Сумарне чи щорічне підвищення кваліфікації для атестації вчителя?

Стаття 51 закону «Про повну загальну середню освіту» встановлено, що кожен педагогічний працівник зобов’язаний щороку підвищувати свою кваліфікацію відповідно до Закону України «Про освіту» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника протягом п’яти років, яка оплачується за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, не може бути меншою за 150 годин. Також передбачено, що на основі пропозицій педагогічних працівників педагогічна рада закладу освіти формує та затверджує річний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників на наступний календарний рік, що визначає зокрема суб’єктів підвищення кваліфікації, кількість годин, строки її проходження.

Тобто підвищення кваліфікації – це обов’язок педагогічного працівника, який забезпечується відповідно до річного плану закладу та бюджетними коштами з визначенням відповідних суб’єктів підвищення кваліфікації, де це буде здійснюватися.

Питання атестації педагогічних працівників урегульовано ст.48 закону «Про повну загальну середню освіту», якою передбачено, що атестація педагогічних працівників здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту» з урахуванням цього Закону та в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

У ст.50 закону «Про освіту» зазначено, що атестація педагогічних працівників – це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. 

Установлено, що атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.

За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються або підтверджуються кваліфікаційні категорії, присвоюються педагогічні звання. Перелік кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України. 

Тобто цією статтею не передбачено умови, що атестація педагогічного працівника можлива лише за умови щорічного підвищення кваліфікації. 

Стаття 59 закону «Про освіту» врегульовано питання професійного розвитку та підвищення кваліфікації педагогічних працівників, який передбачає постійну самоосвіту, участь у програмах підвищення кваліфікації та будь-які інші види і форми професійного зростання. Передбачено, що загальна кількість годин, відведена на підвищення кваліфікації педагогічного працівника, що оплачується за кошти відповідних бюджетів, визначається законодавством. Також установлено, що необхідною умовою атестації педагогічного працівника є підвищення кваліфікації.

Але і в цій статті відсутня вимога щодо обов’язковості щорічного підвищення кваліфікації для цілей атестації педагогічного працівника.

Тобто вимога щодо щорічного підвищення кваліфікації, що передбачена ст.51 закону «Про повну загальну середню освіту», стосується обов’язку педагогічних працівників підвищувати свій професійний рівень, а процедура атестації, що зазначена у ст. 48 закону «Про повну загальну середню освіту» та ст.50 Закону «Про освіту», що передбачає визначення кваліфікаційного рівня педагогічної діяльності працівника, не вимагає щорічного підвищення кваліфікації.

Зазначене відображено також у Положенні про атестацію педагогічних працівників затвердженому наказом МОН України від 9.09.2022 № 805.

Зокрема підпунктом 5 пункту 3 наказу МОН № 805 встановлено, що мінімальний загальний обсяг підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, необхідний їм для проходження атестації, становить не менше ніж 150 годин упродовж п’яти років.

Пунктом 8 розділу І Положення про атестацію встановлено, що підвищення кваліфікації педагогічних працівників проводиться в міжатестаційний період відповідно до законодавства і є необхідною умовою атестації. Загальний обсяг підвищення кваліфікації визначається сумарно за останні 5 років перед атестацією та незалежно від суб’єкта підвищення кваліфікації, виду, форми чи напряму, за якими педагогічний працівник пройшов підвищення кваліфікації. 

Тобто передбачено умову про сумарний обсяг підвищення кваліфікації впродовж останніх перед атестацією п’яти років у кількості не менше 150 годин, а не про щорічне проходження кваліфікації впродовж цих п’яти років із загальним його обсягом не менше 150 годин. 

Тому атестаційна комісія має прийняти відповідне рішення про відповідність (невідповідність) педагогічного працівника займаній посаді, присвоєння (підтвердження) йому відповідної кваліфікаційної категорії і педагогічного звання або про відмову в такому присвоєнні (підтвердженні) залежно від результатів його професійної діяльності з урахуванням того, що сумарний обсяг підвищення його кваліфікації упродовж 5 років становить 150 годин.

https://pon.org.ua