Підвищення посадових окладів педпрацівників
Постанова КМУ від 28.12.2021 № 1391 «Деякі питання встановлення підвищень посадових окладів (ставок заробітної плати) та доплат за окремі види педагогічної діяльності у державних і комунальних закладах та установах освіти» (далі – Постанова № 1391) набрала чинності з 01.01.2022. Розглянемо деякі нюанси запровадження положень цієї постанови на конкретних прикладах, спираючись на запитання наших читачів.
Постановою № 1391 затверджено Розміри підвищень посадових окладів (ставок зарплати) працівникам у державних і комунальних закладах та установах освіти (додаток 1) та Розміри доплат за окремі види педагогічної діяльності працівникам у державних і комунальних закладах та установах освіти (додаток 2).
Розміри підвищень посадових окладів (ставок зарплати) та доплат за окремі види педагогічної діяльності встановлюються працівникам, які обіймають посади згідно з Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою КМУ від 14.06.2000 № 963 (далі – Перелік № 963), і на яких поширюються умови оплати праці працівників закладів та установ освіти.
Крім того, Постановою № 1391 визнано такими, що втратили чинність:
- постанову КМУ від 14.02.2018 № 72 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1096»;
- постанову КМУ від 20.04.2007 № 643 «Про затвердження розмірів підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) та додаткової оплати за окремі види педагогічної діяльності у співвідношенні до тарифної ставки»;
- постанову КМУ від 25.08.2004 № 1096 «Про встановлення розміру доплати за окремі види педагогічної діяльності»;
- п. 4 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою КМУ від 29.07.2020 № 672.
Розглянемо впровадження норм Постанови № 1391 в окремих ситуаціях, які викликали запитання у наших читачів.
Запитання – відповіді
Як визначити розмір посадового окладу педагогічним працівникам центру професійного розвитку педагогічних працівників для встановлення доплати за розширення зони обслуговування у зв’язку з підвищенням посадових окладів за педагогічні звання та за іншими підставами?
Додатком 1 до Постанови № 1391 передбачено підвищення посадових окладів та ставок зарплати керівникам, консультантам, психологам у центрах професійного розвитку педпрацівників на 10 %.
Також передбачено підвищення на 10 % посадових окладів та ставок зарплати педпрацівникам, яким за результатами атестації надано педагогічні звання «старший вчитель», «старший викладач», «старший вихователь», «керівник гуртка – методист», «педагог-організатор-методист», «практичний психолог-методист», «старший вожатий-методист», «майстер виробничого навчання II категорії».
Проте приміткою 3 до додатка 1 установлено, що підвищення ставок зарплати за педагогічні звання, присвоєні за результатами атестації, здійснюється лише за період роботи на посадах, на яких були надані відповідні звання. У разі переходу працівника з одного закладу освіти до іншого на однакові посади або на посади, які відповідають профілю предмета, дисципліни, що викладається, підвищення за педагогічне звання зберігається до чергової атестації.
Пунктом 11 Положення про Центр професійного розвитку педагогічних працівників, затвердженого постановою КМУ від 29.07.2020 № 672, передбачено, що штатний розпис центру передбачає посади консультанта, психолога.
Згідно з Переліком № 963 посади директора, консультанта, психолога центру професійного розвитку педагогічних працівників віднесено до посад педагогічних працівників.
Однак Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників, затвердженим наказом МОН від 06.10.2010 № 930, не передбачено присвоєння за результатами атестації педагогічних звань консультантам та психологам центрів професійного розвитку педагогічних працівників.
Пунктом 3 Постанови № 1391 установлено, що працівникам закладів та установ освіти, яким передбачено підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) за кількома підставами, абсолютний розмір кожного підвищення визначається виходячи з розміру посадового окладу (ставки заробітної плати) без урахування іншого підвищення.
Тобто зазначена умова щодо визначення абсолютного розміру кожного підвищення стосується лише тих підвищень, які передбачено саме Постановою № 1391.
