись установлених у п. 10 Порядку № 921 правил визначення кількості «військових обліковців».

Нагадаємо: згідно з цією нормою Порядку № 921 кількість осіб, відповідальних за ведення військового обліку, необхідно визначати залежно від наявності на обліку призовників і військовозобов’язаних.

Так, у держорганах (наприклад, місцеві держадміністрації, територіальні органи міністерств, відомств тощо) критерії такі: від 500 до 1 000 призовників і військовозобов’язаних – призначається 1 відповідальна особа; від 1 000 до 2 000 – 2 відповідальні особи, а на кожні подальші 1 000 – по 1 відповідальній особі додатково.

В установах та організаціях (лікарня, госпіталь, інститут, спортшкола, ліцей, бібліотека тощо) чисельність відповідальних за облік осіб визначається так: за наявності на обліку від 500 до 1 000 призовників і військовозобов’язаних – 1 особа; від 2 000 до 4 000 – 2 особи; від 4 000 до 7 000 – 3 особи, а на кожні подальші 3 000 призовників і військовозобов’язаних – по 1 особі додатково.

Отже, щоб правильно визначити загальну чисельність зазначених осіб, насамперед треба чітко знати чисельність призовників і військовозобов’язаних, які перебувають на військовому обліку станом на 1 січня поточного року (п. 12 Порядку № 921).

Особливістю є те, що в разі наявності у таких органах місцевого самоврядування (далі – ОМС), як виконкоми сільських, селищних, міських рад, а також в установах та організаціях двох і більше осіб, відповідальних за ведення військового обліку, їх об’єднують в окремий військово-обліковий підрозділ. Керівник самостійно визначає, який саме підрозділ може бути створений: відділ чи сектор, група тощо. Щодо посадових окладів працівникам таких окремих структурних підрозділів, то їх необхідно встановлювати на рівні посадових окладів працівників кадрового підрозділу.

Кваліфікаційні вимоги до осіб, відповідальних за ведення військового обліку

Тож хто має виконувати роботу з ведення військового обліку? На практиці найчастіше вона покладається на кадрову службу, оскільки саме фахівець із кадрової роботи крім виконання інших кадрових завдань веде також цей облік. Принаймні, це випливає з положень Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, Випуск І «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності», затвердженого наказом Мінпраці та соцполітики від 29.12.04 р. № 336 (далі – Довідник № 336).

Так, згідно з Довідником № 336 до завдань та обов’язків такого фахівця, як інспектор з кадрів, зокрема, входить ведення обліку особового складу згідно з уніфікованими формами первинної облікової документації.

Оскільки документи військового обліку передбачають ведення персонального обліку призовників і військовозобов’язаних за типовою формою № П-2 «Особова картка працівника», затвердженою спільним наказом Держкомстату та Міноборони від 25.12.09 р. № 495/656, то й ведення обліку військовиків фахівцем з кадрів видається абсолютно природним. Тобто фактично військовий облік належить до складових повсякденної роботи кадровика установи. Звісно, виконання такої функції має бути зафіксовано в посадовій інструкції працівника.

Особливості оплати праці осіб, що здійснюють військовий облік

Завдання щодо ведення військового обліку військовиків покладаються на працівників, що перебувають у штаті установи та виконують не лише функції, притаманні кадровій службі. Тобто облік може вести юрист, а подекуди – і працівник бухгалтерської служби.

Визначення умов оплати праці має здійснюватися відповідно до нормативних документів, що діють в установі, організації, ОМС чи держорганах.

Тобто стосовно працівників закладів та установ охорони здоров’я, освіти, культури тощо застосовуються норми постанови КМУ від 30.08.02 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (далі – Постанова № 1298) та галузеві накази міністерств і відомств, розроблені та видані на виконання цього урядового рішення.

Якщо йдеться про працівників ОМС, то оплата їх праці має здійснюватись згідно з постановою КМУ від 09.03.06 р. № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» (далі – Постанова № 268).

Оплата праці держслужбовців здійснюється відповідно до постанови КМУ від 18.01.17 р. № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів» (далі – Постанова № 15).

Водночас зауважимо, що згідно з п. 11 Порядку № 921 за наявності на військовому обліку в держорганах, установах, організаціях менше 500 призовників і військовозобов’язаних обов’язки щодо ведення військового обліку мають покладатись на особу кадрового підрозділу або служби управління персоналом. У такому разі цій особі встановлюється доплата в розмірі до 50 % посадового окладу (крім тих, хто обіймає посаду держслужбовця).

Особливості оплати праці осіб, відповідальних за ведення військового обліку, розглянемо на прикладі різних практичних ситуацій.

