Отримайте доступ до готових рішень, публікацій та оглядів
Підписатися

Безоплатна передача майна та благодійництво: у чому різниця

30.10.2017 1450 0 1

Ураховуючи набуття чинності у 2017 році багатьох змін до законодавства, які стосуються доходів і видатків бюджетної установи, є потреба ще раз повернутися до теми благодійництва з метою розставлення акцентів, які притаманні саме такій діяльності, підкреслити відмінності від інших, дуже схожих за напрямом, але різних за ідеологією видів діяльності.

Отримання бюджетною установою безоплатно майна, зокрема в натуральній формі, передбачає законодавство України, яке базується на Конституції України та складається із Цивільного кодексу (далі – ЦК), Закону від 05.07.12 р. № 5073VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі – Закон № 5073), міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою, та інших нормативно-правових актів.

Водночас завжди слід пам’ятати, що норми будь-якого закону мають розглядатися бюджетними установами лише в контексті вимог бюджетного законодавства щодо їх застосування (ч. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу).

Спочатку звернемося до законодавства, щоб зрозуміти суть цих операцій у діяльності бюджетних установ.

Відповідно до п. 2 ст. 1 розд. I Закону № 5073 благодійна діяльність – це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Отже, Закон № 5073 чітко визначає двох суб’єктів благодійної діяльності: того, хто надає благодійну допомогу, – благодійника, та того, хто її набуває, – бенефіціара. Благодійниками можуть бути благодійні організації, інші юридичні та фізичні особи. Бенефіціарами у бюджетному процесі можуть бути бюджетні установи лише відповідної сфери діяльності.

Повна версія доступна тільки передплатникам