Розміри посадових окладів та ставок зарплати педпрацівників, визначені відповідно до постанови КМУ від 22.01.2018 № 22 «Про підвищення оплати праці педагогічних працівників» (далі – Постанова № 22), з урахуванням змін, унесених постановою КМУ від 10.07.2019 № 695, є базовими, від яких визначається розмір підвищень та доплат, затверджених Постановою № 1391.
Згідно з п. 2 розділу «Освіта» додатка 2 до постанови КМУ від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» посадовий оклад директора центру професійного розвитку педагогічних працівників установлюється на рівні 15-го тарифного розряду (далі – т. р.), а консультанта та психолога – на рівні 14-го т. р.
Відповідно до постанови КМУ від 20.01.2021 № 29 «Деякі питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» посадові оклади (тарифні ставки) з 1 грудня 2021 року розраховуються виходячи з розміру посадового окладу працівника 1-го т. р. – 2 893 грн.
Тож станом на 1 грудня 2021 року і понині розмір посадового окладу за 15-м т. р. становить 7 223,70 грн (2,27 х 2 893 грн х 10 %, де 2,27 – тарифний коефіцієнт (відповідно до Постанови № 22)), а за 14-м т. р. – 7 701,10 грн (2,42 х 2 893 грн х 10 %).
З урахуванням підвищення на 10 % за роботу в центрах професійного розвитку педпрацівників відповідно до Постанови № 1391 посадовий оклад за 15-м т. р. становить 7 946,07 грн, а за 14-м т. р. – 8 471,20 грн.
Тому розміри доплат за розширення зони обслуговування чи збільшення обсягу виконуваних робіт, а також інших виплат, зокрема надбавок за вислугу років, за престижність праці, за складність у роботі та інших надбавок, а також винагороди за сумлінну працю і зразкове виконання обов’язків тощо, визначаються від сформованого таким чином розміру посадового окладу (ставки зарплати).
Педпрацівникам яких саме ліцеїв, гімназій та інших закладів освіти підвищуються ставки зарплати та посадові оклади?
Діяльність закладів загальної середньої освіти (далі – ЗЗСО) регулюється Законом від 16.01.2020 № 463-IX «Про повну загальну середню освіту» (далі – Закон № 463).
Типи закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, визначено ст. 35 Закону № 463, ч. 1 якої встановлено, зокрема, що ліцей забезпечує здобуття профільної середньої освіти. Здобуття базової середньої освіти забезпечує гімназія, а початкової освіти – початкова школа.
Згідно з абзацами шостим – сьомим ч. 1 ст. 35 Закону № 463 гімназія та ліцей функціонують як окремі юридичні особи. З урахуванням змін, унесених Законом від 15.07.2021 № 1658-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти», який набув чинності з 08.08.2021, за рішенням засновника ліцей може забезпечувати здобуття базової середньої освіти та, як виняток, початкової освіти.
До внесення таких змін початкова школа могла функціонувати структурним підрозділом лише в гімназіях, а в ліцеях надавалася можливість функціонувати на правах структурних підрозділів гімназіям як виняток.
ЗЗСО, який здійснює освітню діяльність на декількох рівнях загальної середньої освіти, має тип закладу вищого рівня, на якому провадиться освітня діяльність (абзац восьмий ч. 1 ст. 35 Закону № 463).
У складі ліцеїв може функціонувати такий внутрішній структурний підрозділ, як пансіон (ч. 4 ст. 31 Закону № 463).
Щодо утворення ліцеїв, то Законом № 1658 унесено також зміни до ч. 1 ст. 32 Закону № 463, зокрема до її абзацу шостого. Згідно з цими змінами рішення про утворення ліцеїв як окремих юросіб ухвалюють обласні, міські, селищні, сільські ради, а їх функціонування можливе за наявності не менше ніж двох класів за трьома профілями навчання на рівні профільної середньої освіти (протягом 10–12 років навчання учнів).
До внесення цих змін рішення про утворення ліцеїв як окремих юросіб могли приймати лише обласні та міські ради міст із населенням більш як 50 тисяч. Для їх започаткування у складі ліцею мало бути створено та функціонувати не менше ніж чотири 10-х класи.
Законом № 1658 унесено також зміни до розд. X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 463, а саме до абзацу п’ятого п. 1, що норми абзацу шостого ч. 1 ст. 32 (функціонування ліцеїв із кількістю не менше ніж два класи за трьома профілями навчання) та абзацу шостого ч. 1 ст. 35 (гімназія та ліцей функціонують як окремі юридичні особи) набирають чинності з 1 вересня 2027 року.
Пункт 3 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 463 доповнено пп. 12, згідно з яким приведення статутів закладів освіти у відповідність до цього Закону здійснюється з урахуванням строків набрання чинності окремими положеннями цього Закону, визначеними п. 1 цього розділу.
Прикінцеві та перехідні положення Закону № 463 доповнено п. 51, 52, 53 такого змісту:
«51. Рекомендувати засновникам закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, до 1 вересня 2027 року привести установчі документи закладів освіти у відповідність із цим Законом, урахувавши строки набрання чинності окремими положеннями цього Закону, визначеними п. 1 цього розділу.
52. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, обласним (з урахуванням пропозицій міських, сільських, селищних рад), Київській та Севастопольській міським радам до 1 вересня 2024 року затвердити плани формування мережі закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, з урахуванням вимог цього Закону до ліцеїв, щодо безпечного, інклюзивного та цифрового освітнього простору, демографічних показників розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, спроможності територіальних громад, профілізації старшої профільної школи і потреби в охопленні на відповідній території усіх профілів навчання, визначених законодавством, з метою гарантування і забезпечення права кожного учня на вибір відповідного профілю навчання.
53. Засновникам ліцеїв до 1 вересня 2027 року забезпечити з урахуванням вимог законодавства виконання затверджених Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами планів, передбачених п. 52 цього розділу, шляхом утворення та забезпечення ліцеїв належною матеріально-технічною базою, обладнанням, доступом до мережі Інтернет, відібрати на конкурсних засадах педагогічних працівників, провести конкурс відповідно до вимог цього Закону на посаду керівника закладу освіти та вжити інших потрібних дій, визначених відповідними планами та законодавством».
Пунктом 2 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1658 установлено, що рішення засновників, прийняті до набрання чинності цим Законом відповідно до вимог Закону № 463 та Закону від 05.09.2017 № 2145-VIII «Про освіту» (далі – Закон № 2145) щодо утворення (функціонування) ліцеїв як самостійних юридичних осіб для забезпечення здобуття виключно профільної середньої освіти, не потребують приведення у відповідність зі змінами, передбаченими цим Законом.
Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2145 установлено, що:
1) до приведення законодавства і установчих документів закладів освіти у відповідність із Законом № 2145 терміни «навчальний заклад» і «заклад освіти» є ідентичними, а всі суб’єкти владних повноважень і навчальні заклади керуються всіма положеннями цього Закону, що стосуються закладів освіти, а також положеннями законодавства, що стосуються навчальних закладів у частині, що не суперечить цьому Закону;
2) термін «заклад освіти», що вживається у цьому Законі та спеціальних законах, відповідає терміну «навчальний заклад», що вживається в Конституції України;
3) навчання учнів за програмами 12-річної повної загальної середньої освіти починається: для базової середньої освіти – з 1 вересня 2022 року; для профільної середньої освіти – з 1 вересня 2027 року;
4) з 1 вересня 2027 року строк здобуття профільної середньої освіти усіма здобувачами освіти становить три роки. Запровадження освітніх програм базової середньої освіти до 2022 року та/або профільної середньої освіти до 2027 року в межах 12-річної повної загальної середньої освіти можливе за рішенням КМУ за умови наявності відповідного стандарту базової або профільної середньої освіти та відповідної типової освітньої програми;
5) до 2027 року положення цього Закону, що стосуються профільної середньої освіти, діють щодо закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти в межах дворічної старшої школи відповідно до законодавства.
6) за особами, які на день набрання чинності цим Законом обіймають посади педпрацівників, зберігаються чинні професійні права;
7) після набрання чинності цим Законом розмір зарплати педагогічних і науково-педагогічних працівників не може зменшитися, якщо ці працівники продовжують обіймати відповідні посади, виконувати відповідні обов’язки та зберігають відповідну кваліфікаційну категорію.
Тому до 2027 року гімназії та ліцеї, які були утворені як заклади нового типу до запровадження в дію Законів № 463 та № 2145 та діяльність яких регламентувалася Інструкцією про організацію та діяльність гімназії та Інструкцією про організацію та діяльність ліцею, затвердженими наказом Міносвіти від 20.07.1995 № 217, мають права на функціонування попри те, що зазначений наказ втратив чинність на підставі наказу МОН від 26.08.2021 № 930.
У додатку 1 до Постанови № 1391 затверджено розміри підвищень посадових окладів (ставок заробітної плати) працівникам у державних і комунальних закладах та установах освіти, передбачено, що керівним та педагогічним працівникам у гімназіях, ліцеях, колегіумах, гімназіях-інтернатах, ліцеях-інтернатах, колегіумах-інтернатах, які створені до введення в дію Законів № 463 та № 2145 як заклади II, II–III, III ступенів із поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю, з профільним навчанням та допрофесійною підготовкою, до приведення установчих документів таких закладів у відповідність із зазначеними законами, посадові оклади та ставки зарплати підвищуються на 10 %.
Згідно з цим додатком посадові оклади та ставки зарплати педпрацівників, помічників вихователів та керівних працівників, діяльність яких безпосередньо пов’язана з освітнім процесом, у закладах освіти інтернатного типу або які мають структурний підрозділ (інтернат, пансіон тощо), підвищуються на 10 %.
Тому на сьогодні посадові оклади та ставки зарплати педагогічних та керівних працівників гімназій, ліцеїв, колегіумів, гімназій-інтернатів, ліцеїв-інтернатів, колегіумів-інтернатів, які створені до введення в дію Законів № 463, № 2145 та, крім того, вищих професійно-технічних навчальних закладів, вищих художніх професійно-технічних навчальних закладів, професійно-художніх училищ, художніх професійно-технічних училищ підвищуються на 10 %, а тих, які мають такий структурний підрозділ, як інтернат, пансіон, а також училищ фізичної культури – підвищуються на 10 %.
Таке підвищення передбачено також пп. «б» та «в» п. 28 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти», затвердженої наказом Міносвіти від 15.04.1993 № 102 (далі – Інструкція № 102).
Як установлювати доплату працівникам за завідування бібліотекою та роботу з бібліотечним фондом підручників у зв’язку з набуттям чинності Постановою № 1391?
Додатком 2 до Постанови № 1391 передбачено встановлення педагогічним та іншим працівникам, які проводять бібліотечну роботу та роботу з бібліотечним фондом підручників, у закладах загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти доплати за завідування бібліотекою (медіатекою) у розмірі 5–15 % ставки зарплати (посадового окладу) за умови відсутності штатної посади завідувача бібліотеки (медіатеки).
Типовими штатними нормативами закладів загальної середньої освіти, затвердженими наказом МОН від 06.12.2010 № 1205 (далі – Типові нормативи № 1205), не передбачено встановлення посади завідувача бібліотеки, якщо в закладі менше ніж 11 класів.
Типовими штатними нормативами професійно-технічних навчальних закладів, затвердженими наказом МОН від 06.12.2010 № 1204 (далі – Типові нормативи № 1204), не передбачено посаду завідувача бібліотека за наявності менше ніж 400 учнів.
Тобто за виконання педагогічним чи іншим працівником бібліотечної роботи та роботи з бібліотечним фондом підручників у ЗЗСО та ЗПТО з такою кількістю класів чи учнів відповідно встановлюється доплата, яка Постановою № 1391 визнана як доплата «за завідування бібліотекою (медіатекою)».
Водночас абзацом першим п. 58 Інструкції № 102 установлено, що в загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, штатними розписами яких не передбачено посаду бібліотекаря, педагогічним та іншим працівникам, які ведуть бібліотечну роботу та роботу з бібліотечним фондом підручників, установлюється доплата за завідування бібліотекою в розмірі 10 % посадового окладу (ставки зарплати).
Водночас Типовими нормативами № 1205 не передбачено встановлення посади бібліотекаря, якщо в ЗЗСО функціонує менше ніж 5 класів, а Типовими нормативами № 1204 передбачено встановлення посади бібліотекаря за наявності у ЗПТО до 600 (включно) учнів, тобто не передбачено випадків, коли посада бібліотекаря не встановлюється.
Тому доплата за завідування бібліотекою, яка включає оплату бібліотечної роботи та роботи з бібліотечним фондом підручників, за умови відсутності штатної посади завідувача бібліотеки (медіатеки) може установлюватися в максимальному розмірі 15 %, а за відсутності посади бібліотекаря – у розмірі 10 % від ставки заробітної плати (посадового окладу) працівника, на якого покладено виконання таких обов’язків.
Водночас згідно з абзацом другим п. 58 Інструкції № 102 за наявності в закладах штатних посад бібліотечних працівників за завідування бібліотекою встановлюється доплата в розмірі 5–15 % посадового окладу. Конкретний розмір доплати встановлюється керівником закладу освіти за погодженням із профспілковим комітетом, ураховуючи розмір фонду підручників, з яким ведеться робота.
Тобто доплата, яка має назву «за завідування бібліотекою», що встановлюється завідувачу бібліотеки та бібліотекарю, які є штатними працівниками відповідних закладів, включає оплату за роботу з бібліотечним фондом підручників, що є невіддільною частиною бібліотечної роботи.
Про зазначене йдеться в листі МОН від 29.08.2006 № 1/9-549, в якому зазначається, що для визначення конкретного розміру доплати «за завідування бібліотекою» бібліотечним працівникам керівником закладу освіти має враховуватись розмір фонду підручників, з яким ведеться робота, як це передбачено п. 58 Інструкції № 102.
У цьому ж листі повідомляється, що, зважаючи на особливості визначення розміру посадових окладів завідувачів бібліотек, які є структурними підрозділами навчальних закладів, працівникам, які обіймають у них штатні посади завідувачів бібліотек, установлюється доплата в розмірах, визначених у п. 58 Інструкції № 102, саме за роботу з фондом підручників.
Особливості визначення розміру посадових окладів завідувачів бібліотек закладів освіти полягають у тому, що бібліотеки є їх структурними підрозділами. Згідно із приміткою 2 до таблиці 4 додатка 2 до наказу Мінкультури і туризму від 18.10.2005 № 745 посадові оклади завідувачів бібліотек, які є структурними підрозділами установи, підприємства або організації, установлюються на рівні посадових окладів бібліотекарів відповідної категорії.
Постановою № 1391 не передбачено зобов’язань чи доручень МОН внести зміни до своїх нормативно-правових актів, а також вказівок про незастосування тих положень з оплати праці, які не передбачено в постанові, що свідчить про чинність норм п. 58 Інструкції № 102.
Тому доплата, яка має назву «за завідування бібліотекою», установлюється завідувачу бібліотеки та бібліотекареві і включає, зокрема, оплату роботи з бібліотечним фондом підручників.
Коментарі до матеріалу