Ситуація 1
На військовому обліку в коледжі загалом перебуває 528 осіб, включаючи працівників закладу та їх вихованців. Обов’язки щодо ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних покладено на працівника кадрової служби, про що, зокрема, зазначено в його посадовій інструкції.

Тобто в наведеній ситуації залежно від числа осіб, які перебувають на військовому обліку, у посадовій інструкції працівника кадрової служби має бути зафіксовано, що на нього покладається здійснення такого обліку. Якщо до сьогодні це питання не впорядковано, радимо невідкладно внести необхідні зміни до посадової інструкції цього працівника.

Отже, оплата праці за цією посадою має здійснюватись виходячи з норм наказу МОН від 26.09.05 р. № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» (далі – Наказ № 557).

Важливим є те, яку саме посаду обіймає працівник кадрового підрозділу, відповідальний за ведення військового обліку.

Так, згідно з додатком 11 до Наказу № 557 посадовий оклад:

• старшого інспектора може встановлюватись у межах 5–6-го тарифного розряду (далі – т. р.). Наприклад, за 6-м т. р. посадовий оклад становитиме 2 498 грн.;
• інспектора – у діапазоні 4–5-го т. р., тобто 2 188–2 343 грн.;
• табельника – за 4-м т. р., оклад – 2 188 грн.

Для розрахунку застосовано примітку 1 додатка 1 до Наказу № 557, згідно з якою посадові оклади (тарифні ставки) розраховуються виходячи з посадового окладу працівника 1-го тарифного розряду, установленого в розмірі прожиткового мінімуму (далі – ПМ) для працездатних осіб станом на 01.01.18 р. За ст. 7 Закону від 07.12.17 р. № 2246-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» цей показник ПМ становить 1 723 грн.

Додамо: оскільки має бути забезпечено дотримання державної гарантії щодо мінімального заробітку працівника – не менше мінімальної заробітної плати, то на сьогодні він має становити не менше 3 723 грн.

Крім того, виходячи з п. 4 Наказу № 557, керівникові закладу надано право встановлювати працівникам інші виплати, зокрема:

• надбавки: у розмірі до 50 % посадового окладу – за високі досягнення у праці, за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання), за складність, напруженість у роботі; за почесні звання; за знання та використання в роботі іноземної мови;
• доплати: у розмірі до 50 % посадового окладу – за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, за суміщення професій (посад), за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт.

У межах фінансових можливостей за рішенням керівника працівникові виплачуватиметься матеріальна допомога, включаючи допомогу на оздоровлення, а також премія.

Отже, у наведеній ситуації працівникові належить заробіток, визначений відповідно до чинних умов оплати праці залежно від посади, на яку його призначено. Якихось особливостей в його оплаті у зв’язку з веденням ним військового обліку немає. Звісно ж, доплата, передбачена п. 11 Порядку № 921, працівникові не встановлюється.

Ситуація 2
Працівник підрозділу із кадрової роботи обласної лікарні не виконував функції з військового обліку, і це не передбачалось його посадовою інструкцією. Таку роботу йому доручено. Загалом обліку підлягає 470 осіб. Як це оформлюється документально та як визначається його заробіток?

Перш за все видається наказ керівника лікарні, згідно з яким на працівника покладаються обов’язки щодо забезпечення обліку призовників і військовозобов’язаних. Крім того, невідкладно готуються зміни до посадової інструкції за його посадою, про що також не завадить зазначити у згаданому наказі.

Зауважимо, що за таких обставин у працівника значно розширюється коло обов’язків порівняно з тими, що на нього було покладено ще під час прийняття на роботу та укладення з ним трудового договору. Тому працівник може відмовитись від виконання завдань щодо обліку військовиків, і це його право.

Тут вбачаються ознаки зміни істотних умов праці. Такий висновок ґрунтується на тому, що працівникові доведеться виконувати значний додатковий обсяг роботи.

У такому разі керівник зобов’язаний повідомити працівника про зміну істотних умов праці не пізніше ніж за 2 місяці (ст. 32 КЗпП). Якщо працівник не погоджується на продовження роботи в нових умовах, то йому може бути запропоновано звільнення за п. 6 ст. 36 КЗпП.

Ясна річ, роботодавцеві до вподоби оптимістичний варіант розвитку подій, коли працівник не заперечує проти ведення ним військового обліку, незважаючи на суттєве навантаження, що його чекає.

Важливим у цій ситуації є те, що доплата за ведення військового обліку працівникові не встановлюватиметься, оскільки за загальними нормами трудового законодавства безпосередньо за виконання своїх обов’язків, обумовлених посадовою інструкцією (у т. ч. з ведення військового обліку, як у нашій ситуації) працівник має отримувати зарплату.

