Особливості обліку благодійної допомоги для релокованих громад

Для релокованих громад Луганщини, що нині працють у форматі військових адміністрацій, нагально потрібне законодавче підґрунтя для роботи з гуманітарною допомогою. Більшість з них створили гуманітарні ХАБи, через які постійно проходить величезна кількість гумдопомоги. 

Потік благодійної допомоги Україні став системним, тож завдання місцевої влади – розподілити її так, щоб не оминути увагою жодного, хто її потребує. Важливим тут є чітке дотримання законодавства щодо обліку, яке не виділяє окремих випадків для громад в релокації, в зоні бойових дій чи на лінії розмежування – правила для всіх однакові.

Наразі релоковані громади Луганщини створили 31 гуманітарний ХАБ. Найбільше їх у Київській, Дніпропетровській, Полтавській та Рівненській областях. За даними Луганської ОВА, до організації таких закладів долучилося 11 громад. Серед них лідерами є Лисичанська – 6 створених ХАБів, Кремінська та Гірська – по 5.

Мета роботи ХАБів – надати допомогу та необхідні послуги кожному мешканцю Луганської області, у якій частині нашої держави він би не перебував. Їхня місія – важлива та відповідальна, і робота таких закладів потребує чіткого дотримання законодавства під час оформлення гумдопомоги. А для роботи з системними постачальниками громади мають приймати місцеві цільові програми – воно того варте.

Необхідно пам’ятати – бюджетні установи та ОМС не можуть бути благодійниками. ОМС як отримувачу допомоги слід обов'язково звертати увагу на те, чи є запис, що товар є гуманітарною допомогою. А для правильного оформлення гумдопомоги треба створити відповідну систему роботи, кожній громаді потрібен затверджений загальний порядок з цього питання.

Важливо не забувати, що оцінка безоплатно отриманих матеріальних цінностей відбувається за даними супровідних первинних документів або комісійно, а ОМС та інші юридичні підприємства та заклади громади (КП, КНП, КУ, КЗ) не мають права створювати благодійні фонди.

https://decentralization.gov.ua