Отримайте доступ до готових рішень, публікацій та оглядів
Підписатися

Особливості процедури поповнення статутного капіталу комунального підприємства - експертне роз'яснення

11.10.2024 5 0 0

Для належного функціонування комунальних підприємств та забезпечення їхньої ефективної діяльності органи місцевого самоврядування можуть приймати рішення про поповнення статутного капіталу. Це питання врегульовано чинним законодавством України, зокрема, Господарським кодексом України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Бюджетним кодексом України та іншими нормативними актами.

У зв'язку з цим представникам місцевих рад – засновників комунального підприємства важливо розуміти правові підстави та особливості спрямування коштів для поповнення статутного капіталу комунальних підприємств, про що йдеться у роз’ясненні експертів Програми USAID DOBRE.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – ЗУ Про МС), право комунальної власності – це право територіальної громади володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд і в інтересах громади, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Територіальні громади сіл, селищ, міст та районів у містах мають право власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації. Це право закріплене у ст. 60 ЗУ Про МС, що також вказує на те, що засновником комунальних підприємств є територіальна громада в особі уповноважених органів.

Частиною 4. ст.63 Господарського Кодексу України (далі – ГКУ) визначено, що унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який призначається (обирається) засновником (наглядовою радою такого підприємства у разі її утворення), керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні підприємства, засновані на власності об’єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника. Відповідно до п. 1 та п. 4 ст. 78 ГКУ, комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування у розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності та входить до сфери управління цього органу. Орган, до сфери управління якого належить підприємство, є представником власника – відповідної територіальної громади, і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами (п. 2 ст. 78 ГКУ).

Частиною 4. ст. 57 ГКУ передбачено, що статут суб’єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб’єкта господарювання, а також інші відомості, пов’язані з особливостями організаційної форми суб’єкта господарювання, передбачені законодавством.

Фінансово-господарська діяльність комунального підприємства (далі - КП) розпочинається з формування статутного капіталу, який можуть утворювати органи місцевого самоврядування за рахунок комунального майна, майнових і немайнових прав. Згідно з п. 4 ст. 78 ГКУстатутний капітал комунального унітарного підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно належить, а розмір цього капіталу визначається відповідною місцевою радою.

Джерелом наповнення статутного капіталу комунального підприємства є спеціальний фонд (бюджет розвитку) місцевого бюджету згідно п.2 ч. 3 ст. 71 Бюджетного кодексу України (далі - БКУ). В свою чергу, капітальні видатки бюджету розвитку спрямовуються на: соціально-економічний розвиток регіонів; виконання інвестиційних проектів; будівництво, капітальний ремонт та реконструкцію об'єктів соціально-культурної сфери і житлово-комунального господарства та інше. Підставою для здійснення подібного внеску за кошти місцевого бюджету є рішення місцевої ради про збільшення розміру статутного капіталу КП.

Отже, поповнення статутного капіталу є свого роду фінансовою інвестицією органу місцевого самоврядування як засновника в своє  КП.

Поповнення статутного капіталу комунального підприємства його засновником (органом місцевого самоврядування) є законодавчо регламентованим процесом, який може здійснюватися через:

  • Грошові внески. Поповнення статутного капіталу комунального підприємства шляхом грошових внесків є найпоширенішим способом. Орган місцевого самоврядування може збільшити статутний капітал комунального підприємства, виділяючи додаткові кошти з місцевого бюджету. П.4 ст. 78 ГКУ визначено, що орган місцевого самоврядування формує та визначає розмір статутного капіталу унітарного комунального підприємства, до сфери управління якого воно входить.
  • Негрошові внески. Орган місцевого самоврядування також може поповнювати статутний капітал комунального підприємства шляхом передачі йому у власність майна. Це можуть бути рухоме чи нерухоме майно, для використання комунальним підприємством для виконання його статутних завдань. Це регулюється ст. 60  ЗУ Про МС, де зазначено,що територіальні громади можуть на свій розсуд передавати майно комунальним підприємствам через уповноважені органи.

Таким чином, поповнення статутного капіталу комунальних підприємств може здійснюватися зазначеними способами, залежно від потреб комунального підприємства та можливостей місцевого бюджету.

При поповненні статутного капіталу через грошові внески, комунальному підприємству важливо приділити увагу правовому обґрунтуванню підстав для цього.