Водночас законодавство не заперечує проти можливості прийняття керівником рішення про встановлення йому, наприклад, однієї із надбавок – або за високі досягнення у праці, або за складність, напруженість у роботі в розмірі до 50 % посадового окладу, яку, приміром, раніше він не одержував. Можна в локальному документі щодо визначення умов оплати праці персоналу лікарні передбачити за цією посадою норму, згідно з якою працівникові виплачуватиметься премія в більш високих порівняно з іншими працівниками його підрозділу розмірах.

Заробітна плата працівникові кадрової служби такого закладу охорони здоров’я має розраховуватись виходячи з Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом МОЗ та Мінпраці і соцполітики від 05.10.05 р. № 308/519 (далі – Умови № 308/519). Посадовий оклад інспектора з кадрів визначається згідно з пп. 2.2.21 Умов № 308/519, а саме за 6-м т. р. він становить 2 498 грн.

Інші виплати цьому фахівцеві встановлюються на загальних засадах, передбачених для працівників бюджетної сфери Постановою № 1298. Тобто працівник може одержувати надбавки, доплати, матеріальну допомогу та премію згідно з Умовами № 308/519. Алгоритм виплат буде аналогічним установленому, наприклад, Наказом № 557 для освітян (його ми розглянули в ситуації 1).

Ситуація 3
Працівникові кадрового підрозділу міської ради, який веде облік призовників і військовозобов’язаних в кількості 136 осіб, не встановлено доплату за таку роботу. Чи правильно це?

Працівники, на яких покладається кадрова робота, можуть претендувати на встановлення доплати за ведення військового обліку за таких умов:

• по-перше – це наявність на обліку призовників і військовозобов’язаних менше ніж 500 осіб;
• по-друге, якщо цю роботу працівник здійснює поза межами завдань, установлених його посадовою інструкцією.

Визначатись з цього питання має голова міської ради виходячи з конкретних обставин.

Принагідно нагадаємо: нещодавно в листі Мінсоцполітики від 09.02.18 р. № 227/0/101-18/281 роз’яснено таке: якщо на посадову особу кадрового підрозділу або служби управління персоналом покладено додаткові обов’язки з ведення військового обліку, не передбачені посадовою інструкцією, то за їх виконання встановлюється відповідна доплата. Якщо в посадовій інструкції визначено завдання з ведення військового обліку, то передбачена п. 11 Порядку № 921 доплата працівникові не виплачується.

Оплата праці працівника міської ради здійснюється відповідно до Постанови № 268. Так, згідно з додатком 55 до цієї Постанови за посадою завідувача військово-облікового бюро (до речі, як і старшого інспектора, інспектора) цієї ради посадовий оклад визначено в розмірі 2 118 грн.

Особливості щодо держслужбовців

Звертаємо увагу, що особам, які обіймають посади держслужби та на яких покладено обов’язок щодо ведення військового обліку, ні за яких підстав не може бути встановлена за це доплата.

Обумовлюється це тим, що, по-перше, складові заробітку держслужбовців визначено у ст. 50, 52 Закону від 10.12.15 р. № 889-VІІІ «Про державну службу» (далі – Закон № 889). Тож до заробітку держслужбовця, крім посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг держслужбовця, премії та деяких видів виплат за додаткове навантаження, жодні інші виплати не належать.

Це підтверджується й нормами Постанови № 15, якою визначаються умови оплати праці цих посадовців, оскільки «військової» доплати в цьому урядовому рішенні немає.

По-друге, у п. 11 Порядку № 921 чітко зазначено, що доплата за ведення обліку призовників і військовозобов’язаних встановлюється працівникам установ, організацій, за винятком держслужбовців.

Тому навіть якщо держслужбовець веде облік військовиків у кількості менш як 500 осіб і це не передбачено його посадовою інструкцією, згадана доплата йому не встановлюється.

Нагадаємо: в умовах дії попереднього документа, яким регулювалися питання ведення військового обліку, а саме Положення про військовий облік військовозобов’язаних і призовників, затвердженого постановою КМУ від 09.06.94 р. № 377, а також до набуття чинності Закону № 889 (тобто до 01.05.16 р.) держслужбовці мали можливість одержувати, крім передбачених чинними умовами оплати праці виплат, також доплату за військовий облік у розмірі до 50 % посадового окладу. Однак зазвичай умовою для здійснення такої виплати слугувала наявність економії коштів фонду оплати праці відповідного держоргану.