Чи може роботодавець відмовити працівниці у наданні соціальної відпустки на дітей, якщо працівниця не надала документи для підтвердження права на таку відпустку?

Відповідно частини першої статті 19 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі — Закон — № 504) та статті 1821 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП).

З норм зазначених статей вбачається, що один з батьків дітей має право на додаткову соціальну відпустку за умови, що інший з батьків дітей у поточному календарному році не скористався своїм правом на таку відпустку.

Чинним законодавством не визначено конкретного переліку документів, які слід пред’явити одному з батьків для підтвердження того, що мати (батько) не скористалася (-вся) правом на додаткову соціальну відпустку.

Роботодавцю може бути надано будь-який належним чином оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується, що іншому з батьків дітей не надавалася така соціальна відпустка.

Рішення про надання зазначеної соціальної відпустки приймає роботодавець з урахуванням наданих документів. Оскільки законодавством не передбачено, які саме документи має подати працівник для отримання додаткової соціальної відпустки, бажано зазначити їх перелік у локальному акті роботодавця (наприклад, правилах внутрішнього трудового розпорядку).

Визначення переліку документів щодо підтвердження права для отримання додаткової відпустки в локальних актах погоджених з працівниками або представниками працівників забезпечиться дотримання норм статті 21 КЗпП, тобто рівність трудових прав працівників та недопущення дискримінації у сфері праці.

Міністерство праці і соціальної політики України у листі від 14 квітня 2008 року № 235/0/15-08/13 зазначило, що якщо працівник не зможе документально підтвердити своє право на соціальну відпустку на дітей, роботодавець може відмовити в наданні цієї відпустки.

Вікторія Ліпчанська, керівник Центру правової допомоги ФПУ

ФПУ