Як нарахувати ЄСВ на відпусткові за поточний та майбутній періоди

Оплата праці та кадрові питання працівників освіти

ЄСВ

Як визначити базу нарахування ЄСВ найманому працівнику, якому нараховано зарплату та відпусткові за поточний та майбутні періоди?

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону від 08.07.10 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) ЄСВ для платників, зазначених у ст. 4 цього Закону, установлюється в розмірі 22 % до бази нарахування ЄСВ.

Тобто ЄСВ за ставкою 22 % нараховується, зокрема, для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, на суму нарахованої кожній застрахованій особі зарплати за видами виплат, які включають основну та додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці», та суму винагороди фізособам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Якщо база нарахування не перевищує мінімальної заробітної плати (далі – МЗП), установленої ст. 8 Закону от 15.12.20 р. № 1082-IX на місяць, за який отримано дохід, ЄСВ розраховується як добуток МЗП, передбаченої цим законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ. Умовою застосування цієї норми є перебування найманого працівника в трудових відносинах (несення військової служби) повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.

Нарахування (обчислення) ЄСВ здійснюється в Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 13.01.15 р. № 4 (далі – Наказ № 4, Податковий розрахунок), на підставі бухгалтерських та інших документів, які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується ЄСВ.

Стосовно однієї застрахованої особи допускається декілька записів у додатку 1 до Податкового розрахунку, якщо протягом одного звітного (податкового) періоду цій особі було нараховано виплати за поточні та майбутні (відпусткові, декретні), за минулі (лікарняні, декретні і зарплата (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання якої (яких) перевищує календарний місяць, а також за відпрацьований час після звільнення з роботи або згідно з рішенням суду – середня зарплата за вимушений прогул) періоди (п. 1 розд. IV Порядку, затвердженого Наказом № 4).

Кількість календарних днів перебування у трудових/цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця не може зазначатися у звітному місяці за майбутні та минулі періоди, за винятком відпустки, декретної відпустки і випадків поновлення на роботі особи за рішенням суду.

Якщо на одну застраховану особу заповнюється декілька рядків, кількість календарних днів перебування у трудових/цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця наводиться лише в одному з них, а саме в тому, де вказується зарплата (за наявності).

Отже, працівнику, якому розраховуються відпусткові за поточний і майбутній періоди, ЄСВ нараховується за кожен період окремо. А сплачується ЄСВ з усієї суми нарахованих відпусткових у місяці, в якому були здійснені нарахування.

Так, для працівника, який частину місяця відпрацював, а іншу частину перебував у відпустці, де загальна сума нарахованого доходу за поточний місяць (сума зарплати за відпрацьований час та частина відпусткових, нарахованих за час перебування у відпустці в поточному місяці) не перевищує МЗП, ЄСВ розраховується як добуток МЗП, установленої законом на місяць, за який нараховується зарплата, та ставки ЄСВ.

Водночас ЄСВ на другу частину відпусткових нараховується на фактично нараховану суму, оскільки ці доходи включаються до бази нарахування ЄСВ майбутнього періоду (ЗІР, категорія 201.04.01).