Відпустка за сумісництвом. Чи може вона бути такої само тривалості, як на основному місці роботи?

Працівник працює на основному місці роботи і за сумісництвом — з грудня 2024 року, два дні в тиждень по дві години. Планує піти у відпустку за основним місцем роботи на 14 календарних днів. Як оформити відпустку на місці роботи за сумісництвом? Чи може ця відпустка бути такої само тривалості, як на основному місці роботи?

Оскільки відповідно до статей 21, 1021 КЗпП сумісництво є окремим трудовим договором, а щорічна основна відпустка надається за відповідний робочий рік, який відліковується з дати укладання трудового договору, то звертаємо вашу увагу, що робочі роки за основним місцем роботи і за сумісництвом, навіть якщо сумісництво внутрішнє, будуть різними. Відпустки надаватися будуть за відповідні робочі роки і оформлюватися або окремими наказами, або окремими пунктами наказу (для внутрішніх сумісників).

Відповідно до підпункту 5 частини 7 статті 10 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі — Закон № 504) щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються сумісникам одночасно з відпусткою за основним місцем роботи. Оскільки вами зазначено, що працівник як сумісник працює з грудня 2024 року, то він вже пропрацював безперервно шусть місяців, тому має право на відпустку повної тривалості. Щорічна основна відпустка за сумісництвом надається за заявою працівника одночасно з наданням щорічної основної відпустки за основним місцем роботи, оскільки надання таких відпусток одночасно є гарантією відпочинку працівника.

Оскільки надання відпустки за сумісництвом, як за окремими трудовим договором, здійснюється за тими самими нормами Закону № 504, то відповідно до статті 12 працівник-сумісник, маючи право отримати відпустку повної тривалості, може виявити бажання отримати її частину, тобто використати 14 календарних днів, а невикористані дні використати згодом. Для цього він має подати відповідну заяву. При наданні 14 календарних днів відпустки буде дотримано норму статті 12 Закону № 504 щодо поділу відпустки на частини і використання неподільної частини тривалістю 14 календарних днів.

Що стосується ситуації щодо робочого часу працівника-сумісника, то відповідно до пункту 1 частини першої статті 9 Закону № 504 до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (стаття 6 Закону № 504), зараховуються час фактичної роботи (в тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка, тобто весь період роботи з грудня 2024 року по, наприклад, 25 липня  2025 року, зараховується в стаж для надання щорічної основної відпустки.

Вікторія ЛІПЧАНСЬКА, керівник Центру правової допомоги ФПУ

Офіційний веб-портал Федерація професійних спілок України