Перш за все, КП необхідно звернутись до засновника листом, в котрому зазначити нагальні потреби та необхідність придбання/оновленні, наприклад, основних засобів, а також конкретні цілі зі статутної діяльності, на котрі будуть використовуватись  кошти, й очікуваний економічний ефект. Ключові моменти, які важливо зазначити в такому листі:

  • обґрунтування  потреби на основі конкретних показників – розрахунків);
  • мета поповнення статутного капіталу та конкретні цілі;
  • очікуваний результат (наприклад, покращання послуг для громади, енергоефективність, тощо);
  • інші питання, про які доцільно проінформувати засновника щодо предмету звернення.

Зазначене звернення має бути розглянутий відповідно до діючих положень та регламенту ради (як правило, до ухвалення рішення таке питання розглядається фінансовим органом, підрозділом, на котрий покладені обов’язки координації роботи комунального підприємства, виконавчим комітетом та профільними постійними комісіями). За результатами розгляду звернення комунального підприємства у разі позитивного рішення розробляють відповідні рішення про поповнення статутного капіталу та внесення змін до бюджету, які відповідно до регламенту ради, виносять на розгляд сесії.

Відповідно до ст. 70 БКУ видатки та кредитування місцевих бюджетів включають бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, пов'язані з реалізацією програм та заходів згідно із статтями 89-91 цього Кодексу.

Метою поповнення статутного капіталу комунального підприємства є забезпечення належного функціонування, розвитку та виконання покладених на нього завдань. Основною метою зазвичай є покращання матеріальної бази підприємства, фінансового стану та підвищення ефективності діяльності, надання якісних послуг населенню, підтримки інфраструктури та реалізації соціально значущих проектів.

Часто мета поповнення статутного капіталу полягає в модернізації матеріально-технічної бази підприємства для виконання статутних завдань. Це може включати оновлення обладнання, впровадження нових технологій, розширення виробничої потужності або впровадження нових послуг, що дозволить підприємству підвищити ефективність діяльності, наприклад, дозволить надавати більш якісні послуги мешканцям громади або, наприклад, заощаджувати при використанні і діяльності енергоефективних технологій. Поповнення статутного капіталу комунального підприємства зі спрямуванням коштів на оновлення матеріально-технічної бази сприяє покращанню його фінансового становища та підтримує його безперебійну діяльність. Наголосимо, що в цьому процесі необхідно забезпечувати дотримання  п.4 ст.78 ГКУ, де передбачено, що статутний капітал комунального підприємства формується для виконання його статутних завдань - цілі поповнення статутного капіталу не можуть бути іншими, ніж передбачено у статуті.

Процес поповнення статутного капіталу комунального підприємства є багатоступеневим та будується на узгодженні з органом місцевого самоврядування обсягу, способу та мети поповнення статутного капіталу, розробку необхідної документації та внесення відповідних змін у статут підприємства. Процес поповнення статутного капіталу умовно можна розподілити на такі етапи:

1. Звернення від комунального підприємства до органу місцевого самоврядування та його розгляд. Щодо інформації, яку має містити таке звернення зазначено вище.

2Розроблення та ухвалення цільової програми, де передбачені відповідні напрями спрямування коштів КП за рахунок поповнення статутного капіталу. На основі звернення комунальне підприємство спільно з головним розпорядником бюджетних коштів розробляють проєкт рішення сесії – ухвалення цільової програми, в якій визначатимуться напрями спрямування коштів, які планується надати КП, наприклад, програма розвитку ЖКГ. Комунальне підприємство для цього має подати необхідні розрахунки, які обґрунтовують обсяги фінансування, планові витрати, та конкретні цілі, на які будуть спрямовані кошти.

3. Розроблення та ухвалення рішення про внесення змін до показників місцевого бюджету (у випадку якщо це не передбачено в бюджеті)Для здійснення фінансової операції поповнення статутного капіталу необхідно внести відповідні зміни до показників місцевого бюджету. Це передбачає, що орган місцевого самоврядування готує проєкт рішення, який включає збільшення витратної частини бюджету для поповнення статутного капіталу комунального підприємства на визначену суму.

4. Розроблення та ухвалення проєкту рішення про поповнення статутного капіталу. Окремим проєктом є рішення про поповнення статутного капіталу, яке готується у передбаченому регламентом порядку. До проекту рішення додається пояснювальна записка, яка включає фінансове обґрунтування та опис мети, на яку будуть спрямовані кошти.

5. Ухвалення рішень місцевою радою. Для того, щоб провести операцію з поповнення статутного капіталу комунального підприємства мають бути ухвалені у передбаченому регламентом  відповідної ради  такі рішення: 1 – цільова програма, де визначено цілі, напрями спрямування коштів; 2 – рішення про поповнення статутного капіталу; 3 – рішення про внесення змін до показників бюджету (у випадку якщо це не передбачено в бюджеті).

6. Проведення видатків. Після ухвалення рішення, відповідні кошти передаються комунальному підприємству для використання за призначенням. Цей етап передбачає фінансові операції, пов’язані з перерахуванням коштів з місцевого бюджету на рахунок підприємства.

7. Внесення змін до статуту КП. Після отримання коштів на поповнення статутного капіталу, необхідно внести відповідні зміни до статуту комунального підприємства, оскільки статутний капітал підприємства збільшився. Це передбачає підготовку нової редакції статуту або окремих змін до нього.

8. Реєстрація змін у статуті. Після внесення змін до статуту, їх необхідно зареєструвати в державних органах відповідно до чинного законодавства. Цей етап включає подачу документів до державного реєстратора .

9. Бухгалтерський облік. Поповнення статутного капіталу має бути відображене в бухгалтерському обліку комунального підприємства. Бухгалтерія підприємства здійснює відповідні записи в облікових реєстрах, що дозволяє коректно відобразити зміни в структурі капіталу підприємства. Відповідно до пункту 3 розділу I НП(С)БОДС 102 «Консолідована фінансова звітність» у бухгалтерському обліку та у фінансовій звітності контролюючого суб'єкта державного сектору внески до статутного капіталу підприємств комунального секторів економіки відображаються як фінансові інвестиції. Для обліку та узагальнення інформації про внески до статутних капіталів комунальних підприємств, що належать до сфери управління суб’єкта державного сектору, Планом рахунків передбачено субрахунок 2513 «Довгострокові фінансові інвестиції у капітал підприємств» та рахунок 52 “Капітал у підприємствах”.

У Балансі інформація про внески до статутних капіталів відображаються в статтях “Довгострокові фінансові інвестиції” розділу II Активу та “Капітал у підприємства” розділу I Пасиву.

10. Звітування перед головним розпорядником бюджетних коштів.

Після завершення всіх операцій, комунальне підприємство зобов’язане подати звіт головному розпоряднику бюджетних коштів щодо використання коштів, отриманих на поповнення статутного капіталу. Це звітування включає документальне підтвердження цільового використання коштів, надання фінансових документів тощо.

Основні нормативні акти, які необхідно врахувати у процесі поповнення статутного капіталу наведені у таблиці 1.

Таблиця 1. Основні нормативні акти, які необхідно врахувати у процесі поповнення  статутного капіталу

№ етапу

Назва етапу

Нормативні акти відповідно, до  яких здійснюється зазначений етап

1.

Звернення від комунального підприємства до органу місцевого самоврядування

 

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 29) – визначає повноваження місцевих рад щодо управління комунальною власністю;

Господарський кодекс України (ст. 78) – регулює створення, функціонування і поповнення статутного капіталу комунальних підприємств.

2.

Розроблення та затвердження цільової програми для  поповнення статутного капіталу

Бюджетний кодекс України п.5ст. 91 – до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на:місцеві програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів;

Наказ Міністерства фінансів України № 333  п. 3.2.1 «Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету» – містить класифікацію видатків за кодом 3210, де зазначаються внески до статутного капіталу;

Закон України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» ст. 18 – регламентує розробку місцевих програм, включаючи підтримку підприємств.

3.

Розроблення рішення про внесення змін до показників місцевого бюджету (у випадку якщо це не передбачено в бюджеті)

Бюджетний кодекс України (ст. 23) – регулює внесення змін до місцевого бюджету.

Постанова Кабінету Міністрів України № 228 «Про порядок здійснення видатків місцевих бюджетів» п.47 – встановлює порядок внесення змін до показників бюджету.

4.

Розроблення проєкту рішення на поповнення статутного капіталу

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 26) – визначає порядок ухвалення рішень органами місцевого самоврядування;

Господарський кодекс України (ст. 78) – регулює питання збільшення статутного капіталу комунальних підприємств.

5.

 

 

 

Ухвалення рішень відповідною місцевою радою

 

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст.16,25,26) – встановлює повноваження органів місцевого самоврядування на прийняття рішень;

Регламент місцевої ради  – встановлює процедуру розгляду та ухвалення рішень.

 

 

6.

 

Проведення видатків

Бюджетний кодекс України (ч. 3 ст. 71,п.5 ст.91) – визначає фінансування видатків місцевого бюджету, на:місцеві програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів;

п 3.2.1 Наказу Міністерства фінансів України № 333 «Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету» – встановлює правила проведення капітальних видатків через код 3210;

ч.2 п. 19 Постанови № 590 «Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану».

7.

Внесення змін до статуту КП

Господарський кодекс України (ст. 57, 78) – регулює порядок внесення змін до статуту підприємств;

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (ст. 17) – встановлює порядок внесення змін до установчих документів підприємств.

 

8.

Реєстрація змін у статуті

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (ст.4) – регулює порядок державної реєстрації змін до статуту;

 - п.1 Наказу Міністерства юстиції України № 3268/5  «Про затвердження форм заяв для реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» – регламентує подачу заяв для внесення змін.

9.

 

Бухгалтерський облік

Закон “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996; (ст. 4, ч. 3 ст. 8 та ст. 9) – регламентує ведення бухгалтерського обліку суб’єктами господарювання;

- п.2 Наказу Міністерства фінансів України № 989 «Про затвердження положень (стандартів) бухгалтерського обліку» – визначає стандарти відображення змін у капіталі в обліку підприємств відповідно до Звіту про власний капітал;

Наказ Міністерства фінансів №568 НП(С)БОДС 133 “Фінансові інвестиції” п.4 ч.2 та п.6 ч.3.

 

 

10.

 

 

Звітування перед головним розпорядником бюджетних коштів

Бюджетний кодекс України (ст.111-113) – регулює порядок звітування щодо використання бюджетних коштів.

Наказ Міністерства фінансів України № 44 від 24 січня 2012 року «Про затвердження форм бюджетної звітності» – визначає форми і порядок подання звітності щодо використання бюджетних коштів, включаючи внески до статутного капіталу.

Варто зазначити, що існують певні обмеження щодо використання коштів передбачених на поповнення статутного капіталу комунальних підприємств, які визначені як Господарським кодексом України, так і нормативними актами, що регламентують видатки бюджету. Зокрема, КП має дотримуватись та звернути увагу на:

Цільове використання коштів:

Відповідно до п.8 ст. 7 БКУ, принцип цільового використання бюджетних коштів – бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями. Тобто кошти, отримані на поповнення статутного капіталу, мають використовуватися виключно на цілі, передбачені програмою, затвердженою рішенням ради. Це забезпечує цільове використання ресурсів, що спрямовуються на розвиток підприємства та виключає їх нецільове використання.

Класифікація видатків бюджету:

Згідно з наказом Міністерства фінансів України № 333 від 12 березня 2012 року «Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету», внески до статутного капіталу підприємств класифікуються за кодом економічної класифікації 3210. Відповідно до листів Мінфіну, зокрема листа від 09.11.2020 р. № 05210-14-2/34221, внески у статутні капітали суб'єктів господарювання мають бути здійснені відповідно до законодавства і передбачаються місцевими бюджетами в рамках капітальних видатків.

Капітальні видатки та їх склад:

Капітальні видатки — це витрати, що спрямовуються на придбання або модернізацію основного капіталу (обладнання, предмети довгострокового користування), необоротних активів, капітальні інвестиції та ремонти. Вони включають такі напрямки, як створення державних резервів, придбання нематеріальних активів, або компенсацію втрат, пов'язаних із пошкодженням основних засобів. Чинне законодавство визначає вартісні та часові критерії, які використовуються для класифікації видатків як капітальні.

Типова програмна класифікація видатків місцевих бюджетів:

Відповідно до Типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів, затвердженої наказом Мінфіну від 20 вересня 2017 № 793 (із змінами), видатки на внески до статутного капіталу підприємств плануються за кодом ТПКВК МБ 7670. Це дозволяє місцевим радам чітко передбачати кошти для поповнення статутних капіталів суб'єктів господарювання в межах місцевих бюджетів, що сприяє фінансовій підтримці комунальних підприємств.

Отже, кошти, які виділяються на поповнення статутного капіталу комунальних підприємств, підлягають суворому контролю та мають використовуватися виключно на цілі, передбачені установчими документами та рішеннями органів місцевого самоврядування. Це забезпечується через законодавчо визначені механізми, такі як економічна та програмна класифікація видатків, а також встановлені правила для капітальних інвестицій та видатків.

https://decentralization.ua

Коментарі до матеріалу