Компенсація за невикористану щорічну відпустку без звільнення під час воєнного стану

Питання надання щорічних відпусток у період дії воєнного стану регулюється Законом від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» з урахуванням змін, внесених Законами від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» та від 22.11.2023 № 3494-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» (далі – Закон № 3494).

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону № 2136, у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.

Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання невикористаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.

У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки.

Тобто під час воєнного стану роботодавець може обмежувати тривалість щорічної основної відпустки, надаючи працівнику не більше ніж 24 календарні дні для відпочинку за поточний робочий рік. Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить понад 24 календарні дні, надання невикористаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.

А з 24.12.2023  роботодавцю відповідно до абзацу другого ч. 1 ст. 12 Закону № 2136 також надано право за власним рішенням надавати працівнику невикористані дні щорічної основної відпустки у формі відпустки без збереження заробітної плати. Тобто невикористані дні щорічної відпустки, які за загальними правилами підлягають оплаті, за одностороннім рішенням роботодавця замінюються відпусткою без збереження заробітної плати.

У разі прийняття рішення роботодавцем щодо надання без збереження заробітної плати невикористаної оплачуваної відпустки, роботодавець має обґрунтувати необхідність надання цих відпусток без збереження заробітної плати та документально підтвердити настання обставин, що спричинили таку необхідність.

Водночас Закон № 2136 на період воєнного стану не обмежує дію норми ч. 4 ст. 24 Закону від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон № 504) , відповідно до якої за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.

Отже, відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 504 працівник не позбавлений права замість відпустки без збереження заробітної плати на заміну частини щорічної відпустки грошовою компенсацією за умови використання ним 24 календарних днів щорічної відпустки (за робочий рік, за який надається відпустка).

Наприклад, якщо загальна тривалість щорічної відпустки працівника 28 календарних днів (24 к. д. – щорічна основна відпустка і 4 к. д. – щорічна додаткова відпустка за ненормований робочий день, визначена колективним договором), то за умови використання працівником за відповідний робочий рік щорічної відпустки тривалістю 24 календарних дні, за 4 календарних дні він може отримати компенсацію (лист Мінпраці та соцполітики від 24.06.2011 № 208/13/116-11 «Щодо грошової компенсації працівникам за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток»).

Щодо виплати грошової компенсації за невикористані за декілька років дні щорічних відпусток без звільнення

Якщо працівник не був у відпустці тривалий час (або використав вибірково тільки окремі дні відпусток) і бажає, не звільняючись, отримати грошову компенсацію за дні невикористаних відпусток, то відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 504 тільки в разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Отже, право отримати грошову компенсацію за невикористані за декілька років дні щорічних відпусток має працівник у разі звільнення.

https://www.fpsu.org.ua