Середній заробіток педагогам під час призупинення трудового договору: спеціальна гарантія має пріоритет

Аналіз постанови Верховного Суду від 13 листопада 2025 року у справі № 644/368/23.

Воєнний стан суттєво трансформував трудові відносини, запровадивши нові механізми, зокрема призупинення дії трудового договору. Разом із тим для окремих категорій працівників законодавець установив додаткові гарантії. Однією з таких категорій є працівники закладів освіти.

У постанові від 13 листопада 2025 року Верховний Суд сформував важливий правовий висновок щодо співвідношення статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та статті 57-1 Закону України «Про освіту».

Позивач — учитель трудового навчання ліцею — оскаржив наказ про призупинення з 01 квітня 2022 року дії його трудового договору, вимагав:

•   скасувати наказ;
•   поновити дію трудового договору;
•   стягнути середній заробіток за період призупинення;
•   відшкодувати моральну шкоду.

Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позову відмовили, вважаючи призупинення правомірним через тимчасову окупацію міста та неможливість організації роботи.

Підхід Верховного Суду

Верховний Суд погодився з тим, що:

• під час окупації роботодавець об’єктивно не міг надати роботу;
• працівник також не мав можливості виконувати трудові обов’язки;
• отже, призупинення трудового договору відповідало статті 13 Закону № 2136-ІХ.

У цій частині рішення судів залишено без змін.

Ключове питання: середній заробіток

Суд звернув увагу, що позивач є працівником закладу освіти, а отже на нього поширюється стаття 57-1 Закону України «Про освіту», яка в редакції, чинній у 2022 році, прямо гарантувала:

• збереження місця роботи та середнього заробітку працівникам закладів освіти на час особливого періоду.

 Тому Верховний Суд дійшов висновку:

•   стаття 57-1 Закону «Про освіту» є спеціальною нормою;
•   вона має пріоритет над загальною нормою статті 13 Закону про воєнні трудові відносини;
•   покладання обов’язку з виплати заробітку виключно на державу-агресора є помилковим щодо педагогів.

Наслідки для розгляду справи

Суди попередніх інстанцій:

•   не дослідили розмір середнього заробітку;
•   не встановили, хто саме зобов’язаний здійснювати виплату;
•   передчасно відмовили і в компенсації моральної шкоди.

Тому Верховний Суд:

•  скасував рішення в частині відмови у стягненні середнього заробітку та моральної шкоди;
•  передав справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Правовий висновок Верховного Суду

Стаття 57-1 Закону України «Про освіту» у правовідносинах щодо відшкодування середнього заробітку педагогічним працівникам за час призупинення дії трудового договору є спеціальною нормою та має пріоритет перед статтею 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Це рішення:

•   посилює соціальні гарантії педагогів у період воєнного стану;
•   формує орієнтир для судів щодо правильного застосування спеціальних норм;
•   підтверджує, що навіть законне призупинення трудового договору не скасовує передбачених законом фінансових гарантій.

Висновок

Верховний Суд чітко розмежував:

• призупинення трудового договору — допустиме,
• невиплата середнього заробітку педагогам — неприпустима, якщо на момент спору діяла стаття 57-1 Закону «Про освіту».

Постанова має важливе практичне значення для захисту прав працівників закладів освіти та для формування сталої судової практики.

Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради