Простій у роботі вчителя під час війни: 10 важливих запитань

Через воєнні дії в багатьох школах України призупинили освітній процес і запровадили простій для працівників. Як має оплачуватись праця освітян у цей період? Чи можуть попросити вчителя працювати, незважаючи на оголошений простій? Як заклад освіти повинен правильно оголосити про простій та оформити його? Чи поширюється простій на мобілізованих працівників? Підготували відповіді з посиланнями на норми чинного законодавства. 

1. Що таке робочий простій і які його види?

Простій — призупинення роботи за відсутності організаційних або технічних умов, необхідних для її виконання, через невідворотні сили та інші обставини. Це винятковий випадок у процесі діяльності установи чи підприємства. Причини простою діляться на три види:

«винуватець» простою — роботодавець (адміністративне призупинення діяльності підприємства, перепрофілювання робіт, порушення підприємством договірних відносин з партнерами, економічна криза тощо);
«винуватець» простою — працівник (навмисне й ненавмисне порушення техніки безпеки, трудової дисципліни, пошкодження обладнання тощо);
непереборні обставини (війна й оголошений воєнний стан, стихійне лихо, техногенна катастрофа, пандемія тощо).

2. Коли оголошують простій у закладах освіти під час воєнного стану?

Хоча воєнний стан запровадили на всій території України, ситуація в регіонах відрізняється. Саме тому ухвалення рішення про оголошення простою потребує врахування поточної ситуації: може установа функціонувати за цих умов чи ні? Ось основні підстави для оголошення про запровадження простою:

– розташування установи на тимчасово окупованій території;

– розташування в зоні, де відбуваються бойові дії;

– є загроза життю працівників;

– у педагогів немає можливості продовжувати навчати дітей дистанційно;

– установа зруйнована повністю або частково.

Важливо: українські закони не встановлюють конкретних вимог чи умов, які можуть заборонити роботодавцю чи обмежити його в ухваленні рішення про запровадження простою в умовах воєнного стану. Отже, виключно роботодавець вирішує: оголошувати простій під час війни чи ні.

Як наголошує освітній омбудсмен Сергій Горбачов, у конкретному закладі освіти оголосити простій можуть лише у випадку, якщо це умова для всього колективу, тобто якщо заклад освіти вимушений призупинити роботу. Або окремо працівнику, який не може виконувати роботу дистанційно через відсутність техніки, інтернету.

3. Що дає оголошення простою працівникам закладів освіти?

Якщо заклад освіти оголошує простій, це дає можливість:

залучати тимчасову заміну на місце відсутнього працівника;
виплачувати освітянам заробітну плату в розмірі, передбаченому статтею 113 КЗпП. Зменшується навантаження на бюджет країни.

4. Чи можна оголосити про запровадження простою усно?

Ні, у жодному разі. Також не можна оформити простій на підставі заяви від працівника. Тоді як правильно оголосити простій та оформити його?

Відповідальні за кадрову документацію особи складають акт простою. Там мають бути зазначені обставини виникнення простою, дата, з якої оголошується простій.
Видається наказ для всього закладу освіти. Там має бути вказано, кого саме стосуватиметься простій, який період запровадження та обставини, за яких простій закінчиться. Наприклад: «до можливості відновити роботу», «до закінчення періоду воєнного стану».
Оформити простій на підставі заяви від особи не можна.
Наказ має визначити особу, відповідальну за доведення наказу до працівників, на яких він поширюється. Ця ж людина має повідомити всіх про закінчення простою та відновлення роботи.

5. Чи можуть відправити вчителя в простій, якщо той викладає дистанційно з-за кордону?

Ні, це не відповідає нормам чинного законодавства. Кожен український вчитель має законне право працювати з-за кордону дистанційно (вичерпно про це — у публікації «Освіта в умовах воєнного стану», запитання 24). Також керівник не має права вимагати інформацію про місце, звідки вчитель працює дистанційно. Він може запитати, але право надати відповідь чи ні — за працівником.

6. Як оплачується простій у роботі вчителя?

Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу), розповідає освітній омбудсмен Сергій Горбачов. Це означає, що під час воєнного стану керівник не може виплачувати працівнику закладу освіти менш ніж ⅔ тарифної ставки. Це визначено статтею 113 Кодексу законів про працю України. Водночас закон не забороняє виплачувати більше, ніж дві третини тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Зокрема, більший розмір може встановлюватися галузевими нормативними документами та колективними договорами.

Відповідно до пункту 8.3.3 Галузевої Угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2021–2025 роки, що зареєстрована Міністерством економіки України 18 червня 2021 року за № 12, сторони рекомендують керівникам установ та закладів освіти забезпечити оплату простою працівникам, включаючи непедагогічних і тих, які працюють за сумісництвом, не з їхньої вини в розмірі середньої заробітної плати.

7. Чи може керівник закладу освіти самостійно визначати розмір оплати часу простою?

Так, може. Але розмір оплати має бути не нижчим від двох третин тарифної ставки встановленого працівнику тарифного розряду (посадового окладу). Це регламентується пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 року № 221 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану». Також це роз’яснюється, зокрема в листі МОН від 25 квітня 2022 року №1/4444-22 «Про оплату праці працівників закладів освіти».

Вичерпну інформацію про те, як має оплачуватися простій, ви можете знайти в статті 113 КЗпП України.

8. Чи правомірно просити вчителя вийти на роботу під час простою?

Ні, неправомірно. Адже оголошення простою означає, що працівник не зобов’язаний виходити на роботу. В умовах воєнного стану виходити на роботу в разі оголошення простою працівник повинен лише якщо був виданий відповідний наказ місцевої військової адміністрації долучатися до робіт із забезпечення діяльності критичної інфраструктури.

Якщо ж освітній процес відбувається в очному або дистанційному форматі, то заробітна плата виплачується в повному обсязі.

9. Які правила простою для мобілізованих працівників?

Усім мобілізованим працівникам за період простою під час воєнного стану за законом виплачуватимуть середній заробіток — незалежно від того, запроваджено на підприємстві простій чи ні.

Кого саме стосується цей пункт? Працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом.

10. Працівник захворів під час простою: що з виплатами?

Якщо працівник закладу освіти захворів у період простою, він має право на оплату днів непрацездатності. Листок непрацездатності, оформлений під час простою, оплачується в загальному порядку. Тут діють норми частини першої статті 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV.

https://osvitoria.media