Віктор Ляшко зустрівся з сімейними лікарями: первинна ланка — фундамент сучасної системи охорони здоров’я

Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко провів зустріч з сімейними лікарями, де обговорили ключові виклики та можливості розвитку первинної медичної допомоги, яка є основою системи охорони здоров’я України.

«Первинна ланка — це перша точка контакту пацієнта із системою охорони здоров’я. Це — фундамент, на якому будується універсальний доступ до якісної медичної допомоги. Саме тому в Стратегії розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року первинна медична допомога визначена ключовим пріоритетом. Вона повинна бути доступною, ефективною і гідно оплачуваною. Ми працюємо над тим, щоб сімейний лікар, який є центральною фігурою в системі, мав усі умови для фахового зростання та гідної оплати праці», — наголосив Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Під час зустрічі порушили низку важливих питань: зокрема, справедливу й обґрунтовану оплату послуг на “первинці”, навантаження на сімейних лікарів і перспективу зміни капітаційної ставки. Обговорили також виклики надання первинної медичної допомоги в сільській місцевості, а також нагальну потребу в посиленні профілактичної складової роботи сімейного лікаря.

Наразі в Україні 2 541 надавач первинної медичної допомоги має договір з НСЗУ. Понад 23 тисячі лікарів “первинки” (сімейних лікарів, педіатрів, терапевтів) надають медичну допомогу в більш ніж 7 тисячах місць (ЦПМСД, амбулаторіях тощо). Середній вік лікаря первинної ланки становить майже 50 років, понад 80% лікарів — жінки. У середньому на одного лікаря припадає 1 249 декларацій, тоді як оптимальний обсяг практики, визначений законодавством, становить: 1 800 пацієнтів на сімейного лікаря, 2 000 — на терапевта, 900 — на педіатра. Водночас понад 21% лікарів первинної ланки працюють із перевищенням оптимального навантаження.

У 2024 році держава виплатила надавачам первинної медичної допомоги понад 23,5 млрд грн. Мінімальний рівень заробітної плати для лікаря первинки встановлений на рівні не менш як 20 тисяч грн, а для медичних сестер і братів — 13,5 тисяч грн. Це не фіксований рівень, це лише базові гарантії для медиків, котрі працюють повний робочий день. Керівник медзакладу може встановлювати доплати та надбавки з урахуванням складності, відповідальності та умов роботи, кваліфікації працівника, результатів його роботи. З моменту, як медзаклади стали самостійними підприємствами, відповідальність за розподіл бюджету та його раціональне використання покладено саме на керівника медичного закладу. Бачимо, що все більше медзакладів спроможні забезпечувати лікарям значно вищу оплату. За даними НСЗУ, у 2024 році середня заробітна плата сімейного лікаря становила 23,8 тис. грн, а медичних сестер і братів — 14,9 тис. грн. Водночас у 21 медичному закладі лікарі отримували понад 35 тис. грн щомісяця, а ще в 267 медзакладах — понад 28 тис. грн. Попри всі виклики, кількість сімейних лікарів в Україні залишається стабільною, а майже половина з тих, хто тимчасово залишив систему, згодом повертаються до професії.

У 2025 році медична допомога в сільській місцевості отримає додаткове фінансування. Зокрема, базова капітаційна ставка збільшена до 844,4 грн замість 786,65 грн у 2024 році, а також додано сільський коефіцієнт. На виконання Указу Президента «Про заходи щодо забезпечення доступності медичної і реабілітаційної допомоги, лікарських засобів та медичних виробів у сільській місцевості» для сільських медичних закладів «первинки» впроваджується коефіцієнт 1,1 до базової ставки. Це дозволить збільшити фінансування закладів первинної допомоги, а медики, що працюють у селах, отримуватимуть більше коштів за кожного пацієнта. Також держава передбачила компенсацію витрат на житло для медиків і працює над забезпеченням їх доступним житлом у сільській місцевості.

Ключовим фокусом роботи сімейних лікарів є профілактика — виявлення, попередження та контроль факторів ризику, які можуть призвести до захворювань. За даними дослідження STEPS (2019), понад половина дорослого населення має надмірну вагу, а майже кожен четвертий — ожиріння. Понад третина має підвищений артеріальний тиск, 40% — підвищений рівень холестерину. 87% споживають надмірну кількість солі, дві третини — недостатньо овочів і фруктів, кожен десятий — недостатньо рухається. Це — фактори, що потребують активної роботи на рівні “первинки”.

Особливу увагу під час зустрічі приділили темі виявлення та контролю гіпертонії — одного з трьох найнебезпечніших чинників, які скорочують життя українців. За оптимістичними прогнозами, реалізація масштабних програм виявлення і лікування гіпертонії дозволить знизити її шкоду для здоров’я населення на 25–30%.

«Гіпертонія — загроза, яка щодня забирає здоров’я і життя тисяч українців. Але її можна і потрібно тримати під контролем. Якщо вдається знизити середній артеріальний тиск хоча б на 10 мм рт. ст., це означає на 40% менше інсультів, на чверть менше смертей від серцево-судинних захворювань. Ми маємо всі необхідні інструменти — від профілактики до ранньої діагностики — і важливо, щоб вони використовувалися максимально ефективно. Це зона відповідальності не лише лікаря, а й системи загалом. І саме на первинній ланці має відбуватися головна битва за здоров’я українців», — зазначив Міністр.  

Сімейні лікарі проводять обов’язкові скринінги, зокрема на серцево-судинні захворювання (вимірювання артеріального тиску, визначення індексу маси тіла, вимірювання холестерину, оцінку серцево-судинного ризику за шкалою SCORE), діабет та низку інших хвороб. Усі ці послуги пацієнт може отримати безоплатно в межах Програми медичних гарантій.

Також учасники зустрічі обговорили, як мотивувати пацієнтів звертатися до лікаря вчасно — саме для проходження профілактичних оглядів і виявлення захворювань на ранніх стадіях. Це дозволяє зберігати якість життя, уникати ускладнень і зменшувати витрати на лікування в майбутньому.

https://www.kmu.gov.ua