Відпустка без збереження заробітної плати – це не вихід, якщо роботодавець не може забезпечити роботою

До Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці звернувся Антон К. – працівник одного із виробничих підприємств Донецької області. На жаль, обсяги виробництва останнім часом впали та працівники деяких структурних підрозділів «випали» із виробничого процесу. Пан Антон зателефонував до Міжрегіонального управління та спитав інспектора праці, чи законно керівник наполягає на відпустках без збереження заробітної плати? Для Антона це єдине джерело доходу у родині…Да і керівництво говорить про тимчасові труднощі.

Інспекторка праці зв’язалася з керівником ТОВ «А» та дізналася про ситуацію, що склалася на заводі. Дійсно, на сьогодні не має потреби у деяких фахівцях. Директор також підтвердив, що докладає зусиль, щоб запуститися у повному обсязі та задіяти весь персонал. Інспекторка роз’яснила, що у ситуації, коли зупиняється робота за відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами, тобто не з вини працівника,  на підприємстві може бути оголошено простій.  У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, або на інше підприємство, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця. Зауважила, що час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Крім того, як варіант, запропонувала розглянути можливість надання щорічних або додаткових відпусток, які оплачуються, якщо такі наявні у працівників.

Після міркувань та виваження економічних можливостей підприємства, директор надав Антону К. 24 календарних дня щорічної відпустки, яку він не встиг використати у минулому році, а його колег по цеху відправили у простій.

https://smu.dsp.gov.ua