Про обчислення середньої зарплати у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум: лист Держпраці

Держпраці у листі від 30.11.2023 № 4206/2/2.1-23а надало роз’яснення щодо обчислення середньої зарплати у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум. 

Державна служба України з питань праці
Департамент з питань праці 

Лист
від 30.11.2023 № 4206/2/2.1-23а 

Про розгляд листа 

Департамент з питань праці Державної служби України з питань праці розглянув <...> щодо надання роз’яснення <...> та повідомляє. 

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі – Положення), Держпраці є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. 

Підпунктом 46 пункту 4 Положення передбачено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань забезпечує роботодавців і працівників інформацією та роз’ясненнями щодо ефективних засобів дотримання законодавства та запобігання можливим його порушенням. 

Частиною першою статті 117 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) визначено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. 

Розрахунок середньої заробітної плати проводиться відповідно до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі – Постанова № 100). 

Відповідно до пункту 2 постанови № 100 чинність цієї постанови поширюється на підприємства, установи і організації усіх форм власності. Роз’яснення з питань обчислення середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження надаються Міністерством економіки, а у разі коли виплати за середньою заробітною платою провадяться з бюджету або громадських фондів споживання, – за участю Міністерства фінансів і відповідних фондів. 

Згідно з пунктом 2 Порядку, у випадку несвоєчасного проведення з працівником остаточного розрахунку при звільненні середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата. 

Згідно з пунктом 8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, – на число календарних днів за цей період. 

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства. 

Відповідно статті 241¹ КЗпП України строки виникнення і припинення трудових прав та обов’язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. 

Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. 

Враховуючи вищевикладене, подією, з якою пов’язана виплата за час затримки остаточного розрахунку, вважається день звільнення. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів. Виплата працівнику його середнього заробітку здійснюється за весь час затримки по день фактичного розрахунку (в робочих днях, починаючи з наступного після звільнення дня). 

У разі виникнення додаткових питань може звернутись до Міністерства економіки України, як до головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу. 

Звертаємо увагу, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, мають лише інформативний характер та не встановлюють правових норм. 

Заступник директора
Олена КОНОВАЛОВА 

Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm