Безпека понад усе: чому не повинно бути примусу йти на роботу під час повітряної тривоги

Із неформального спілкування з освітянами мені стало відомо про випадки, коли педагогів змушують йти на роботу в заклад освіти під час повітряної тривоги. Тобто бути на місці на момент початку свого робочого дня незалежно від безпекової ситуації. Такі вимоги обумовлюють начебто тим, що як тільки завершиться повітряна тривога, освітяни одразу повинні приступити до виконання своїх посадових обов’язків.

Наголошу, що такі дії – неприпустимі, адже роботодавець не може вимагати від працівника покидати безпечне місце, у якому той має знаходитися під час повітряної тривоги, адже це ставить під загрозу життя і здоров’я працівника. 

Якщо працівник запізнюється на роботу саме у зв’язку із повітряною тривогою, це не є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності за порушення норм трудового законодавства, адже загроза для життя та здоров’я є поважною причиною.

Як зазначено у роз’ясненні Міністерства юстиції України, хоча чинне законодавство не містить вичерпного переліку поважних причин для відсутності на роботі, їх оцінка має ґрунтуватися на істотності обставин — тобто на тому, що такі обставини об’єктивно перешкоджають явці на роботу і не можуть бути усунені самим працівником.

Відтак, відсутність працівника на робочому місці під час повітряної тривоги вважається поважною причиною, якщо вона збігається з періодом дії повітряної тривоги, а також включає час, необхідний для переміщення до укриття та повернення з нього. За можливості працівник має повідомити керівника про причину своєї відсутності. Крім того, така відсутність є обґрунтованою, якщо на підприємстві відсутнє обладнане укриття, у якому працівник може безпечно продовжувати виконання трудових обов’язків.

Звертаємо увагу, що 4 вересня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 1092 “Деякі питання оптимізації захисту населення та реагування на загрози засобів повітряного нападу”, якою встановив червоний та жовтий рівень загрози залежно від засобів повітряного нападу. Фактично для закладів освіти нічого не змінюється,  порядок дій працівників той самий.

НОРМАТИВНЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ

Право на здорові і безпечні умови праці – одне з основних трудових прав працівників відповідно до статті 2 Кодексу законів про працю України.

Також пам’ятаймо, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, – вказує стаття 3 Конституції України.

Роботодавець не вправі вимагати від працівника виконання роботи, що становить явну небезпеку для життя працівника, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці, – визначає стаття 153 Кодексу законів про працю України.

Більше того, стаття 130 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що суб’єкти господарювання розробляють та затверджують, зокрема, план реагування на надзвичайні ситуації, а суб’єкти господарювання (крім об’єктів підвищеної небезпеки) з чисельністю працюючого персоналу 50 осіб і менше – інструкцію щодо дій персоналу суб’єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій.

Як зазначено у роз’ясненні Міністерства юстиції України, роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи в умовах, що становлять небезпеку для його життя чи здоров’я. Вимога залишатися на робочому місці під час повітряної тривоги без можливості перейти в укриття є незаконною. До посадових осіб роботодавця може бути застосовано адміністративну (за статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення – порушення законодавства про охорону праці) та навіть кримінальну відповідальність (за статтею 271 Кримінального кодексу України – порушення вимог законодавства про охорону праці), якщо роботодавець не вживав заходів щодо забезпечення безпеки працівників, зокрема заходів реагування у випадку повітряної тривоги, та це призвело до завдання шкоди життю та здоров’ю працівників чи інших осіб. Якщо ви стикнулися з такими вимогами, зверніться до профспілки вашого підприємства або до Державної служби України з питань праці. Також ви можете написати заяву до Національної поліції.

Також і Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці публікувало консультацію щодо питання, чи можна віднести до поважних причин відсутність на робочому місці працівника під час оголошеної повітряної тривоги. У ній повідомляється, що роботодавець приймає та видає певний документ з алгоритмом дій або правилами поведінки працівників у надзвичайних ситуаціях, відповідно до якого працівники діють під час оголошення повітряної тривоги. У разі, якщо у роботодавця відсутній такий документ, працівники повинні діяти за загальними правилами поведінки під час оголошення повітряної тривоги в умовах воєнного стану. Таким чином, відсутність працівника на робочому місці під час оголошеної повітряної тривоги, а саме перебування в укритті, є поважною причиною, що виключає вину працівника та не вважається прогулом без поважних причин.

ЩОДО ОСІБ, ВІДПОВІДАЛЬНИХ ЗА УКРИТТЯ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Укриття закладу освіти поза освітнім процесом може використовуватися для всіх людей, а не лише учасників освітнього процесу. Саме тому до такого укриття має бути забезпечено доступ всім, а людина, відповідальна за укриття, має контролювати можливість доступу до нього.

Як зазначено у роз’ясненні Міністерства юстиції України, посадові особи, які не забезпечили доступ людей до захисних споруд, можуть бути притягнуті до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Адміністративна відповідальність:

•  Незабезпечення доступу до укриття – штраф від 1700 до 3400 грн.
•  Порушення умов експлуатації укриттів – штраф 2550–5100 грн, повторно протягом року – до 8500 грн.
•  Невиконання вимог ДСНС – штраф 3400–6800 грн.

У випадках вчинення таких дій право складати протоколи та розглядати справи про такі адміністративні правопорушення надаються Державній службі України з надзвичайних ситуацій.

Кримінальна відповідальність:

У разі, якщо недопуск або неналежний стан укриття призвів до травм чи загибелі людей під час повітряної тривоги, передбачене покарання – позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.

ДЛЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ ЗАХИСНИХ СПОРУД СТВОРЮЮТЬСЯ ФОРМУВАННЯ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Хочу наголосити громадам, що для обслуговування та експлуатації фонду захисних споруд (укриттів) створюються об’єктові формування цивільного захисту з обслуговування захисних споруд або призначаються відповідальні за це особи. І створює такі формування балансоутримувач, а це  – власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі, тобто засновники закладів освіти ! Це визначається розділом VІ Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС 09.07.2018 р. № 579. 

Згідно з Порядком утворення, завдання та функції формувань цивільного захисту (далі – Порядок) об’єктові формування цивільного захисту утворюються суб’єктами господарювання, у яких працюючий персонал понад 50 осіб та які володіють транспортною, будівельною, комунальною, медичною, пожежною та іншою спеціальною технікою і відповідають певним умовам. Оскільки заклади освіти не мають умов та техніки, тому безпосередньо утворювати формування цивільного захисту у закладах освіти неможливо.

Хочу звернути увагу, що відповідно до пункту 7 Порядку, до формувань цивільного захисту призначаються на добровільній ! основі працівники суб’єктів господарювання, які досягли 18 років, мають повну цивільну дієздатність, здатні за станом здоров’я виконувати покладені на них обов’язки, що підтверджується попередніми та періодичними медичними оглядами. 

А призначення працівників здійснюється відповідно до укладеного трудового договору на підставі рішення про утворення формувань цивільного захисту. Умови виконання працівниками покладених на них обов’язків, а також порядок їх заохочення обумовлюються у колективних договорах, укладених у суб’єктів господарювання, і визначаються окремими наказами їх керівників. 

Маю наголосити, що заходи з питань цивільного захисту у громаді мають бути належним чином організовані та не можуть здійснюватися педагогами з порушенням їхніх трудових прав та гарантій.

Освітній Омбудсмен України