Щодо правомірності відмови роботодавця у наданні відпустки батькові при народженні дитини

Відповідно до статті 2 Закон України «Про відпустки» право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Стаття 4 Закон України «Про відпустки» закріплює види відпусток, одним з яких відповідно до пункт 4 частини першої статті 4 вищезазначеного Закону є соціальні відпустки.

Згідно із Законом України від 15.04.2021 № 1401-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною» пункт 4 частини першої статті 4 Закон України «Про відпустки» доповнено абзацом шостим який зазначає одним із видів соціальної відпустки - відпустка при народженні дитини.

Також, Закон України від 15.04.2021 № 1401-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною» доповнює Закон України «Про відпустки» статтею 19-1, відповідно до якої відпустка при народженні дитини - це одноразова оплачувана відпустка при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів) надається не пізніше трьох місяців з дня народження дитини.

Тривалість відпустки при народженні дитини не може перевищувати 14 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів. Як зазначено у пункті 4 Порядку надання відпустки при народженні дитини, затверджененого постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2021 року № 693 (далі - Порядок), відпустка надається одноразово тривалістю, що визначається працівником у письмовій заяві про її надання (але не більш як 14 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів), не пізніше ніж протягом трьох місяців з дня народження дитини. Ця відпустка повинна бути використана працівником не пізніше 104-го дня з дня народження дитини.

Відповідно до частини 1 статті 77-3 КЗпП України, статті 19-1 Закону України «Про відпустки» до осіб які мають право на відпустку, зокрема належать:

• чоловік, дружина якого народила дитину;
• батько дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

Ділити відпустку на частини не можна, як і отримати замість неї грошову компенсацію.

Згідно частини 2 статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.  В інших випадках роботодавець не має правових підстав для відмови у наданні відпустки.

Батько дитини, у разі використання  відпустки при народженні дитини, зобов’язаний надати роботодавцю копії документа, необхідного для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтва про народження дитини протягом 30 календарних днів з дня виходу в таку відпустку.

https://zakon.rada.gov.ua