Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Простій у воєнний час: підстави, оформлення, оплата

02.06.2023

Відповідно до вимог статті 34 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України), простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Простій як призупинення роботи, що є підставою для тимчасового переведення працівників за їх згодою на іншу роботу, може бути викликаний будь-якою причиною як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру. Переведення можливе як на тому ж самому підприємстві, в установі, організації, так і на інше підприємство, в установу, організацію, що знаходиться в тій же місцевості.

У разі простою для переведення працівника на іншу роботу вимагається його згода. Це означає, що відмова працівника від такого переведення не може бути підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, чи для позбавлення премії повністю або частково.

Законодавством не встановлені обмеження щодо кількості переведень упродовж календарного року або їх загальної тривалості упродовж року.

Строк переведення обмежений періодом один місяць.

Порядок оплати часу простою та попередження роботодавця про простій визначені статтею 113 КЗпП України.

Час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Про підстави для простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити роботодавця чи бригадира, майстра або посадових осіб.

За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

Час простою з вини працівника не оплачується.

На період освоєння нового виробництва (продукції) роботодавець може здійснювати працівникам доплату до попереднього середнього заробітку на строк не більше,  як шість місяців.

Щодо умов запровадження простою

Законодавством не встановлено чітких умов (підстав) оголошення простою на конкретному підприємстві. Також не встановлено і жодних обмежень, тому вирішення питання щодо оголошення простою повною мірою залежить від об’єктивних обставин, які склалися на підприємстві, та бажання роботодавця.

Обов’язкова умова – наявність обставин, які спричинили повну зупинку роботи підприємства або його структурних підрозділів. Крім того, простій може бути застосовано до окремих працівників з огляду на неможливість виконанням ними своїх трудових обов’язків, до прикладу, у зв’язку з втратою/пошкодженням засобів виробництва, з якими вони працювали. При цьому, працівники цього ж структурного підрозділу, які в процесі праці не використовують втрачені/пошкоджені засоби виробництва (або результат роботи працівників, які використовували такі засоби) та не мають інших перешкод для виконання своєї трудової функції, можуть продовжувати роботу.

Важливо усвідомлювати, що самої по собі дії правового режиму воєнного стану в Україні недостатньо для оголошення простою, якщо підприємство може продовжувати нормально функціонувати.

Сьогодні простій оголошують з таких підстав: знищення або пошкодження майна підприємства, важливих об’єктів інфраструктури (енергетичні та логістичні ресурси), розташування підприємства на тимчасово окупованих територіях або на територіях, де ведуться активні бойові дії тощо.

Щодо порядку оформлення простою

КЗпП України та інші акти законодавства не регулюють детально порядок оголошення та запровадження простою на підприємстві.

Певний алгоритм дій роботодавця міститься  Листі Міністерства праці та соціальної політики України від 23 жовтня 2007 року № 257/06/187-07 “Щодо організації роботи під час простою на підприємстві”. Міністерство рекомендує роботодавцям вчиняти такі дії:

  •  видати наказ про оголошення простою (у ньому варто вказати період запровадження або обставину, з якою пов’язуватиметься припинення простою; перелічити працівників, на яких він поширюється; визначити розмір заробітної плати, яка виплачуватиметься працівникам, а також відповідальну особу за доведення до відома цього наказу іншим працівникам);
  •  оформити акт простою (зафіксувати причини, що зумовили зупинення роботи підприємства).

Якщо простій матиме цілодобовий характер, у наказі слід визначити необхідність присутності або відсутності працівника на роботі.

Оплата праці на час оголошення простою

Простій не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Тобто, роботодавець не має 

https://cv.dsp.gov.ua

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
18.04.2025
Випуск: Новини тижня для бюджетних установ (14.04.2025 - 18.04.2025)
Бюджет. Бухгалтерський огляд   10 відповідей НАДС щодо нової класифікації посад державної служби Постанова набирає чинності одночасно із Законом України від 11 березня 2025 року № 4282-ІХ “Про внесення змін до деяких законів України щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці держ...
11.04.2025
Випуск: Новини тижня для бюджетних установ (07.04.2025 - 11.04.2025)
Бюджет. Бухгалтерський огляд   Чи вважається порушенням відсутність підпису одержувача у видаткових касових ордерах або видаткових відомостях? Видаткові касові ордери або видаткові відомості не приймаються для виведення залишку готівки в касі, якщо видача готівки з каси не підтверджена підпи...
21.04.2025
Мінімальні зарплати у країнах ЄС: дані на 2025 рік
Євростат оприлюднив перші дані за 2025 рік щодо мінімальних зарплат. Так, з 1 січня 2025 року національна мінімальна заробітна плата встановлена у 22 з 27 країн Європейського Союзу. Винятками залишаються Данія, Італія, Австрія, Фінляндія та Швеція. У 10 країнах мінімальна зарплата менша за €1 ...
Нове
11.07.2025
Оновлено функціонал кабінету страхувальника на вебпорталі електронних послуг ПФУ
Інформуємо, що в кабінеті страхувальника на вебпорталі електронних послуг ПФУ здійснено оновлення функціоналу, а саме: реалізовано режим формування та подання звітів за формою згідно з додатком до Постанови № 17-1. Повідомляємо, що Постановою Правління Пенсійного фонду України від 13.06.20...
10.07.2025
Чи можна сформувати заяву-розрахунок за паперовими лікарняними?
З 1 жовтня 2021 року всі заклади охорони здоров’я України перейшли на оформлення електронних лікарняних. Електронний лікарняний формується на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність, який лікар створює в електронній системі охорони здоров’я. Сьогодні основний обсяг обі...
10.07.2025
Чи нараховується підвищення окладу працівнику органу місцевого самоврядування при відрядженні в зону бойових дій?
Постановою КМУ «Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану» від 25.04.2023 № 391 (далі – постанова № 391) визначено порядок підвищення окладів працівників держорганів, які безпосередньо здійснюють свої повнова...